Максим Лациба. Фото: Facebook / Maksym Latsyba
Суспільство активно комунікує тему ухвалення небезпечного для сектору законопроєкту «Про доброчесне лобіювання», що зареєстрований у Верховній Раді під номером 10337. Громадський сектор стурбований цим документом.
Говоримо про цей законопроєкт з керівником другої цілі проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», експертом УНЦПД Максимом Лацибою.
Максим Лациба: У нас є законопроєкт №10337. Його розробили в НАЗК, а уряд схвалив, він вже в парламенті. Загалом назва хороша, і начебто ціль декларують хорошу — запровадження процедур доброчесного лобіювання. Але небезпека в тому, що цей законопроєкт так виписаний, що він несе величезні ризики для громадянського суспільства і загалом для свободи об’єднання в Україні. Тому що основним завданням громадської організації, відповідно до закону «Про громадські об’єднання», є представлення, захист, просування інтересів членів певної громадської організації. Також це комунікація з владою, захист прав людини тощо.
Законопроєкт передбачає створення державний реєстр лобістів. Кожен, хто здійснює лобістську діяльність, має укласти угоду з тим, хто платить йому гроші за лобізм (замовником), і зареєструватися в реєстрі. Необхідно постійно звітувати: які ти дії зробив, яка в тебе угода, скільки ти береш, яке питання лобіюєш, хто тобі заплатив тощо. В принципі, це добре. Але ми пропонували виключити з-під дії закону громадські організації, які поставили в ряд з політичними партіями, асоціаціями органів місцевого самоврядування, релігійними організаціями тощо. На жаль, уряд не почув й не виключив ГО. А це значить, що в будь-який момент інспектор НАЗК може сказати: «О, шановна громадська організація або медіа, мені здається, ви здійснюєте не представлення й захист інтересів своїх членів, а лобіювання якогось приватного інтересу. От вам штраф».
Вчора уряд також, без консультацій, таємно, тихенько ухвалив один законопроєкт й направив на реєстрацію у Верховну Раду. Цей документ стосується запровадження штрафів і адміністративної відповідальності для фізичних та юридичних осіб, які не зареєструвалися в реєстрі про лобізм й не звітують про свою діяльність. А визначати, чи ваша діяльність — це лобіювання, буде інспектор НАЗК. Тобто відбувається розширення повноважень, і тепер НАЗК буде монстром, який буде бігати й контролювати всіх та вся. І є велика ймовірність, що це може перетворитися в інструмент адміністративного тиску і придушення свободи об’єднання, свободи громадянського суспільства.
Про цю небезпеку говорять громадські організації й закликають обов’язково почати нормальні консультації, створити широку робочу групу, запросити європейських колег, щоб разом відпрацювати цей закон. Щоб документ про доброчесне лобіювання відповідав своїй назві. Щоб він створював ринок доброчесних лобістів. Щоб люди хотіли реєструватися лобістами, тому що цей закон мав би давати інструменти, через які приватні суб’єкти, бізнеси, заводи, асоціації хотіли б просувати свої пропозиції в законодавче поле. Щоб було вигідно і цікаво адвокатом та юристам реєструватися лобістами, як це працює в США. Але інструментів з просування інтересів свого клієнта немає в законопроєкті. Можна подавати пропозиції, долучатися до засідань робочої групи тощо. Але це все є й сьогодні.
Читайте також: Рада проголосувала за розширення повноважень НАЗК
Максим Лациба: Лідери громадянського суспільства, понад 250 організацій, об’єдналися, зробили велику заяву й звернулися до прем’єр-міністра й керівництва Верховної Ради. Заява стосувалася обов’язковості врахування громадських пропозицій до законопроєкту №10337 і створення прозорої робочої групи для консультацій.
Зараз цей документ у Верховній Раді, а відповідальний за його дальшу роботу Комітет з питань правової політики, який очолює Денис Маслов, депутат від «Слуги народу». Громадськість відправила свої пропозиції, заяви й прохання створити робочу групу. Наступний крок — за монобільшістю й профільним комітетом. Я сподіваюся, що це буде відкритий для міжнародних партнерів процес, тому що у своїх заявах віцепрем’єрка Ольга Стефанішина каже, що це на виконання вимог Єврокомісії.
Максим Лациба: Якщо ми хочемо відкрити процес вироблення управлінських рішень, то нам треба ухвалити закон про публічні консультації. Відповідний законопроєкт під номером 4254 уже є у Верховній Раді. На друге читання його відпрацював Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, який очолює Олена Шуляк. Саме цей документ дасть можливість відкрити процес вироблення рішень на рівні Кабінету Міністрів, місцевого самоврядування, обласних адміністрацій і запровадити обов’язкові публічні консультації зі всіма громадянами України, юридичними особами. Буде портал електронних консультацій, і там буде видно весь процес вироблення управлінського рішення і звіт про те, чи враховані зауваження, пропозиції громадськості, бізнесу, інших суб’єктів.
Читайте також: Зеленський підписав закон про САП, де тільки частково прибрали «правки Лозового»
13 грудня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт «Про доброчесне лобіювання» (№10337). Він має визначати правові засади доброчесного лобіювання в Україні.
Як у своєму Telegram-каналі розповів представник Кабінету Міністрів у Верховній раді Тарас Мельничук, проєкт спрямований на реалізацію рекомендацій Єврокомісії, зафіксованих у Пакеті розширення, та є частиною урядового антиолігархічного плану дій.
Посадовець зазначив, що законопроєкт має на меті забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів. Також документ має забезпечити нормативно-правове регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із зацікавленими сторонами та суб’єктами лобіювання. До всього проєкт має забезпечити встановлення прозорих механізмів забезпечення діяльності суб’єктів лобіювання та посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування; механізмів контролю за лобістською діяльністю.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі