facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

У Литві добре знають, з ким бореться Україна, бо мають власний подібний досвід — литовський журналіст

Чому в Литві так потужно підтримують Україну?

У Литві добре знають, з ким бореться Україна, бо мають власний подібний досвід — литовський журналіст
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про це поговорили із литовським журналістом Віктором Чернишуком.

Литовці все пам’ятають….

Віктор Чернишук: Литовці знають, з ким бореться Україна, вони чудово розуміють, яким є той ворог. Адже литовці також пройшли через кров і страждання. Мало хто пам’ятає, але після того страшного 13 січня, після тих злочинів, які вчинили і Псковська дивізія, і танкісти з Росії, коли розстрілювали людей біля телевізійної вежі, почалася блокада. І вона тривала до 1993-го року. Ми нічого не могли купити ніде, нічого не могли ввезти у Литву. Я вже не кажу про нафту, про газ. Було холодно, було голодно — і так було два роки.

  • Було холодно, було голодно — і так було два роки

Я пам’ятаю, що моя дочка пішла у 1993-му році в школу, і тоді казали, що це — перші діти, які підуть в школи без російської армії а Литві. Але два роки ми переживали це і це було страшно. Нам видавали такі «вагнорки» замість грошей, а купити за них не можна було практично нічого. Я тоді був редактором новоствореного «Нового телебачення», і, виходячи з роботи, думав: чи проїхати автобусом додому, чи купити дитині щось поїсти.

Я так зрозумів, що терор — це є суть російської армії

Вплив російської пропаганди в Литві  

Віктор Чернишук: Я нещодавно був у перукарні, і ми розговорилися з перукаркою. Вона говорила, що спочатку дуже переживала, коли почалася війна, а зараз почала слухати «іншу» сторону — російське телебачення. Я у неї запитав — навіщо вона це дивиться? На що вона відповіла, що це «інша сторона», тому, мовляв, вона може порівняти інформацію, і що, начебто, українці не такі вже і праві. Тобто вплив тієї пропаганди є і досі.

Перспектива «Люблінського трикутника» — які перспективи повоєнної співпраці Литви, Польщі і України?

Віктор Чернишук: Ми можемо мріяти чи планувати, а я скажу таке: коли була ідея «двох морів» чи «трьох морів», в Литві на це дивилися зажди дуже скептично. Я розмовляв свого часу з великим другом України Андрюсом Кубілюсом, який був тоді головою найбільшої парламентської фракції у литовському сеймі консерваторів, і запропонував йому таку ідею на кшталт «люблінського трикутника» — чому б ось ці три країни якимось чином економічно і політично не об’єднати? Він тоді відповідав, що ця ідея красива, вона може жити, але лише як частина ЄС або НАТО. Тобто щось окреме не розглядалося, це не сприймалося у політичній Литві.

Серед населення — так, завжди було якесь тяжіння до України. Проте не було гарних стосунків між політиками Литви і Польщі до самої повномасштабної війни. Була напруга, тому неможливим був «Люблінський трикутник».

Зараз все зовсім по-іншому, зараз є цей «литовський трикутник». Але він не буде діяти, якщо не буде підключено у суспільстві, поки ця ідея не буде сприйнята у суспільстві. Поки цього немає.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі   


 Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

«Повернення свого»: про що цьогорічний фестиваль пам’яті Романа Ратушного

«Повернення свого»: про що цьогорічний фестиваль пам’яті Романа Ратушного

Можна констатувати безпорадність російських систем: військовий експерт про удари по Криму

Можна констатувати безпорадність російських систем: військовий експерт про удари по Криму

Психолог може принести шкірі більше користі, ніж косметолог — косметологиня Ольга Тітова

Психолог може принести шкірі більше користі, ніж косметолог — косметологиня Ольга Тітова