Російська система розвалиться, щойно путінський режим дійде до кінця — Володимир Огризко

Про атаку дронів на кораблі у Новоросійську

Володимир Огризко: Це наша правильна, асинхронна відповідь на те, що ми бачимо зараз в українських південних портах. Думаю, що це лише початок. В нас є всі засоби й можливості для того, щоб атакувати потрібні нам цілі. Сподіваюсь, що атаки відбуватимуться не лише на військово-морський флот Російської Федерації, а й на інші важливі обʼєкти.

Росія намагається фактично заборонити нам експорт зерна. Ми у відповідь можемо доволі успішно вплинути на заборону експорту російської нафти. У цьому світі все взаємопов’язане.

---

Читайте також: Які можливі наслідки зупинки зернової угоди для України, РФ та світу?

---

Про «заколот» Пригожина

Володимир Огризко: Сумнозвісний «заколот» Пригожина показав усю гнилість російської системи управління. Її насправді немає. Це — наслідок тієї конструкції, яку Росія мала всю свою історію. Це ж не тільки Путін вигадав цю царську вертикаль влади, вона у них була завжди й всюди тільки під різними назвами.

•  І саме тому ця конструкція є такою, яка, безумовно, впаде. Питання тут у тому, як швидко конструкція завалиться. Мої особисті аналізи показують, що це відбудеться у той момент, коли впаде путінський режим. А він впаде, коли українська армія вижене з нашої землі останній окупаційний чобіт. От тоді почнуться серйозні внутрішньополітичні процеси в Росії.

Коли цар виявиться не справжнім, коли його терміново треба буде замінювати на когось іншого. Тоді ми отримаємо той сплеск внутрішньополітичних емоцій у РФ, які поза волею його учасників призведуть до того, що Росія почне тріщати по швах. Ситуація в Росії зараз, якщо її описати кількома словами, близька до агонії режиму. Відтак усе попереду.

Які пріоритети російського керівництва у війні?

Володимир Огризко: Не можна казати про задачі російського керівництва, а можна говорити лише про російського царя Путіна. Його особисті побажання — втримати владу. Бо втрата влади — це втрата безпеки, у томи числі й фізичної. Тобто, якщо Путін позбудеться влади, то постане питання його виживання. Тому він буде триматися за своє крісло навіть вже напівомертвілими кінцівками.

Йдеться лише про консолідацію тих сил навколо Путіна, які йому довіряють та будуть з ним до кінця. Все інше диктатора не хвилює.

Йому абсолютно байдуже, скільки ще «чмобіків» загине у цій війні. Бо найважливіше — залишитися до останнього в Кремлі, щоб керувати оцією недоімперією.

---

Читайте також: Час Російської Федерації закінчився — Данілов

---

Про ставлення світу до Росії?

Володимир Огризко: Після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна, то його міжнародна діяльність на цьому закінчилася. Цивілізований світ не прийматиме його режим.

Його навіть бояться запрошувати країни Глобального півдня. Відмова Південної Африки прийняти його на саміті свідчить про те, що навіть потенційні союзники чи партнери Росії будуть змушені заарештувати Путіна. Кільце довкола російського диктатора звузилось до максимуму. Його підтримують лише декілька антидемократичних та тоталітарних урядів: Китай, Іран, Куба, Венесуела, Нікарагуа.

Як російський режим зберігає лояльність населення?

Володимир Огризко: Я увесь час сиджу в російських спільнотах, тому продовжую дивуватися недолугості отого народонаселення, яке впритул нічого не хоче бачити. Воно не здатне мислити, аналізувати, у нього відсутній причинно-наслідковий зв’язок тих чи інших подій.

Це означає, що російська пропаганда працює бездоганно для внутрішнього ринку. Їм вдається тримати своє народонаселення в абсолютно дивовижному стані повного ідіотизму. Боюсь, що для переважної більшості населення (85%) все залишається нормальним. Вбили чоловіка — отримають білу Lada. Вбили сина — він же ж помер за «святу справу» тощо.

Нам не варто розраховувати, що в Росії станеться щось неймовірне і люди раптом вийдуть на вулиці.

Про що й говорить так звана «російська опозиція», яка по своїй суті є імперською. Вони повторюють тези Путіна, але подають їх під іншим соусом.

• Абсолютно марна справа чекати на якісь внутрішньополітичні зміни з боку оцього зазомбованого населення.

Про білоруські гелікоптери в Польщі та реакцію НАТО

Володимир Огризко: Не лише вертольоти залітали на територію Польщі, а й ракети, яких не помітили. Не побачили ракети й в Румунії.

У цьому контексті згадую великого друга російського царя — турецького президента Ердогана. Кілька років тому він дав команду збити російський літак, нікого не питаючи. Туреччина ж теж входить до НАТО. Тобто країна Альянсу збила російський літак. Де-факто ситуацію можна розглядати як таку, що НАТО оголосило війну Росії. Чи настала Третя світова війна? Ні. Але Путін зрозумів межі своїх маневрів і дій.

• Якби польські протиповітряні сили збили два білоруські вертольоти, то на наступний день за 300 км від кордону жодного літака ніхто б не побачив.

На превеликий жаль, партнери з НАТО бояться власної тіні. Вони вважають, що треба дмухати на холодну воду. Тридцять років виховували монстра, а тепер він показує свої зуби.

---

Читайте також: Чому загострились польсько-українські стосунки? Пояснює Юрій Панченко

---

Про зброю власного виробництва

Володимир Огризко: Нам треба мати ту зброю, якої буде достатньо для того, аби спрямовувати її на територію ворога. Тоді не доведеться питати у західних партнерів дозволу на бомбардування російських аеродромів, з яких вилітають стратегічні літаки з ракетами, які вбивають українців.

• Я не втомлююся повторювати одне і те ж запитання: де наші ракети радіусом дії тисячу кілометрів? Українське виробництво продукувало ракети на 10 тисяч кілометрів, які б теоретично долетіли до Вашингтона. Нам треба стріляти по російських військових об’єктах в радіусі 500 кілометрів.

Ми маємо можливості для виготовлення такої зброї. У нас є інженери та промислова база. Поки ми не розроблятимемо власну зброю, то будемо просити ATACAMS.

---

Читайте також: ЗСУ підходять до населеного пункту з промовистою назвою Завітне бажання — Павло Лакійчук

---

Нагадаємо, у російському Міноборони заявили, що у ніч на 4 серпня відбили атаку морських дронів на військово-морську базу у Новоросійську. Пізніше з’явилися відео, як один із десантних кораблів намагаються відбуксирувати до берега через пошкодження — мова про великий десантний корабель «Оленегорский горняк». 

Станом на ранок 4 серпня втрати російських військ та їхніх найманців в Україні становлять близько 248 490. Упродовж 3 серпня українські захисники ліквідували щонайменше 640 російських окупантів.

Також відомо, що українські військові просунулися вперед біля Вугледара на Донеччині. Є певні просування Сил оборони України поблизу міста Вугледар Волноваського району Донецької області. Але ворог чинить шалений опір. Цю інформацію підтвердив заступник командувача угруповання військ «Таврія», полковник Сергій Кузьмін.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS