У рамках воєнного стану поповнювати запаси крові дуже важливо — заступниця голови МОЗ про систему «єКров»

Гостя — заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.

Загальна інформація про систему «єКров»

Марія Карчевич: На рівні уряду було ухвалено постанову, яка дає можливість запустити інформаційну систему «єКров». Цей документ передбачений на виконанні європейського законодавства і є однією з умов на шляху євроінтеграції України для вступу до ЄС. Відповідно, ми імплементуємо директиви ЄС і, в тому числі, впроваджуємо рішення, які зараз є важливі.

Увесь процес, який стосується донорства крові, безпеки, якості донорської крові та її компонентів, буде обліковуватися через цю систему. Мова йде, зокрема, про донації крові, управління запасами, коли ми говоримо про планування, які запаси крові є на території України, скільки потрібно тощо. Так само, окремо це є і питання виготовлення крові і ліцензування суб’єктів, які здійснюють відповідну господарську діяльність. Окрім того, в системі буде функціонал, який передбачає і гемонагляд, і контроль якості крові, адже це є не менш важливо. Маємо забезпечити відповідні процеси. Буде функціонал щодо забору зразків крові і, відповідно, їх лабораторних досліджень. Тобто, фактично, все, що стосується об’єму донорської крові на території України, будуть процеси автоматизовані, і буде це обліковуватися через інформаційну систему.

Ірина Сампан: Яку інформацію побачить звичайний користувач?

Марія Карчевич: Коли ми говоримо про пацієнта, то у 2024 році плануємо в рамках кабінету пацієнта запустити окремий функціонал для донорів крові чи потенційних донорів. Зокрема, буде можливість і записатися до центрів крові для того, аби здати кров, і побачити свою медичну історію в рамках уже ширшого кабінету пацієнта. І так само здійснити донації. Тому безпосередньо для пацієнта буде передбачено те, що його стосується — це його певна медична історія, яка буде в рамках ширшого кабінету, і також можливість відвідати центр крові і здійснити донацію.

Читайте також: На прикордонні Сумщини поранені часто помирають через втрату крові — Яцина

Зниження рівня корупції на питанні

Ірина Сампан: А чи можна буде побачити, хто і скільки крові потребує, тобто які категорії, чи яка кров зараз потрібна у твоєму населеному пункті? От ця інформація буде?

Марія Карчевич: Цю інформацію вже сьогодні МОЗ щотижня публікує, адже ми розуміємо, що в рамках воєнного стану поповнювати запаси крові є дуже важливим. Можливо, в майбутньому ми також передбачимо певний функціонал як сповіщення за територіальним принципом. Що в тому чи іншому регіоні є ось такі потреби. Я думаю, це в майбутніх етапах можна так само передбачити.

Сфера буде більш прозорою, тому що насправді цифрові рішення мають ще і достатньо хороший антикорупційний ефект, і забезпечують, крім того, спрощення та зменшення навантаження на самих медичних працівників.

Якщо брати, наприклад, останні п’ять років, то цифровізація охорони здоров’я пройшла той шлях, який багато країн Європи проходили і понад 10-20 років. У нас вже є електронна система охорони здоров’я. На сьогодні це є найбільша IT-система в нашій країні, якщо ми говоримо про державні системи. Адже вона має дані про 35 мільйонів українців, власне ведеться електронна медична картка, понад 2 мільярди електронних медичних записів.

Поряд із тим ми розуміємо, що вже багато чого впроваджено в системі, починаючи від декларації, електронних направлень, електронних рецептів і таке інше. Але разом із тим ми постійно розвиваємо функціонал і впроваджуємо нові можливості. Справді, сфера ще містить багато паперової документації.

У Криму зростає дефіцит ліків, цивільних змушують здавати кров для загарбників — Центр нацспротиву

Плани на інші нововведення

Марія Карчевич: Ми провели аналіз і сьогодні бачимо, що ще зберігається понад 600 форм паперової медично-облікової документації. І, власне, сформували дорожню мапу депаперизації, щоб поступово вже забезпечити цифровізацію усього. Але це ще попереду шлях мінімум на 5 років, щоб повністю відійти від цих паперових форм. Це ще величезний шмат роботи, але успіхи в нас є. Наприклад, одні з останніх нововведень: ми цифровізували процес по реабілітації, адже розуміємо, що зараз в умовах війни є багато людей, які потребують реабілітації.

Крім того, що цифровізували цей процес, також впровадили і міжнародні інструменти.

Є міжнародний класифікатор функціонування, який використовується в більш ніж 150 країн світу. Від червня цього року також і в нашій системі є доступний цей класифікатор, який дає змогу оцінити стан потреб людини, стан функціонування. І визначити потреби, які потрібні людині для того, аби пройти реабілітацію. Також здійснюється облік і самих реабілітаційних втручань.

Слухайте також: Як здача крові поліпшує здоровʼя донора?

Нагадаємо, раніше бойові медики отримали змогу переливати кров в окопах. У серпні тодішня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр повідомила, що в уряді розглядають можливість переливання крові на догоспітальному етапі, адже після навчання бойовий медик навіть без медичної освіти зможе рятувати життя. Цій заяві передував пошук компромісу між Командуванням медичних сил, Міноборони і МОЗ стосовно переливання крові бойовими медиками на фронті. 5 вересня уряд прийняв постанову, яка дозволяє військовослужбовцям після відповідного навчання переливати кров на догоспітальному етапі. Згодом в Україні розширили перелік фахівців, які можуть проводити переливання донорської крові.

Раніше у Києві та Львові запускали безкоштовне таксі для донорів крові.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі