Яніна Львутіна: Зараз дійсно у Бахмуті перебувати складно. Заїхати, і виїхати, щоб залишитись живим, теж не просто. Російські війська просунулися, зайняли територію на околицях, де тече річка Забахмутка. Усі квадрати міста зараз прострілюються. І навіть під’їзд до міста, хоча це далеко від Бахмутки, — прострілюється. Під мінометний вогонь, під артилерію зараз потрапляють усі під’їзди і виїзди з міста, заїхати-виїхати звідти дуже складно.
Офіційно у місті залишається приблизно 6000 людей, але насправді менше. Таку цифру давали місяць тому. За цей час ситуація ускладнилася. Люди повиїжджали. До міста потрапляє ще менше волонтерів. Причина — рішення влади про отримання спеціального пропуску для в’їзду в місто. Тому стало менше гуманітарної допомоги. У пункті незламності не вистачає ліків: сердечних, заспокійливих.
Яніна Львутіна: Пункт незламності працює десь до 15:00. Тому що о 16:00 в Бахмуті починається комендантська година. Загалом в пунктах незламності можна подивитися українські новини на проєкторі, отримати продукти, гарячі чай, каву та щось поїсти прям там. Волонтери готують. Близько 300-400 осіб приходять поїсти. Це майже єдиний варіант місцевим поїсти гарячого. Тому що біля під’їздів розводити багаття складно. Дощі, сиро, небезпечно.
Знаю, що на околиці міста все ще працює кілька магазинів. Не знаю як вони це роблять. На свій страх і ризик завозять продукти під обстрілами, надають можливість громадянам зарядити телефони (за гроші). Там постійна черга. Мобільний зв’язок є десь на околицях міста, або треба йти в сусіднє село. Також зателефонувати можна з пункту незламності. Там є Starlink.
Яніна Львутіна: Комунікації відсутні. Люди гріються буржуйками. Їх видають. Але не всім. Тільки на певну кількість осіб. Я говорила з пенсіонеркою, яка живе сама. Їй буржуйку не дають, тому що вона одна. То вона відкриває балкон вдень, щоб якось погрітися. Нещодавно в сусідню квартиру поруч з її влучив снаряд, який пробив дах. Попри все це вона каже, що нікуди не поїде, бо Бахмут — її рідне місто, і вона не бачить себе в якомусь іншому.
Люди виходять на вулиці тільки вдень. Або за гуманітарною допомогою, або пиляють дерева. ЗСУ, знаючи це, ведуть бойові дії після цього часу. Місцеві заважають працювати військовим. Якби вони виїхали, як того просила і просить влада, можливо, Бахмут вже було б відвойовано.
Яніна Львутіна: Військові кажуть, що зараз окупанти намагаються змінити тактику. Ідуть піхотою. Постійно. Намагалися штурмувати позиції українських військових на «Жигулі». Вагнерівці сіли на «Жигуль» і намагалися прорвати нашу оборону. РПГ зупинило це авто, вагнерівці повипадали з нього, і продовжували іти у наступ. Тобто назад ніхто не повертається. Через те, що там їх теж чекає смерть. Вони розуміють, що виходу у них немає, тому йдуть. Наші військові кажуть, що важко воювати, коли росіяни, як зомбі, ідуть шеренгами буквально на розстріл.
Читайте також: Росіяни так захопилися підвозом «гарматного м’яса», що отримали проблеми з підвозом боєприпасів — військовий експерт
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS