facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Які можливі наслідки зупинки зернової угоди для України, РФ та світу?

Інтерв'ю

Росіяни самі собі зменшують коридор можливостей, вважає ексамбасадорка з особливих доручень МЗС України Ольга Трофімцева

Які можливі наслідки зупинки зернової угоди для України, РФ та світу?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 11 хвилин

Гостя — ексамбасадорка з особливих доручень МЗС України, виконувачка обовʼязків міністра аграрної політики та продовольства України у 2019 році Ольга Трофімцева. Обговорюємо новину про те, що у Кремлі заявили про припинення дії зернової угоди.

Чи пов’язані заяви РФ щодо зернової угоди з підривом Керченського мосту?

Євгенія Гончарук: Чи впливають або чи варто пов’язувати зараз якось події з підривом Керченського мосту і ось з цим рішенням Кремля вийти та припинити свою участь у зерновій угоді?

Ольга Трофімцева: Я особисто вважаю, що скоріш ні. Тому що рішення щодо виходу з зернової угоди озвучувалось російською стороною, в принципі, вже десь останні 3-4 тижні, і ця риторика не змінювалася.

Ще в червні я особисто казала, що варто очікувати з великою долею ймовірності, що Росія офіційно як мінімум призупинить свою участь в зерновій угоді. Що, ми бачимо, і сталося. Шукати якісь додаткові приводи для Росії насправді абсолютно не обов’язково. Як ми знаємо, їм завжди легше якийсь привід придумати навіть. Тому, думаю, що навряд чи це взаємопов’язано.

Євгенія Гончарук: Чи це якось впливає взагалі на логістику в Керченській протоці? Тому що її окупанти активно використовують, зокрема, для вивезення також зерна (і часто краденого навіть українського зерна, але не лише). 

Ольга Трофімцева: Так, якраз ось цей момент надзвичайно цікавий. Я тут думаю, що варто ще порадитись, поспілкуватись з військовими. Але з того, що я бачила до цього моменту, виходить так, що атака на Керченський міст є визначальною або цікавою якраз через те, яким чином вона була здійснена. Тому що, якщо мова йде дійсно про ці надводні дрони, це означає, що їх використовувати можна досить часто і досить легко, не потрібно готувати якусь там суперспецоперацію.

І це означає, звичайно, що окупанти, і держава-терорист Росія, і будь-які комерційні представники, які працюють у даному регіоні, мають тепер почуватись вдвічі небезпечніше там.

Дипломатичні втрати Росії

Євгенія Гончарук: Радник президента США з Нацбезпеки Джейк Салліван в інтерв’ю CBC News каже, що вихід з зернової угоди у майбутньому коштуватиме Росії величезних дипломатичних втрат. Про що говорять американці?

Ольга Трофімцева: Насправді ми говорили про це вже теж декілька разів, що, в принципі, такий крок Росії буде означати підвищення ставок в будь-якому випадку для всіх.

І це не є точно позитивним для російської сторони. Чому? Тому що вони самі собі зменшують зараз, я б сказала, такий коридор можливостей, в рамках якого вони взагалі можуть торгуватись, діяти і все таке інше. Якби зараз російська сторона сказала, що «Окей, ми залишаємось, але при умові зараз активізації перемовин щодо нашої частини вимог»… Вони про них постійно згадують: меморандум взаєморозуміння з ООН, в якому прописано про «Россільхозбанк» і про експорт добрив. Але ж зараз, покинувши угоду в односторонньому порядку, вони зробили фактично такий демарш, який їм ускладнює подальші будь-які перемовини і можливості маневрувати у своїх вимогах.

Я б оцінювала цей демарш як тимчасове призупинення участі Росії. Я так розумію, вони очікують просто тепер на реакцію основних партнерів, основних інших сторін зернової ініціативи. Це, в першу чергу, звичайно, Туреччина й ООН.

Що буде відбуватись далі, як буде відбуватись далі взагалі експорт з Чорноморського басейну, чи буде він повністю дійсно зупинений (тобто тепер не будуть кораблі взагалі виходити з наших портів «Великої Одеси») — оце, звичайно, такі важливі питання, які наступними днями покажуть, що варто чи не варто очікувати далі в цій ситуації.


Читайте також: Зеленський заявив, що Україна готова продовжувати «зернову угоду» без РФ


Чим відрізняється ситуація від минулорічної?

Євгенія Гончарук: Реджеп Ердоган, президент Туреччини, вже прокоментував рішення Російської Федерації та анонсував розмову з Путіним. Якщо почитати пряму мову Ердогана, він насправді вірить, що Путін хоче, щоб цей гуманітарний коридор продовжував функціонувати. Є анонс, що очільники МЗС двох країн проведуть сьогодні обговорення цього рішення. На вашу думку, переконає Туреччина продовжити участь в зерновій угоді? Чи це якась така сама гра, як була і раніше, ось ці лякалки, спроба шантажувати, яка не дуже насправді працює, але Росія все одно на це йде?

Ольга Трофімцева: Ну, так, тут тактика і стратегія не змінюються, це дійсно той же шлях, який обирає постійно Росія: тобто шантаж, з одного боку, саботаж, як ми бачили, щоденний саботаж роботи зернової ініціативи — тобто їх абсолютна не робота російської сторони в координаційному центрі в Стамбулі. І паралельно ось такий додатковий шантаж всіх сторін-учасників цієї зернової угоди.

Але ситуація, порівняно з листопадом, зараз, можливо, відрізняється. Весь цей час, дійсно, Росія говорила про ці свої вимоги, які начебто не виконуються, це по-перше, а по-друге, зараз інша ситуація зі сторони Туреччини. Мається на увазі, так, у пана Ердогана вибори вже за спиною, і в нього зараз є там якісь свої, напевно, внутрішньополітичні, економічні справи, якими він опікується, і в тому числі, звичайно, в його інтересах, ми це завжди говорили, Туреччина є одним з однозначних бенефіціарів цієї зернової угоди, як і Китай насправді.

Тому чи вдасться їм зараз, прямо зараз, протягом дня ще вмовити Росію — ну я сумніваюся, що зараз щось зміниться в позиції російської сторони. Але, от, якщо дійсно буде відбуватись чи то зустріч, чи то додаткові якісь перемовини між президентом Ердоганом і Путіним — у серпні — можливо до того часу будуть якісь прийняті рішення щодо тих забаганок російської сторони, які вона висловлювала.

З порту Одеси вийшло останнє судно в рамках Чорноморської зернової ініціативи/Фото: Думская.net

Як чинитимуть Туреччина і Китай?

Євгенія Гончарук: Уявімо собі гіпотетично. Росія таки не погоджується брати участь далі в цій угоді, і, по суті, в односторонньому порядку виходить, і ми вже бачимо, що турецькі ВМС готові охороняти ось цей зерновий коридор. Ми можемо собі уявити, що, по суті, цей коридор може працювати і без Російської Федерації? Тому що, наприклад, ризикувати обстрілювати судна, які будуть під захистом турецьких військових — я собі це слабо уявляю.

Ольга Трофімцева: Я собі це також слабо уявляю, але поки що це виключно теоретичне припущення. Тому що інформація щодо готовності Туреччини захищати своїм флотом кораблі або судна, завантажені зерном, я поки що все-таки офіційного підтвердження або офіційних заяв Туреччини саме в такому форматі, який говорить, що «так, ми надаємо свій флот для військового захисту і таке інше» — не бачила.

Наступні дні якраз покажуть, що буде відбуватись в наших портах, що буде відбуватись в акваторії Чорного моря, чи будуть кораблі йти далі. Тому що, ще раз наголошую, не тільки Туреччина, також Китай — один з найбільших покупців зернових-олійних, які експортуються таким шляхом. Відповідно, ось, будемо дивитись, що буде з цими кораблями. Це питання, напевно, варто ставити військовим експертам, що може відбутися у цьому випадку.

  • Тому що, якщо ми говоримо про таку готовність Туреччини, це ж означає, фактично, що у випадку безглуздих дій Росії (а інших в них не буває) — це пряме військове зіткнення країни НАТО. Тобто Туреччини з російськими військами.

Тому тут багато залежить від того, як будуть поводитись, як будуть реагувати і що будуть робити далі партнери цієї зернової ініціативи. У першу чергу Туреччина, звичайно, але й ООН також.

Буквально за якийсь час до офіційного оголошення з Кремля про те, що Росія виходить з зернової угоди, було якраз повідомлення, що МЗС Китаю у своєму повідомленні виразив надію на те, що зернова ініціатива буде продовжувати працювати.

Як бачимо, ця надія не справдилась, тому, відповідно, цікаво, як вони відреагують на припинення її роботи.

Щодо санкцій і всього іншого, тут є два аспекти. Один взагалі щодо такого одностороннього порушення (недотримання домовленостей в рамках зернової ініціативи). А другий момент: давайте також не забувати про щоденний саботаж роботи зернового коридору. Тому що ми пам’ятаємо чудово, що особливо в останні тижні ми чули постійно про те, що набагато менше кораблів, ніж мало б бути, проходять через зерновий коридор, реєструються в порт «Південний». Росія взагалі не дає дозвіл на захід судин тощо.

Такі речі також мають чітко каратись, і в такому випадку мають посилюватись санкції. І, як я вже сказала, насправді якраз вихід з зернової угоди Росії, на мою думку (але я не можу сказати, що це якось прописано, чи це якось проговорено) просто має однозначно звузити можливості для Росії щось там диктувати, щось там вимагати, говорити про якісь свої додаткові вимоги тощо. Тому що це, знову ж таки, терористична поведінка, поведінка шантажиста.


Читайте також: Є сподівання, що Ердоган знайде аргументи, щоб переконати росіян і зерновий коридор продовжить роботу — Краєв


Про наслідки, які матиме для світу і України зупинка зернової угоди

Ольга Трофімцева: Це втрати для України досить серйозні. Якщо взагалі зупиняється експорт з портів «Великої Одеси», то це зменшене надходження або непрямі втрати десь близько 500 мільйонів доларів на місяць для українського агроекспорту.

Але не забуваймо, що український агробізнес також не сидів, просто чекаючи на дії Росії. Готувалися до будь-яких сценаріїв, в тому числі найгірших. Відповідно, працювали над розвитком альтернативних шляхів експорту, у тому числі через порти Дунаю, Дунайського гирла. Працювали над транзитом через Молдову до Рені тощо. Працювали в тому числі й над наземними шляхами солідарності через кордони з Європейським Союзом (хоч вони зараз, можливо, не оптимальним шляхом працюють, але все ж таки).

Тому, звичайно, в короткостроковій перспективі втрати будуть і це також вплине на розрив між внутрішньою ціною і зовнішньою. Можливо, незначним чином, але все ж таки. Я думаю, що так, це для наших фермерів теж не дуже хороша новина, тому що для них це означає, що цей розрив залишиться як мінімум. Що вони будуть отримувати нижчу ціну, ніж могли б, попри те, що світові ціни на зернові залишаються досить високими.

Але в довгостроковій перспективі, в середньостроковій перспективі, знову ж таки, бізнес тут не зупиняється і напрацьовуються інші варіанти.

Тобто, знаєте, ринок все одно рівняє. І держава тут допомагає, і наші партнери будуть допомагати ще активніше в цьому напрямку.

  • Знову ж таки, це було прогнозовано, ми говорили про те, що цей аграрний сезон, на жаль, буде не простішим, ніж минулий, а, можливо, і складнішим. Ну, от поки що воно так і виглядає.

Євгенія Гончарук: І наприкінець чи можемо ми підбити якісь підсумки роботи коридору за останні 2 місяці? Не зважаючи на те, що Росія гальмувала огляд суден і робила все можливе, аби він неповноцінно функціонував, але все-таки, що це нам дало, про які об’єми йдеться?

Ольга Трофімцева: Попри те, що цей коридор дійсно працював абсолютно не оптимально…

Якщо він найбільш ефективно працював у жовтні 2022-го року, тоді через нього було експортовано за місяць десь близько 3,5 мільйонів тонн зерна, а то навіть і трошки більше.

А ось за травень 2023 (це остання цифра, яка в мене є офіційно) — було трошки менше, ніж 1,3 мільйона тонн експортовано. Тобто ми бачимо різницю фактично в три рази.

  • Однак, знову ж таки, 1,3 мільйона тонн — це чимало, і це хороша цифра. Тому зерновий коридор давав можливість експортувати.

І не забуваймо, що це один з найдешевших логістичних, експортних шляхів. Велика перевага портів «Великої Одеси» якраз полягає в тому, що там заходять великотоннажні кораблі, в які можна вантажити великі об’єми не тільки зернових, а взагалі таких насипних продуктів, та й для контейнерних перевезень також це найбільш такі зручні порти. Тому їхня перевага саме в цьому була.


Якщо Росія не погодиться на продовження «зернової угоди», то дасть собі право атакувати комерційний флот — Трофімцева 


Що потрібно знати про зернову угоду

Нагадаємо, «зернова угода» була вперше укладена за посередництва ООН і Туреччини у липні 2022 року терміном на 120 днів. Вона дозволила транспортувати українські сільськогосподарські товари через Чорне море на світовий ринок.  29 жовтня 2022 року РФ заявила, що припиняє участь у «зерновій угоді», нібито через атаку кораблів Чорноморського Флоту 29 жовтня вранці.

2 листопада 2022 року Росія відновила участь в «зерновій угоді», а 17 листопада угоду було продовжено на 120 днів.  Російська делегація після переговорів із високопосадовцями ООН 13 березня заявила про прийнятність продовження «зернової угоди», але «тільки на 60 днів». 18 березня 2023 року віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що «зернову угоду» було продовжено на 120 днів. 17 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що «зернову угоду» продовжили на два місяці. Міністр інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що це рішення означає «розблокування» угоди, адже її й так мали продовжити до 18 липня ще з минулого разу.

17 червня речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що шансів у «зернової угоди» немає, адже Москва не бачить підстав для її продовження.

У серпні Туреччину має відвідати президент Росії Владімір Путін, планується зустріч віч-на-віч. Про це лідер Туреччини Реджеп Таїп Ердоган сказав під час спільної пресконференції із президентом Володимиром Зеленським.

Тепер Росія залежна від Туреччини більше, ніж Туреччина від Росії, заявив директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос в ефірі Громадського радіо. Він припускає, що Туреччина може використати свої військові кораблі для конвоювання суден з зерном.

Нагадаємо, що держава Україна та аграрії працюють над тим, щоб «зерновий коридор» мав альтернативу, зокрема — триває розвиток українських річкових портів.

Європейський союз закликав Росію переглянути своє рішення та негайно відновити виконання Чорноморської зернової ініціативи, зазначив представник Євросоюзу із зовнішньої політики та політики безпеки  Жозеп Боррель у заяві щодо припинення Росією Чорноморської зернової ініціативи.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Рішення про 6 міні-ТЕЦ у Києві — попереднє, але може стати виходом із ситуації: Юрій Корольчук

Рішення про 6 міні-ТЕЦ у Києві — попереднє, але може стати виходом із ситуації: Юрій Корольчук

Ступак: У першу чергу потрібно, щоб Росія не могла акумулювати сили у трьох своїх областях

Ступак: У першу чергу потрібно, щоб Росія не могла акумулювати сили у трьох своїх областях

Генетична схильність до виникнення РХП існує: науковиця Наталія Наумова

Генетична схильність до виникнення РХП існує: науковиця Наталія Наумова