На підставі проведеного аналізу норм ККУ та судової практики, аналітики «Платформи прав людини» дійшли висновку, що поширення інформації в інтернеті та розповсюдження матеріалів може здійснюватись такими способами:
Євген Воробйов: Із початком повномасштабної війни ми постійно проводимо онлайн зустрічі з журналістами. Ми мали запити щодо стану законодавства з приводу того, що можна висвітлювати, а що не можна. Це стало тим каталізатором, який спонукав нас дослідити законодавство до широкомасштабної війни та яке з’явилося після його початку.
Як показує наш аналітичний звіт, зміни відбулися суттєві. Держава почала активніше захищатися від шкідливого контенту. Разом із тим цей аналіз став тою роботою, яка показала яка існує проблематика в чинному законодавстві і над чим ще треба працювати.
Наша держава відрізняється від Росії. У нас свобода слова цінується. Якщо ми йдемо на шлях демократичного розвитку, потрібно запобігати шляхом роз’яснення. Але.
У багатьох випадках в Україні особа, яка поширювала незаконний контент, не отримувала реального покарання. Її звільняли з іспитовим строком. Якщо вона не чинить подібних діянь протягом, наприклад, трьох років, вона не притягається до відповідальності. На законодавчому рівні немає інструменту у суду, наприклад, зобов’язати таку особу видалити шкідливий контент. Ведуться розмови щодо цього, рекомендації. Але законодавчо примусово це зробити неможливо. З цим існує проблематика. Тому що не всі розуміють що є предметом правопорушення.
Наш звіт показує на що треба звернути увагу та як не перейти тонку грань між оціночними судженнями та поширенням забороненої Кримінальним кодексом України інформації. Ми надаємо рекомендації як покращити як покращити законодавство. Треба витися не робити помилок. Зараз це як ніколи важливо.
Реальне покарання за поширення забороненої інформації в інтернеті у вигляді позбавлення волі понесли 10,3 % засуджених, а у вигляді штрафу всього 4 %, всі інші особи були звільнені від відбування покарання, у зв’язку з укладенням угоди з прокурором про визнання вини або визнання вини під час розгляду справи. Уникнення реальної відповідальності відбувається тому, що суди застосовують ст. 75 ККУ, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, і в більшості випадків обвинувачені визнавали свою вину та укладали угоду про примирення.
За словами медіаюристів, це не зовсім коректна ситуація, адже фактично за кримінально караний злочин людина не отримує жодного покарання або те, яке не є для неї суттєвим.
Читайте також: Блокування зв’язку, знищення українських медіа, «полювання» на журналістів: підсумки медійного року на Луганщині
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS