Тетяна Катриченко: Дуже важливо, щоб наприкінці конфлікту всіх можна було повернути додому: військових і цивільних. Якісний облік і пошукова робота насправді є дуже важливою складовою цього процесу. Припускаємо, що певну кількість вивезених в РФ громадян і громадянок України, яких ми не можемо знайти, росіяни залучили до певних робіт. Їх можуть утримувати у зовсім несподіваних місцях, про які ми, можливо, ще і не знаємо. Умовно їх можуть змушувати копати окопи у Криму, або десь в Білгородській області, або, наприклад, десь в Чечні вони теж можуть працювати. Це ми можемо припускати.
Про це свідчать і колишні військовополонені.
Читайте також: У російському полоні ще може залишатися майже 8 тисяч українських військових — Тетяна Катриченко
Якщо говорити про ДНК-ідентифікацію, система, яка створена в Україні, не відповідає нинішньому великому навантаженню. Тому процес ідентифікації знайдених решток людей — дуже затягнутий.
Ми знаємо про тисячі людей, які зникли з безвісти на полі бою. Щоб покращити ситуацію з ідентифікацією, Україні потрібна допомога міжнародних партнерів. Тих, які мають потужні лабораторії та досвід роботи на території держав, де були подібні конфлікти. Цією експертизою в Україні мають право займатися лише відповідні державні органи. А для того, щоб залучати міжнародні ініціативи, потрібен меморандум на рівні уряду України. Наразі цього меморандуму немає. Тому фактично робота Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти в Україні заблокована.
Читайте також: Зниклі безвісти за особливих обставин: що змінилося у пошуку та яку підтримку можуть отримати їх родини?
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS