Єлизавета Цареградська
Яніна Львутіна
Після кожного штурму бронежилет і каска посічені, треба нові — журналістка з Донеччини про військових
Інтерв'ю
Військові розповідають, що після кожного штурму їм потрібне нове забезпечення. З кореспонденткою Громадського радіо Яніною Львутіною розбираємося, звідки беруться чутки про те, що у бійців є проблеми з паливом чи формою, які вони вирішують власним коштом.
Ведучі1
Гості1
Фото: Facebook Генштабу ЗСУ
Гостя — кореспондентка Громадського радіо Яніна Львутіна.
Єлизавета Цареградська: Я хотіла уточнити з приводу забезпечення українських бійців. Тому що якісь напівчутки доходять. Що от у нас є проблеми з паливом, наприклад: бійці їздять на позиції своїм коштом, купуючи самі бензин тощо. Чи є проблеми за вашими спостереженнями, наскільки ситуація відповідає дійсності, чи ні?
Яніна Львутіна: Ми нещодавно знімали нову українську аеророзвідку. Нову саме через те, що їм надіслали нові гексакоптери — це величезні «птахи» в небі українського виробництва. Тобто ми розуміємо, що в Україні зараз вже збирають дрони, і це дуже круто. Цей гексакоптер важить 30 кілограмів, це реально дуже велика махіна, і вона може нести на собі ще 20 кілограмів боєприпасів десь близько кілометра і скидати на противника.
Ну і ми розуміємо, що якщо ось такі великі «птахи» вже виробляють в Україні — це успіх.
Так, звісно, Mavic у нас ще не виробляють, на відміну від Російської Федерації. Про що нам хлопці кажуть, що «було б непогано, якби у нас зробили виробництво тих самих „мавіків“». Але вже щось в Україні дуже круте таке виробляється. Тобто, про виробництво мова все ж таки йде. І не можна сказати, що там бійці воюють лише тим, що купили самотужки.
Читайте також: Дрони, які забезпечують вибухи в РФ: про перспективи виробництва БПЛА в Україні
Зарплата на спорядження
Яніна Львутіна: Але в чому є частка правди — у тому, що бійці там все ж таки витрачають свою зарплату. Я чула твердження про те, що «військовослужбовці заробляють на перших лініях у нас близько 100 тисяч гривень щомісяця і це дуже велика така зарплата». І, мовляв, «чому там військовослужбовцям зараз доплати будуть робити в розмірі 30 тисяч гривень». Уже Кабмін це затвердив і будуть виплати за серпень і за минулий місяць по 30 тисяч гривень. Нам хлопці розповіли, що 100 тисяч гривень платять лише за першу лінію.
Але на першій лінії, коли ти йдеш на штурм, твоєї форми вистачає тільки на один штурм. Тобто ти повертаєшся потім на місце дислокації. І форма в тебе зазвичай вже порвана від куль, бронежилет від осколків посічений, каска посічена.
- Після кожного штурму хлопцям треба нове забезпечення. Ми розуміємо, що таких потужностей в Україні немає. Де їх взяти, щоб після кожного штурму щодня видавати хлопцям нову форму? Тому хлопці, коли хочуть покращити свою броню або форму, купують усе це власним коштом.
Ну і те, що там, наприклад, на позиції виїжджають, платять за бензин — це також є, тому що ми розуміємо, що в нас повномасштабна зараз війна, і що вона потребує дуже багато коштів.
- Те, що може Україна — вона дає. Тобто хлопці кажуть, щоб вони не голодують, у них є форма, в них є автомати.
Трофейна зброя
Яніна Львутіна: Навіть ми зустрічали позиції (підрозділу, який ми знімали), де штурмовики кажуть, що їхній підрозділ (він дуже великий) виходить на штурми тільки з трофейними автоматами.
А власні автомати, які ЗСУ видали під номерними знаками, стоять у місці дислокації.
Кажуть, що якщо у штурмі загубив той трофейний автомат, то нічого страшного, там буде ще трофейний автомат. Принаймні зброя, яка за тобою записана, яку видали Збройні Сили України, ціла й неушкоджена буде стояти на місці дислокації.
Це така двояка ситуація: коли ми розуміємо, що нам потрібно допомагати ЗСУ щодня… Через те існують волонтери, які привозять якісь смаколики до українських військовослужбовців і якусь техніку. Наприклад, ми знімали українських волонтерів, які привезли до військовослужбовців так звані турелі. Це підставки для ведення автоматичного бою автоматами й кулеметами. Ці штуки допомагають українським військовослужбовцям вести вогонь на дистанційному управлінні, перебуваючи на відстані 20 метрів від самого автомату і 70-80 метрів від кулемета. Тобто, це збереження життя наших військовослужбовців. Ці штуки виробляються волонтерами не масово, а десь дві турелі в тиждень. І в гаражі, власне. Волонтери придумали, вони роблять, і кошти на ці виготовлені турелі (одна турель важить близько 70 кілограмів), вони шукають зі свого малого бізнесу.
Тобто, це не якісь там гранти, це не державна підтримка, це хлопці просто роблять для військовослужбовців добру справу і гроші на це вилучають зі свого власного бізнесу. Таким чином, вони там в тилу дуже допомагають армії.
- Ми розуміємо, що через те, що війна у нас повномасштабна і вона потребує багато ресурсу, то треба вкладатися кожному. І військовослужбовцю кожному через те, що він пішов. Він же не буде ходити рваний у дірках із посіченим бронежилетом. Ну і кожному українцю треба вкладатися.
Для того, щоб військовослужбовець не витрачав усі свої 100 тисяч гривень під нуль, на те, щоб заправитися паливом на наступний штурм і купити собі нову форму.
Читайте також: Наступним генсеком НАТО має бути український військовий — Іван Ступак
Допомога військовим
Яніна Львутіна: Один постріл, наприклад, з новітньої зброї, може коштувати і 100 тисяч, і 200 тисяч гривень. І це потрібно десь постійно брати, бо на війну зараз в Україні у нас виходять просто мільйони щодня.
І наша країна не настільки багата, як Росія, яка вже в три зміни працює саме на війну. Тому треба розуміти, з ким ми воюємо, що наш противник ресурсний, він дуже забезпечений.
- Усе в нього робиться на війну. Не на покращення життя людей, а саме на війну. А в нас до повномасштабного вторгнення усі гроші йшли на покращення життя людей, а не на війну.
Єлизавета Цареградська: Як гадаєш, як саме, наприклад, ми в тилу можемо підтримувати бійців і чи є взагалі якась така опція, чи вона існує?
Яніна Львутіна: Про донати ми вже сказали… Малюнки дітей досі потрапляють на передову, їх привозять волонтери. І це зігріває наших військовослужбовців. Якщо там в тилу думають про те, що, мабуть, малюнків у військовослужбовців вже дуже багато — ні, насправді там не дуже багато їх. Через те, що позиції постійно змінюємо. Зараз війна дуже динамічна, не порівнюючи з тим, що там було до 2022 року. Там вже більш статична була, вже були обладнані позиції. В кожен бліндаж, коли я заходила, бачила ось ці малюнки на стінах.
Зараз через те, що динамічна війна, ми постійно змінюємо позиції, тобто вони не настільки облаштовані, як було раніше за ось ці роки війни з 2014 року.
Тож підтримка дітей у вигляді малюнків для військовослужбовців дуже важлива. Власне, вони кажуть, що вся підтримка, яку можна дати — дуже важлива.
Труднощі військових у тилу
Яніна Львутіна: На війні інші закони, інші порядки, і люди там працюють на виживання. І коли вони кажуть, що коли через будь-які причини повертаються до міста, де більш спокійно, усвідомлюють, що вони незрозумілі для інших людей. І це проблема.
- У тилу не розуміють того, що відчувають військовослужбовці. Військові кажуть, що якщо поранення або відпустка і вони їдуть додому, то їм там дуже важко адаптуватися до цього мирного життя.
Кажуть, що вони стикаються з тим, що на вулицях їх не розуміють, що «ти військовослужбовець, ти там щось бачив, щось чув», і ось через це нерозуміння їм важко бути у відпустці, виходити кудись поза межі дому.
Ну і ми спілкувалися з військовослужбовцем… Там була така історія: дівчина хотіла віддячити військовослужбовцю: написала у записці, на великому листочкові, «дякую». Дала його в руки військовому і пішла. Він сказав, що це було дуже зворушливо, не знав як відреагувати. Сказав, що почав плакати.
- Просто кремезний чоловік в одному з міст на заході України почав плакати, тому що розвернув папірець і побачив ось це слово «дякую».
Мені здається, ось такий приклад того, що нам розповідав боєць — це, мабуть, приклад для усіх українців. Приклад того, як треба дякувати військовослужбовцям зараз, коли бачите їх на вулиці або в магазині, у тилу, у більш-менш мирному місті.
Читайте також: ЗСУ просунулися на фронтах у Луганській та Запорізькій областях — ISW
Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Сили оборони України звільнили Урожайне Донецької області. Про це заступниця міністра оборони України Ганна Маляр повідомила у Telegram. Вона також наголосила, що наступальні дії тривають.
Станом на ранок 16 серпня втрати російських військ та їхніх найманців в Україні становлять близько 255 570. Упродовж минулої доби українські захисники ліквідували щонайменше 650 російських окупантів.
Раніше у Головному управлінні розвідки повідомляли про те, що військовослужбовець РФ поскаржився у телефонній розмові на поганий стан російської армії та розповів про бажання втекти з фронту. За його словами, багато російських солдатів прагнуть повернутися додому та припинити воювати. Однак не всім це вдається. Окрім цього окупант розмірковує над тим, як разом з собою забрати в Росію награбоване в Україні майно. Він розповідає, що планує передати вкрадений мотоцикл через людей які привозять їм гуманітарну допомогу.
Кабінет міністрів цього року виділив 40 мільярдів гривень на інвестування у виробництво безпілотників. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на форумі, присвяченому річниці проєкту «Армія дронів». За його словами, сьогодні це понад 40 компаній, які мають контракти з державою, а виробництво БПЛА зросло в десятки разів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
