Ілюстративне фото: УП
Дмитро Макогон: У Києві все менше площі для нових забудов, тож, припускаю, за допомогою цього проєкту намагаються шукати вихід із цієї ситуації. Це називають реконструкцією. Але насправді це більше схоже на знесення старого, хрущовок, сталінок та інших, і будівництва нового. Є справді хороші приклади у колишньому соцблоці, де працюють із забудовами минулого століття: Чехії, Словаччини, Німеччини. Будинки власне реконструюють: утеплюють, додають балкони якісь, чи галереї, збільшують площу. Однак не збільшують кількість людей, які там живуть. Щонайбільше можуть додати один поверх.
Читайте також: Програма реновації 15 кварталів у Києві: деталі, плани, терміни
Будинки, які зводили ще за радянських часів, не відповідають сучасним нормам щодо стійкості, надійності та безпеки. Однак ще один поверх, за певних умов підсилення, вони здатні витримати. Проблема у тому, що на інфраструктуру, яка є і без того перенавантаженою (йдеться про дитсадки, школи, інженерні мережі) хочуть додати площі та додатково людей. Це виглядає більше як бізнесова історія, а не піклування про мешканців столиці.
Будинки, про які йдеться у столичній програмі, зводили після війни, коли була гостра проблема з житлом. Тоді відмовилися від сталінського ампіру, гарних будівель з високими стелями. Якістю та зовнішнім виглядом житла пожертвували. На той час не йшлося про розв’язання важливої проблеми. Коли будували, думали, що далі буде краще. Планували, що новобудови слугуватимуть 25 років. У панельних будинках найбільшою проблемою є шви. Вони справді за 25 років стають непридатними. Але це можна виправити. Ми це бачимо. Тож термін служби таких споруд на тепер уже може бути й 100 років: цегла і бетон, за умов гідроізоляції, слугуватимуть дуже довго.
Читайте також: Перемістімо частину Європи до нас — мер Славутича про відбудову країни
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS