Це не будуть подарунки, це буде обмін на реформи з боку України — Іван Ус про 50 млрд євро від ЄС

Євросоюз створить спеціальний український фонд у 50 млрд євро. На що підуть ці кошти, говоримо з кандидатом економічних наук та головним консультантом Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іваном Усом.

«Україні ще треба відстояти гроші на спеціальний Український фонд»

Іван Ус: Це гроші на певний період, але не слід розглядати їх як якусь кінцеву суму, яка буде врешті-решт направлена на відновлення України. Це просто гроші, які треба зарезервувати у бюджеті Європейського Союзу на виконання програм, так чи інакше, пов’язаних з Україною. І це вже плюс.

Те, що виникло буквально в останні 24 години, це те, щоб ці гроші дійсно направились в Україну, а не залишились розділеними серед різних країн ЄС. Бо ми вже побачили заяву тієї ж Угорщини, яка спочатку блокувала надання цих грошей Україні, і щоб розблокувати їх, Україна змушена була піти на крок, коли угорський OTP-банк був виведений у список країн-спонсорів тероризму. А зараз вже чуємо заяву від Угорщини, що давайте, щоб якось і частина цих грошей направлялась до Угорщини. Тобто гроші виділяються в Україну, але щоб Угорщина також їх отримувала. І там будуть знайдені аргументи, що «ми ж приймаємо біженців з України».

Валентина Троян: А хіба немає в ЄС програми, яка допомагає, виділяє кошти тим країнам, які приймали у себе українських біженців?

Іван Ус: Безумовно, вона є. Але тут слід розуміти, що кожна країна хоче по-максимуму отримати грошей. І Угорщина не є виключенням. Тут починаються ці ігри, коли кожна країна хоче щось мати й від цього пирога. При цьому, казати, що Угорщина є найбільш дружньою до України країною ЄС… Я думаю, ми не готові порівнювати, скажімо так, політику цієї країни та політики інших країн ЄС щодо України.

Що виділили гроші — безумовно, позитив, також позитив, що Україна закладається в інституційні програми ЄС. Водночас слід розуміти, що нам ще треба відстоювати те, щоб ці гроші йшли на потреби України, а не перенаправлялись в інші напрямки.

Читайте також: По ситуації з українським збіжжям ми бачимо, який у нас буде складний шлях до ЄС — Єлісєєв 

Євросоюз прораховує наперед

Іван Ус: У Європейському Союзі, принаймні в окремих членах Європейського Союзу розуміють, що якщо Росію не зупинити в Україні, тоді її треба буде зупиняти вже на території ЄС, тобто або в країнах Балтії або Польщі.

І, безумовно, там люди прораховують ситуацію на декілька кроків вперед.

• Ніхто не хоче зіткнутися з російською армією в Балтії чи Польщі.

А я нагадаю, що в грудні 2021 року Росія чітко ставила свої умови, що НАТО повинно повернутися до кордонів 1997 року, коли була угода між Росією і НАТО, натякаючи на те, що ані країни Балтії, ані Польща, ані інші країни зі сходу ЄС не повинні бути в НАТО. Тобто це фактично, скажімо так, був перший натяк на те, що взагалі-то Росія хоче відновити контроль над цими територіями.

І нещодавно заява російського президента про те, що Варшава колись входила до Росії — це черговий натяк на те, що ось все ж таки в планах Росії після України є ще принаймні частина Польщі, яка колись входила до Російської імперії, тобто відновлення навіть не кордонів СРСР, а кордонів Російської імперії.

І ЄС це розуміє, і тому зараз думають, як би допомогти Україні, щоб Україна з точки зору ЄС насамперед зупинила Росію тут, а краще взагалі перемогла. Але тут, на жаль, поки що фінального немає рішення. Чому? Тому що не всі країни Європейського Союзу для себе будують мапу світу, де Росії не буде. І ось це, на жаль, уповільнює процес військової допомоги Україні.

Яким буде цільове призначення коштів?

Валентина Троян: Оці кошти, якщо говорити про гроші та про Український фонд, вони цільові чи вони не цільові? І як саме Україна отримуватиме гроші з цього фонду?

Іван Ус: Поки що прийнято рішення, що ці гроші виділяються. Далі буде дискусія з приводу того, на що вони будуть витрачені, тобто наскільки це будуть цільові кошти, наскільки буде деталізація цього процесу. Тому що от досвід останніх місяців: Америка передає певні заарештовані кошти у Росії, 5,4 мільйона російського бізнесмена Малафєєва, і каже, що це на потреби ветеранів.

Тобто ось вам дуже таке чітке цільове призначення цих коштів. І я думаю, що ці гроші, які ЄС виділятиме на цей фонд, мабуть, будуть виділяти за умови проведення реформ. І тут ми повертаємось до плану Rebuild Ukraine. Він був готовий ще в травні минулого року. І там ЄС чітко казав, що процес відбудови України повинен відбуватись за формулою допомоги в обмін на реформи.

Тобто гроші, які виділяються на Україну, будуть надходити на програми, які будуть зазначені, водночас Україна також повинна робити реформи, про які будуть просити Міжнародний валютний фонд і інші правові світові інституції.

• Тобто це не будуть подарунки, це буде обмін на кроки з боку України. Для того, щоб Україна робила реформи, які, до речі, наблизять її до членства в ЄС.

У плані Rebuild Ukraine чітко написано, що допомога Україні в обмін на втілення європейських політик. Насамперед це European Green Deal, ця велика екологічна програма. Хочуть, щоб Україна також її реалізовувала на своїй території. Щоб ми були принаймні у цій частині єдиної політики ЄС. Що, до речі, нам також вигідно, тому що це сприятиме нашому входженню до ЄС. Коли там у 2030 році буде чергова хвиля розширення ЄС, щоб Україна була в цій хвилі.

Читайте також: Україна отримала від ЄС транш макрофінансової допомоги на півтора мільярда євро

Про політику добросусідства ЄС

Іван Ус: Певні такі фонди, скоріш за все, існують, просто тому, що є ще політика добросусідства, яку веде Європейський Союз. Якщо казати про Україну і про колишні країни Радянського Союзу, то є ще, наприклад, Східне партнерство, де якраз ЄС і сприяє розвитку сусідніх країн, підганяє їх під свої стандарти. І ось, фактично, є певне фінансування, яке виділяється на Східне партнерство. Україну, певною мірою, можна також поставити у цей ряд. Я розумію, що ми також підпадаємо під східне партнерство, водночас там це більше фонди, направлені на інтеграцію в регіон. А тут на окрему країну, яка з’явилась з проблемами, викликаними російською агресією.

Якщо якесь природне лихо може трапитись в одній з країн Європейського континенту, яка не входить до ЄС, то розуміючи, що це все ж таки єдиний континент, ЄС також буде допомагати цій країні. Просто тому, що тут принцип єдності Європи, і без нього важко буде уявити.

У країні треба буде мати, скажімо так, спільний орган, в якому можна буде обговорювати, які реформи можна втілювати в умовах війни, а які бажано відкласти, тому що це може підвищити рівень небезпеки для людей, які будуть брати участь в цьому процесі. Тому тут обов’язково треба мати діалог з європейськими партнерами.

Україна вже все ж таки має непоганий досвід побудови цього діалогу і, власне, Офіс Європейської та євроатлантичної інтеграції тільки тим і займається, що вибудовує стосунки з ЄС. Тому, думаю, що в умовах постійного діалогу з партнерами можна буде визначати, які реформи можна втілити зараз, а які все ж таки бажано, щоб були втілені пізніше. Але при цьому Україна повинна гарантувати нашим партнерам, що ми не будемо відкладати їх, а як тільки буде сприятлива ситуація, одразу їх почнемо робити.

Читайте також: Чи отримуватиме Україна надалі допомогу США? Пояснює Валерій Чалий

Напередодні стало відомо, що Україна не отримувала пропозицій щодо часткового чи будь-якого іншого неповного членства в Євросоюзі й не погодиться на жодні варіанти, окрім «першосортного членства». На цьому наголосив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на спільній з високим представником ЄС Жозепом Боррелем пресконференції за підсумками засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ у Києві. Відомо, що Франція і Німеччина наполягають на альтернативному варіанті повного членства в ЄС, який міг би стати основою для поступової інтеграції країн-кандидатів. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль днями заявив, що Україна прагне стати «повноправним кандидатом на повноправне членство» в Євросоюзі й не погодиться на обмежене членство «другого сорту».

Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз готує довгострокові безпекові зобов’язання для України.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS