ROMAN ROMOKHOV/AFP VIA GETTY IMAGES
Гість — дипломат та експерт-міжнародник Руслан Осипенко. З ним говоримо про недавній демарш в Росії та роль самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка в ньому, а також обговорюємо візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до США.
Руслан Осипенко: Щодо загальних речей: Путін й Лукашенко пов’язані одним ланцюгом — якщо падає Путін, то падає й Лукашенко. Останній обрав шлях йти до кінця з Путіним. Росія ізолювала його від Заходу й зробила можливим лише шлях, коли Білорусь йде з Росією до кінця, тож Лукашенко змушений йти до кінця.
Він розуміє, що якщо силовий компонент Путіна руйнується, то зруйнується його влада, а потім влада самого Лукашенка. Тож Лукашенко втрачає не лише владу, але й життя, адже він сидить на російських «штиках» у себе в Білорусі.
Але це все тимчасово. У російському суспільстві сформовано запит на справедливість, якої у Росії немає. Люди, знаходячись під тиском силових структур, не маючи можливості протестувати, вітали «вагнерівців». Це поганий знак для влади як в Кремлі, так і в Білорусі, адже якби вдався цей заколот, то вони разом упали б.
Читайте також: Лукашенко заявив, що віддав усі розпорядження привести армію Білорусі у повну бойову готовність
Руслан Осипенко: У Росії вибудуваний персоналістський режим, який спирається на авторитет однієї персони. Нещодавній заколот підсвітив нікчемність цієї персони і той факт, що вона нічим не керує в державі. Як елітам, так і більшості пересічного народу стало зрозуміло, що будь-яка збройна група може захопити міста-мільйонники, їх ніхто не зупиняє, Росгвардія тікає, ФСБ нічого не робить. Тобто одноденний заколот продемонстрував нікчемність всіх запобіжників, що 20 років будував Путін: і Росгвардія, і силові структури, які навколо себе створював, не працюють.
Як продемонстрував заколот, суспільство зморилося від цієї влади й хоче змін.
Тому самі еліти будуть сприяти появі групи людей, силового компонента, іншого, ніж Пригожин, щоб звалити персоналістський режим. Вони йдуть у напрямку заколоту, революції. Росія вже вагітна цією революцією, запит на неї є, контури є, розуміння в еліт є. Достатньо додати для акумулятивного ефекту декілька речей:
Читайте також: Протистояння буде тільки набирати оберти: військово-політичний оглядач про наслідки військового заколоту Пригожина
Руслан Осипенко: Зустріч прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді з президентом США Джо Байденом у Вашингтоні напряму впливає на Україну та на міжнародний порядок денний, який розгортається.
Біполярний світ, який сформувався за результатами засідання G20 на Балі минулого року, продемонстрував, що табори очолили США та Китай. США очолили табір демократичних країн, а Китай очолив персоналістські режими. Зараз між цими таборами йде протистояння за країни Глобального Півдня, й Індія — один з ключових гравців цього регіону. У стратегії США Індії відведена надзвичайно важлива роль.
Індія має:
Ми побачили, що Нарендра Моді прийняли на рівні державного візиту, він виступав на Конгресі — це надзвичайні ознаки поваги й реверанси з боку США в бік Індії, тому що Сполучені Штати зацікавлені в тому, що я перерахував, і вони оголосили, що Індія тепер стає стратегічним партнером США, і останні готові переносити в Індію високотехнологічні виробництва. Індії загалом пообіцяли технології й співпрацю у сфері технологій, інвестиції — все те, що раніше давали Китаю, і що допомогло йому піднятися й зміцнити свою економіку. Зараз будуть допомагати Індії, щоб вона збалансувала Китай.
Ми бачимо, що зараз розгорнулось змагання між Сполученими Штатами й Китаєм за країни Глобального Півдня. Ми побачили на засіданні G7 в Хіросімі декларацію, один з пунктів якої говорив, що створено фонд на 600 млрд доларів для допомоги країнам Глобального Півдня, щоб вони зменшили залежність від Китаю. Ми побачили ініціативу України «Саміт миру», де ми хочемо залучити країни Глобального Півдня на наш бік. Ми побачили закритий саміт в Данії, де зустрічалися країни Заходу, й запросили ключові країни Глобального Півдня. Тобто почалась боротьба за ці країни, за їх голоси, за те, на чиєму боці вони надалі виступатимуть в міжнародних стосунках.
Руслан Осипенко: Китай перешкоджатиме такому зближенню. Індія має бути готова до того, що в неї будуть погіршуватися стосунки з Пакистаном, адже Пакистан — країна, яка залежить від інвестицій Китаю. І в Пакистану великі територіальні проблеми з Індією, так само як в Індії — з Китаєм.
У Індії та Китаю можуть погіршитися торговельні відносини, виникати прикордонні проблеми. Адже Китай розуміє, що з Індії будуть робити балансир, який буде стримувати Китай.
Читайте також: Що таке «правильне річище» відносин США і КНР і хто в чиєму фарватері?
Нагадаємо, що 24 червня ватажок ПВК «Вагнер» Євген Пригожин оголосив демарш проти російського військового керівництва, зокрема проти міністра оборони РФ Сергія Шойгу і начальника генерального штабу Валерій Герасимова. За його словами, Шойгу прилітав у Ростов-на-Дону, де особисто провів операцію зі знищення «вагнерівців». Згодом ПВК «Вагнер» встановила контроль над військовими об’єктами у Ростові-на-Дону. Пригожин заявив про намір дійти до Москви.
Генпрокуратура РФ повідомила, що проти Пригожина порушили справу про організацію збройного заколоту. Сам Путін назвав дії Пригожина й «вагнерівців» військовим заколотом і ударом у спину. Він також запевнив, що війська РФ отримали наказ про «нейтралізацію заколотників». Проте вже ввечері, 24 червня Євген Пригожин заявив про повернення найманців до польових таборів та припинення так званого «маршу справедливості» на Москву. Прессекретар президента РФ Путіна Пєсков згодом підтвердив домовленості із Пригожиним, повідомивши, що кримінальні справи щодо нього та його найманців закриють.
Під час так званого «маршу справедливості» бойовики «Вагнера» знищили кілька одиниць військової техніки армії РФ, у тому числі вертольоти та літак разом з екіпажами, а також зайняли кілька адміністративних будівель, зокрема у Ростові-на-Дону, та знищили щонайменше одну нафтобазу.
У ISW розповіли, як військовий заколот Пригожина вплинув на фронт в Україні.
Нагадаємо, що 21 квітня видання Bloomberg заявило, що постачання військових товарів з Росії до Індії призупинилися: країни намагалися знайти платіжний механізм, який не порушує санкції Сполучених Штатів.
20 травня поточного року на полях саміту «Великої сімки» у Хіросімі відбулася зустріч прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді з президентом України Володимиром Зеленським. Моді заявив, що Індія зробить «все можливе» для вирішення «кризи» в Україні.
22 червня 2023 року прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді прибув до Білого дому на зустріч з президентом США Джо Байденом. Під час візиту йшлося про зменшення залежності Індії від російської зброї та готовність Індії працювати для миру в Україні. Про це пише Голос Америки.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS