Гостя — завідувачка інформаційно-аналітичного відділу Українського інституту Надія Коваль. Говоримо про потребу і перспективи поширення україністики в світі.
Надія Коваль: Це питання не лише академічне, а і безпекове. Воно покликане виявити, де у світі вивчають Україну і яким чином. Ми виявили, що десь у світі є близько 150-170 осередків, які присвячені вивченню України: політики, історії, культури.
Коли почалася війна ще в 2014 році, і після того, як в 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, стало очевидно, що в різних країнах Заходу (а тим більше Сходу, глобального Півдня) стан знань про Україну, розуміння, що це за держава, яка в неї політика, яка в неї історія та культура — був дуже низький, за невеликими винятками. І, відповідно, це сприяло тому, що в цих державах поширювалися російські різні наративи щодо якихось дуже глибоких історичних зв’язків України і Росії.
Як правило, в країнах закордонних (перш за все — Заходу), оці осередки дослідження україністики поставали з двох джерел. Першим джерелом була українська діаспора. Це передовсім в США, Канаді, інших країнах Європи. Українська діаспора засновувала суто українознавчі осередки, чітко сфокусовані на українських питаннях.
Натомість паралельно в цих же країнах (і інших) були центри дослідження Радянського Союзу, які після розпаду стали центрами дослідження регіону. Це можуть бути «Центри дослідження Росії і пострадянських країн», або «Центри дослідження славістики» і так далі.
І це є проблема. Навколо цього йде зараз величезна дискусія, як дати іншим країнам свій голос, як їх вивести з тіні російських студій.
Читайте також: «Риторика Путіна нагадує риторику Гітлера аж до плагіату» — Тімоті Снайдер (частина перша)
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS