facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Наступним генсеком НАТО має бути український військовий — Іван Ступак

Інтерв'ю

«Вагнерівці» у Білорусі, ситуація на фронті, 5 стаття НАТО: підсумки тижня з Тетяною Трощинською. Гість — військовий експерт, експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.

Наступним генсеком НАТО має бути український військовий — Іван Ступак
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Про 5 статтю НАТО

Іван Ступак: Навіть коли НАТО утворювалося, у них були суперечки щодо цієї статті. Перший генсек казав: «НАТО створюється для того, щоб тримати Радянський Союз подалі, США поблизу, Німеччину під контролем». Наступні генсеки казали, що потрібна спеціальна група, яка буде обговорювати застосування ядерної зброї. Американці перші сказали: «Яка група? Що ви зібралися обговорювати, якщо ядерна зброя вже буде застосована?». 5 стаття передбачає консультації. Це не означає, що одразу будуть дії. Якщо буде напад, відповідати будуть окремі країни, а не весь альянс. Я впевнений, що коли Україна стане членом НАТО, то генсеком має стати український військовий. Тільки український представник зможе дати копняка всій цій системі.

  • Країни НАТО не готові до загроз гібридного типу, які пропонує Росія та її гібридні партнери.


Читайте також: НАТО надало нам не безпекові гарантії, а гарантії допомоги — Портников


Удари по «Москва-Сіті»

Тетяна Трощинська: Дві атаки на діловий центр Москви. Яке значення цих ударів?

Іван Ступак: Тут емоційне значення.

  • Ми всі розуміємо, що жодної зміни на фронті ці удари не дають. На логістику росіян в Криму теж.

Але. Росіяни побачили, що це відбувається вже вдруге в центрі столиці. Це означає, що їхні системи ППО не працюють. Хоча вони говорили, що зможуть збивати щось велике, типу літаків, ракет. А тут щось маленьке, 3-5 метрів. Летить поміж забудов. Навіть якщо щось їх побачить, уявіть, якої шкоди може завдати їхній «Панцир», який почне збивати дрон. Він («Панцир») робить 3 тисячі пострілів на хвилину.

Після цих ударів по «Москва-Сіті» у діловому центрі почали з’являтися вільні приміщення. Орендарі розривають угоди та починають з’їжджати з центру Москви. Тому ці удари — це скоріше іміджеві удари, щоб показати, що вони точно не друга армія світу.

  • Кремль своєю чергою мінімізував цю інформацію у своїх новинах. Це означає, що для них визнавати можливість таких ударів — боляче.
Іван Ступак

Фронт

Іван Ступак: З січня росіяни накопичували сили на Куп’янському та Лиманському напрямках. Мета — повернути те, що ми відбили у них минулого року та створити «шпагат» для нашого Генштабу. Вони хочуть знесилити нас, забрати ресурси та змусити нас до перемовин.

Авдіївка зараз дуже спекотна. Росіяни навчилися в місто не заходити. Ходять навколо. Навчені Бахмутом. На півдні є рух. Але дуже поступовий. З урахуванням втрат, які нам завдають.

Чому не спрацювала західна тактика на фронті? Загалом вона існує більше в теорії, аніж у практиці. Вона передбачає тотальну домінацію на полі бою авіації та артилерії. У нас цього немає. Нам цього не дають.

  • Тому наш Генштаб ухвалив найправильніше рішення — рухатися самостійно.

  • Ви не даєте нам авіацію, ми не можемо використовувати вашу стратегію.

Те ж саме про мінні поля. Німці, наприклад, не розуміють, яка з цим проблема. «Ну, обійдіть їх», — кажуть. Вони не розуміють, що замінування сягає позначки 1500 різних мін на кожен квадратний кілометр території. Зараз наші військові, у прямому сенсі, на пузі розміновують кожний сантиметр території на півдні. Для того, щоб зробити прохід для нашої техніки. Генштаб це розуміє. І приймає правильні рішення та використовує найбільш дієву тактику.

  • Я впевнений, що після війни західні аналітики будуть просити наших офіцерів пояснити їм, як їм вдалося все це зробити. І навчити.

Читайте також: ЗСУ відкинули росіян від Авдіївки — це стратегічно важливо для звільнення усього Донбасу — Киричевський


«Вагнерівці» у Білорусі

Тетяна Трощинська: СБУ зробила заяву про те, що «вагнерівці» десь в Гродно і рухаються в бік кордону. Готують на Мозирському нафтопереробному заводі теракт. Чи справді це може бути та чому ця інформація з’явилася зараз?

(Нагадаємо, СБУ здобула розвіддані, які свідчать про підготовку росіянами масштабної провокації «під чужим прапором» на стратегічному об’єкті Білорусі — Мозирському нафтопереробному заводі. Російська ДРГ має вчинити провокацію на НПЗ, вдаючи із себе «українських диверсантів». У скоєному РФ планує звинуватити Україну, щоб таким чином вкотре спробувати втягнути Мінськ у повномасштабну війну проти нашої держави — прим. ред.).

Іван Ступак: Якщо СБУ оприлюднило таку інформацію, значить, вони розуміють, що роблять. Значить є підтвердження. Але якби дійсно відбулося те, що білоруси собі придумали: «ДРГ підриває», знаходять 2-3 переодягнутих покійників в українській формі, реакція Лукашенка була б непідробно експресивною. Як він полюбляє. Але він так не зробив.

Чи можливо такою провокацією втягнути Білорусь у війну? Не виключаю цю історію. Але питання — чим втягнути? Те військо, яке офіційно заявлене, це 40-45 тисяч людей. Але білоруські опозиціонери кажуть, що там 27-30 тисяч з усіма: водіями, секретарями тощо. Окрім того, білоруська армія стерильна. Вона не має жодного досвіду ведення бойових дій. Також є інформація, що багато техніки та снарядів білоруси віддали Росії для ведення війни в Україні.

У Білорусі з «вагнерівців» перебуває їхня основа, кістяк, який має досвід. Вони були в Сирії, Лівії, Малі. Вони вміють воювати. Наші військові, які з ними стикалися, визнають, що ті дійсно серйозний супротивник. Польща не має такого досвіду, який є у «вагнерівців». Тому треба бути обережними. Коли сотні під’їхали під кордон, поляки почали спостерігати за ними, і саме в цей час за поляками теж спостерігають. Технікою та візуально. Це контрспостереження. Провокації можливі. Не забуваймо, що в Білорусі є певна кількість людського тарана у вигляді біженців із Сирії, Лівії. Я думаю, що їх спробують використати.

  • Не ухвалене ще рішення, що робити з «вагнерівцями». Вони все роблять поступово. Спочатку накопичують сили. А потім будуть вирішувати, що робити. Або провокувати на кордоні з Польщею, Литвою або Україною. Для створення чергової напруги.

Читайте також: Багато білорусів вважають, що нібито «вагнерівці» «захищатимуть їх від НАТО» — Сергій Бульба


Нагадаємо, що 29 липня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив про переміщення «вагнерівців» у бік Сувальського коридору, який з’єднує країну з державами Балтії, а також відокремлює територію Калінінградської області (РФ) та Білорусі. Збройні сили України додатково укріплюють кордон з Білоруссю вибуховими та невибуховими загородженнями після прибуття туди найманців групи «Вагнер».  Водночас командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв зазначив, що розміщення найманців ПВК «Вагнера» у Білорусі відбуваються з метою психологічного тиску на населення.

Уряд Білорусі та незалежні джерела підтвердили 14 липня, що інструктори ПВК «Вагнера», раніше дислоковані в Африці, прибули на полігони до Білорусі. Там вони почали навчати тамтешні територіальні військаТакож, цього ж дня, 14 липня, речник Пентагону, бригадний генерал Патрик Райдер повідомив, що найманці «ПВК Вагнера» наразі не беруть істотної участі у війні Росії проти України.

Відомо, що Олександр Лукашенко сподівається за допомогою переходу найманців із ПВК «Вагнера», після спроби влаштувати переворот у РФ, посилити власну армію, а також врівноважити кампанію Кремля через «Союзну державу» поглинути РБ. Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Лукашенко, ймовірно, прагне встановити жорсткий контроль над будь-якими силами «вагнерівців», які прямують до Білорусі. Також повідомлялося припущення, що Путін хоче зберегти ПВК «Вагнера» як згуртоване бойове угруповання після збройного повстання, проте прагне відокремити засновника компанії Євгена Пригожина від її керівництва та сил.


Повністю розмову слухайте у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Чому тема абортів досі лишається табуйованою: пояснює психологиня

Чому тема абортів досі лишається табуйованою: пояснює психологиня

Крепка як обценьки: українка балотується до місцевої ради в Ірландії

Крепка як обценьки: українка балотується до місцевої ради в Ірландії

Віталій Портников: День скорботи Росія перетворила на день реваншизму

Віталій Портников: День скорботи Росія перетворила на день реваншизму

Артем Шевченко: Плацдарм біля Кринків по суті є початком деокупації лівобережжя 

Артем Шевченко: Плацдарм біля Кринків по суті є початком деокупації лівобережжя