Фото: Укрінформ
Гість — журналіст із Херсонщини, редактор Центру журналістських розслідувань Олег Батурін.
У березні 2022 року Олег Батурін перебував у полоні окупантів: його викрали у Каховці на Херсонщині 12 березня, а через 8 днів відпустили. 6 червня 2022 року за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики його нагородили орденом «За заслуги» III ступеня.
Олег Батурін: З початку повномасштабного вторгнення Росії першочергово саме Генічеська громада Генічеського району опинилася на передовій, і окупанти з перших днів-тижнів почали запроваджувати окупаційні адміністрації, змушувати місцевих посадовців працювати на Росію.
У сусідніх громадах — Новотроїцькій, Нижньосірогозькій та Іванівській — ці процеси почали відбуватись значно пізніше. Може скластись враження, що у Генічеській громаді дуже велика кількість колаборантів, і ледь не більшість людей виявились за «русский мир», але звісно це не так. Там багато людей були змушені виїжджати з окупації. Багато хто не пішов на співпрацю з окупантами попри тиск та терор.
Щодо колаборантів Генічеського району та інших районів Херсонщини: по фігурантах моїх публікацій вже є й повідомлення про підозру, й вироки щодо деяких з них. Тут я міг би згадати відому у Генічеському районі Олену Видру, директорку Новоолександрівського ліцею Нижньосірогозької громади. Їй оголосили про підозру у колабораціонізмі.
Вони малоосвічені, попри всі свої регалії, посади, й навіть наявність (у деяких з них) державних українських нагород. Вони ставали на свої посади завдяки якимось знайомствам, завдяки кумівству. Вони любили, прагнули чимось керувати й нічого для цього не робити.
Отримавши посади від окупантів, вони продовжують нічого не робити. Щоб якось виправдати свою важливість, потрібність, ці люди просто здають проукраїнськи налаштованих громадян, або вигадують злочини, звинувачуючи місцевих у фашизмі, наприклад.
Читайте також: В окупантів розігралася параноя щодо колаборантів на захоплених територіях
Олег Батурін: Дуже велике враження на місцевих мешканців і колаборантів справили обстріли ЗСУ мостів, які з’єднують Генічеську громаду з окупованим Кримом. І це викликало не дуже радісні настрої. Раніше була інформація, що відомий колаборант із села Стрілкове Олександр Пономарьов, який дуже багато років очолював Стрілківську сільську раду, почав вивозити своє майно зі Стрілкового кудись у Крим та на територію Росії, де у нього проживає син.
Це може бути пов’язано частково із тим, що у нього конфлікт з окупаційною адміністрацією. Він не знайшов собі відповідного місця та визнання в окупантів.
Є інформація, що інший відомий колаборант із Генічеська Олександр Пінаєв, який був міським головою Генічеська та останні місяці працював головним юристом окупаційної адміністрації, теж нібито збирається втекти (чи вже зробив це).
Неможливо перевірити достеменно інформацію, чи дійсно його втеча є намаганням десь сховатись і виїхати з окупованої Херсонщини, але, в цілому, паніку та некомфорт колаборанти там відчувають дуже сильно.
Олег Батурін: На лівобережній частині Херсонщини дуже багато випадків, коли «топові» колаборанти намагались втекти, але окупанти їх не випускали навіть до Криму. Мені невідомі випадки по Генічеській громаді, але такі випадки були непоодинокі в інших районах та громадах лівобережної частини Херсонщини.
Тобто колаборанти намагаються виїхати, а їх не пропускають, тому вони десь знаходять собі тимчасовий дах над головою у Скадовську, або ж в Генічеській громаді чи на Арабатській стрілці. Дуже велика кількість місцевих колаборантів з Херсонщини, Каховки й Нової Каховки переїхали саме туди. Цивільне населення, яке намагалось у спокійнішому місці пересидіти, пережити обстріли з прибережних територій також їхало на ці території. Зараз там дуже неспокійно.
Читайте також: Чому деяких колаборантів Херсонщини росіяни не пускають до Криму і РФ?
Олег Батурін: Терор в Генічеській громаді продовжується, там він розпочався в першу чергу. У сусідніх громадах Генічеського району репресивна машина окупантів запрацювала трохи згодом. Тут одну з ключових ролей грали місцеві колаборанти, гауляйтери, голови окупаційних адміністрацій.
Щодо Генічеської громади, то, як приклад, зараз російські військові ходять по будинках, по житловому сектору Арабатської стрілки, заходять у кожен двір, перевіряють документи. Люди вкотре налякані, бо невідомо, що вони шукають.
Вчора був випадок, коли окупанти вдерлись до одного із будинків в селі Генічеська Гірка і там гавкав собака. Окупанти його просто застрелили, бо він заважав їм перевіряти документи у цьому будинку.
Читайте також: У Генічеську окупанти проводять обшуки та конфіскують телефони — Жовта стрічка
Олег Батурін: У випадку з лівобережною частиною Херсонщини, враховуючи, що вона досить довгий час перебуває в окупації, і цей процес досі триває, зробити це (уникнути відповідальності — прим. ред.) місцевим колаборантам буде значно складніше, ніж, наприклад, на правобережній частині Херсонщини, яка була в окупації значно менші терміни.
На правобережній частині Херсонщини були випадки, коли місцеві колаборанти «топового» рівня починали виправдовувати свої вчинки, але це їм не допомогло. Не допомогли спроби втечі та спроби знищити документи.
Приховати таку кількість їхніх дій з кожним днем стає все складніше. Тобто чим далі буде тривати окупації лівобережної частини Херсонщини, тим складніше, на мій погляд, місцевим колаборантам буде уникнути відповідальності.
Читайте також: З 25 насосних станцій у місті й досі працює лише одна: журналістка про рік окупації Маріуполя
Нагадаємо, що в серпні минулого року ГР публікувало монолог колишнього правоохоронця Олександра (прізвище не вказує з міркувань безпеки — ред.) щодо законодавства у сфері колабораційної діяльності. На його думку, основною причиною, чому протягом восьми років війни в Україні досі не притягнуті до відповідальності більшість колаборантів та зрадників, є недосконале законодавство.
«Зараз трохи простіше: ми маємо чітке визначення, хто такий агресор, маємо мобілізацію і тому простіше документувати. Стаття 109, 110, 111, 258. Що вони передбачають? У багатьох випадках — умисні дії. На практиці умисність ну дуже складно довести. Як правило, це якийсь матеріал, що підтверджує самостійне зізнання або матеріали свідка, який скаже: «Так, він казав нам, що він ідейно, умисно (пішов на колаборацію — ред.)».
Тому, як правило, розбивається (слідство — ред.) на доказах, що це — умисні дії. У нас же презумпція невинуватості. Людина каже: «Мене змусили. Прийшли автоматники й сказали, що треба написати антиукраїнську (промову, матеріал — ред.) у «Херсонський вісник». Наприклад. Ми можемо це довести чи ні? У нас немає машини часу, щоб туди повернутися і подивитися».
За словами експравоохоронця, легше із державною зрадою та шпигунством, адже там є іноземна сторона. Але колаборантами стають громадяни України, і це не іноземна сторона. Їм оголошують підозри, вони є оголошеними у розшук, як громадяни України, а отже з юридичної точки зору «все завалилося».
На думку колишнього правоохоронця, у сучасних умовах суто правовими, юридичними інструментами ми не можемо боротися із цією ситуацією. Він вважає, що має бути інший механізм, який має містити люстраційні принципи, коли людина, можливо, не засуджена, не перейшла у зону кримінальної відповідальності, але якимось чином себе скомпроментувала (поглядами, співпрацею), і відтоді не повинна обіймати якісь посади.
«Це дуже порушує права людини, але наразі ми стоїмо перед вибором «право або воля». Так ось, якщо волі не буде, то право, у даній ситуації, нам не допоможе».
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS