Що не так зробила Україна для саміту НАТО?
Розмова про роботу над помилками щодо саміту НАТО: про самовпевненість Зеленського, комунікацію влади, корупцію та завищені очікування.
Гостя — докторка політичних наук, професорка Лідія Смола.
«Реальність завжди перемагає»
Лідія Смола: Перш за все я б повторила фразу, яку вже писали в соціальних мережах: у зіткненні ілюзії та реальності — реальність завжди перемагає. І якими б сильними не були ілюзії, реальність повертає до порядку денного.
- Що саміт показав? По-перше, що величезні бажання, не підкріплені діями, залишаються розчаруваннями.
І якщо ми сьогодні заявляємо, навіть героїчно, воюючи проти величезного ворога… Ми — це я маю на увазі владу — заявляємо: «Беріть нас, тому що, дивіться, ми мужні й героїчні», і нас повинні зразу взяти, тому що ми такі хороші і хоробрі — то такого не буває в політиці. І про це треба завжди пам’ятати.
Доріс Гудвін видала книгу «Лідерство в буремні часи». Вона розглядає історії чотирьох президентів Авраама Лінкольна, Теодора Рузвельта, Франкліна Рузвельта і Ліндона Джонсона. І вона говорить про помилки, і про злети, про їхні дії, і все. Історії цих людей, які жили дуже складний час, говорять про те, що на Заході дуже уважно підходять до питання, наскільки послідовною є позиція політика, який керує країною. Бо коли людина послідовна (це не тільки в політиці, в будь-якій справі) — це є перше свідчення прогнозованості та відповідальності.
Що саміт показав? Що світом керують люди прагматичні, навіть цинічні, які зважують всі плюси та мінуси, і ніколи не піддаються таким емоційним поривам, які можуть нашкодити їм. Якщо візьмемо саму суть, що таке НАТО? Частина суспільства дуже любить обдурюватися, але вже не буде сприймати НАТО такою парасолькою, «яка захистить від зброї, оцих обстрілів «шахедами», і стане нам зразу добре, приймуть нас в НАТО, і все буде так, як раніше, як було». Частина людей тепер ці ілюзії втратить.
Як потрібно було комунікувати владі
Лідія Смола: З приводу очікувань, правильно було б владі говорити про те, що вступ НАТО зараз — це нереальна умова, і їй нереально здійснитися. Ми повинні отримати якомога більшу матеріальну, фінансову допомогу, зброєю допомогу, бути наполегливими. Ми повинні продемонструвати те, як ми змінюємося як країна. НАТО — це не тільки військово-політичний блок, НАТО — це також не тільки стандарти зброї відповідні (ми вже тим стандартам поступово починаємо відповідати), а це ще й цінності.
І тут ми знов повертаємось до Олени Думи (новопризначена голова АРМА, кандидатуру якої критично сприйняли антикорупційники — ред.), до депутатки провладної фракції Марченко (народній депутатці та її помічниці повідомили про підозру щодо зловживання впливом і сприяння у перетині державного кордону чоловікам призовного віку — ред.) та до Татарова (нині заступник керівника Офісу президента, а ще чиновник часів Януковича та фігурант корупційної справи — ред.), до корупції в Міністерстві оборони, і багатьох-багатьох речей, які є дуже-дуже помітним сигналом для НАТО і взаємодії з НАТО.
«Ви нас приймаєте, але ми жити будемо, як ми жили, з корупційними схемами, з нашими військовими, військкоматами та військовими з віллами в Іспанії, і багатьма-багатьма речами». Оці подвійні стандарти.
Читайте також: Серед членів НАТО існував великий опір щодо перспектив для України — експосол США в Україні
Про харизму і самовпевненість Зеленського
Лідія Смола: У президента Зеленського з самооцінкою все дуже добре, він дуже вірить у свою харизму, але низка театралізованих видовищ зіграла з ним жорсткий жарт. Час збирати каміння ще прийде.
У нього є радники, які повинні були сказати: «Не можна президенту використовувати лексику якогось гопника з Троєщини». Де ми є в НАТО, що ми є? Тобто є якась лексика політика, яку очолює країна. Попри еволюцію є оці хитання.
- І Зеленський зробив дуже багато для того, щоби НАТО могло дуже спокійно нам відмовити, зберігаючи обличчя і свою позицію свою.
Тому що оці позиції, пункти, які заявив Столтенберг: реформи в країні йдуть, ми бачимо корупцію в країні… Боже, навіть в Міністерстві оборони, в ключовому міністерстві, яке повинно координувати дії країни, ми тут згадуємо і яйця по 17, і солярку, яка перевищувала всі ціни, які були на ринку, і маса-маса інших речей, які відбувалися. Тому дуже багато було зроблено того, що давало підстави спокійно сказати очільникам НАТО про те, що «ви не готові вступати в НАТО».
І це правильно з їхньої позиції, тому що їм витрачати більше, аніж вони можуть.
- НАТО себе захищають, і вони свій простір можуть захистити. Ми 30 років цього не робили, тепер пожинаємо гіркі жнива 30-літнього правління.
Що неправильно було зроблено очільниками? Влада повинна була сказати, що це не так відбувається: що ми попросимося, вони повинні нас узяти, ми ж хороші хлопці. А повинна сказати, що в нас немає по тих положеннях загальноприйнятих вимог виконаного. Ми не будемо там про ПДЧ говорити тощо. Але ми візьмемо з цієї події все найбільше, що ми можемо взяти.
Не розхитувати, не робити винними в ситуації, яка є, виключно Байдена, Столтенберга та інших.
Читайте також: Зеленський про зустріч з Байденом: Саме така змістовна, як потрібно
НАТО — це наша безпека у наступних війнах
Лідія Смола: Відповідальність за цю ситуацію лежить не тільки на Зеленському. На ньому лежить левова частка відповідальності, тому що він президент країни. Але і суспільства відповідальність є. Тому що ці ж яйця по 17 купували люди, яких призначав Зеленський. Але це є питання існування цілої системи.
НАТО — це не просто якесь утворення аморфне. Є конкретні представники НАТО. І наша дипломатія повинна була б говорити не словами міністра закордонних справ Кулеби: «В України через саміт НАТО змішані почуття». Ну якось трошки мені дивно, так, про «змішані почуття». Бо хто-хто, а міністр закордонних справ повинен добре розуміти й у нього не повинні бути «змішані почуття».
Потрібно в суспільство спрямувати меседж, що зараз наше членство в НАТО — це застереження від наступної війни з Росією. Чи шматками Росії, якщо вона буде колотися. Бо Росія — це агресивна країна, яка за своєю природою своїй агресивна. Ми можемо прослідкувати історію існування цього державного утворення, імперського утворення. Це імперське мислення є у молодого покоління. Це не тільки ті старі, які хочуть повернути Радянський Союз. Частина молодих росіян хоче знову величі.
А це є першим пунктом до наступних воєн. Тому суспільству мала б бути трансльована думка, що НАТО — це наша безпека у наступних війнах, якщо Росія буде спроможна воювати.
У цій війні НАТО — це лише допомога зброєю, тими скальпами, про які йде мова. Бо все-таки НАТО хотіло посилити свої позиції, і нас почали задобрювати, якщо можна так сказати, зброєю.
Що стане перемогою для України
Лідія Смола: Як це було прописано в статті Головнокомандувача ЗСУ Залужного, то перемога — це демілітаризація Росії, денуклеаризація Росії, визначення рамок. Що відбулося у 2014 році, коли Росія окупувала Крим? Була знищена система міжнародної безпеки.
Фактично, вона була повністю зруйнована. Але не говорилося про це. Тому перемогою буде повернення наших територій, нові угоди, де буде знову закріплено територіальну цілісність і формування нових позицій системи міжнародної безпеки, яка була зруйнована Росією.
Читайте також: НАТО заохочує Путіна продовжувати війну — Курт Волкер
Нагадаємо, країни G7 погодили спільну декларацію підтримки України. Ключовою тезою декларації підтримки України є підтвердження того факту, що безпека України є складовою безпеки Євроатлантичного регіону. Головні гарантії безпеки: допомога Україні у захисті та упередження нової агресії; постачання зброї, підтримка ОПК, навчання, співпраця в галузі розвідки та кібербезпеки; допомога у підвищенню стабільності економіки й енергетики, надання технічної та фінансової допомоги тощо.
Під час пресконференції на саміті НАТО у Вільнюсі президент Володимир Зеленський запевнив, що Україна розуміє неможливість стати членом НАТО, поки триває війна.
Раднику Білого дому з питань нацбезпеки Джейку Саллівану на брифінгу у Вільнюсі фактично довелося виправдовуватися за формулювання у підсумковому комюніке саміту НАТО щодо України. Про це в етері Громадського радіо повідомила директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики «Українська призма», редакторка журналу UA: Ukraine Analytica Ганна Шелест.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS