Якщо Росія не погодиться на продовження «зернової угоди», то дасть собі право атакувати комерційний флот — Трофімцева

Саботаж «зернової угоди»

Ольга Трофімцева: Відбувається постійний саботаж «зернової угоди» з боку Росії. І ми можемо це побачити по цифрах, об’ємах, які проходять через «зерновий коридор». У жовтні 2022 року за місяць цим коридором було експортовано майже 4 млн тонн продукції, не було такої критичної ситуації, як зараз. 

• За травень 2023 року ми бачимо зменшення обсягів експорту фактично в 3 рази — менше, ніж 1,2 млн тонн аграрної продукції.

Це пов’язано лише з тим, як в цій угоді поводиться російська сторона. Ми бачили такі сценарії вже кілька разів. Наприклад, у 2022 році, коли було подовження угоди в листопаді, тиск та шантаж з боку російської сторони поступово наростав. Зараз не відбувається нічого нового. Вони погодились на продовження «зернової угоди» в травні, але вже тоді звучала риторика «ми подивимось, як далі». Зараз відбувається те саме: чергове підвищення ставок та тиску з боку російської сторони.

#BSGI: inbound ⛴ are blocked again by russia. Today JCC is not able to make inspection plan. 50 ⛴ is still waiting in Bosphorus to move for loading 2,4 M tones of ???. ?? sent request to JCC with demand to renew registration of fleet. I believe ??&UN will find way to renew it. pic.twitter.com/LRojbaMarg

— Oleksandr Kubrakov (@OlKubrakov) June 1, 2023

Тобто вони фізично саботують роботу цього коридору. По-перше, Росія з незрозумілих причин не погоджується на захід суден у великий порт «Південний», по-друге, щодня їхніми представниками саботується робота координаційного центру: вони або не працюють, або працюють дуже повільно. Паралельно з цим риторика Кремля дає зрозуміти, що їхня зацікавленість у продовженні цієї угоди стає все меншою. Тому що, начебто, вимоги російської сторони, які були зафіксовані у другій частині «пакетної угоди» з ООН, «не виконуються». 

Ця риторика посилюється. Усе, що ми чуємо сьогодні, це те, що до 18 липня угода буде виконуватися, і більше Москва не хоче її продовжувати.

---

Читайте також: Гру у «продовження» «зернової угоди» Ердоган міг використати у своїй передвиборчій кампанії — Іван Ус

---

До чого готуватися, та які альтернативи ми маємо

Ольга Трофімцева: Відповідно до цієї риторики, готуватись потрібно до найгіршого сценарію, навіть, якщо не віримо, що найгірше станеться. Це треба робити з нашими партнерами, насамперед з Туреччиною. Бо ми маємо розуміти безпекову складову. Адже, якщо Росія не погодиться на подовження «зернової угоди» після 18 липня, то вона, за її словами, не зможе забезпечити безпечне проходження суден з українських портів. 

• В такому випадку вони фактично надають собі право атакувати комерційний флот, який рухатиметься «зерновим коридором».

Якщо розглядати альтернативні шляхи, то останнім часом зросла частка експорту української продукції через порти Дунаю. І вітчизняний агробізнес над цим варіантом активно працює. 

Другий альтернативний шлях — це наземний шлях через країни ЄС, який зараз, на жаль, теж не зовсім оптимально працює. І це ще один напрямок наших зусиль, адже ми не маємо не зважати на те, що цей шлях експорту є важливим для нас. Ця важливість зростатиме у довгостроковій перспективі приєднання України до ЄС.

Роль партнерів

Ольга Трофімцева: Шукати логіку чи прагматичні засади в діях Росії однозначно не варто. Це ускладнює роботу, аналіз й шанси на перемовини. Як от у випадку із «зерновим коридором». 

Якщо говорити про наших партнерів і «зерновий коридор», то тут можна спиратись на якийсь прагматичний елемент, адже Китай, Туреччина є великими покупцями українського зерна, яке надходить до них «зерновим коридором». Це одні з небагатьох країн, які мають вплив на російську сторону і можуть до неї щось донести. 

Якщо буде якась реакція від Росії, то ми її відчуємо, побачимо по її риториці та поведінці упродовж наступних пару тижнів. Тоді, коли прийде час продовжувати ініціативу. 

• Але сподіватися лише на те, що Китай чи Туреччина зможуть натиснути на Росію, чи домовитися із нею, не варто. Бо геополітика й геоекономіка — це речі, які на сьогодні є багатовимірними, й охоплюють величезну кількість складових.

---

Читайте також: Наші партнери мають уявити світ без Росії — філософ Вахтанґ Кебуладзе

---

Зернова угода

Нагадаємо, «зернова угода» була вперше укладена за посередництва ООН і Туреччини у липні 2022 року терміном на 120 днів. Вона дозволила транспортувати українські сільськогосподарські товари через Чорне море на світовий ринок.

29 жовтня 2022 року РФ заявила, що припиняє участь у «зерновій угоді», нібито через атаку кораблів Чорноморського Флоту 29 жовтня вранці.

2 листопада 2022 року Росія відновила участь в «зерновій угоді», а 17 листопада угоду було продовжено на 120 днів.

Російська делегація після переговорів із високопосадовцями ООН 13 березня заявила про прийнятність продовження «зернової угоди», але «тільки на 60 днів».

18 березня 2023 року віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що «зернову угоду» було продовжено на 120 днів.

17 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що «зернову угоду» продовжили на два місяці. Міністр інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що це рішення означає «розблокування» угоди, адже її й так мали продовжити до 18 липня ще з минулого разу.

17 червня речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що шансів у «зернової угоди» немає, адже Москва не бачить підстав для її продовження.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS