Фото: Pexels
Андрій Колесников: Трасу, яку використали американці для того, щоб надсилати пілотовані космічні кораблі на поверхню Місяця, розрахував і запропонував Юрій Кондратюк. Український вчений зазнав тяжкої долі в Радянському Союзі. Він зробив великий внесок в розвиток саме цього напрямку космонавтики.
Радянський Союз теж намагався надіслати космонавтів на поверхню Місяця. В СРСР розроблялася велика космічна система. Наші дніпровські підприємства були до цього залучені. Там виготовлявся так званий блок «Е» — посадковий модуль, який повертав би космонавтів на орбіту навколо Місяця. Цей модуль пройшов дуже багато випробувань, у тому числі в космосі. Три космічні апарати запустили з цим модулем на борту. Вони відпрацювали дуже гарно і були готові брати участь у місії. Однак, ракета, яка мала доставляти космонавтів у космос, не була надійною. Чотири рази під час випробувань вона вибухала. Тому космічну програму СРСР щодо висаджування на Місяці скасували. Однак, напрацювання дніпровських підприємств заклали основу для інших дуже потрібних на той момент Радянському Союзу програм розвитку космосу.
Читайте також: «Близько півмільйона доларів»: що не так із вартістю наносупутника КПІ
Андрій Колесников: Остання космічна програма завершилась у 2018 році, після цього жодна інша не була затверджена Верховною Радою. У попередньому політичному циклі щодо цього виникли розбіжності між керівними партіями. Вони ніяк не могли домовитися. За теперішньої влади, у 2021 році в парламенті забуксувала програма, яка була запропонована Державним космічним агентством та Міністерством з питань стратегічної галузі промисловості. Вони не вносили її на розгляд до сесійного залу.
У листопаді 2022 року за програму все-таки проголосували в першому читанні, щоб в другому її повністю змінити для підтримки наших Сил Оборони в космосі. Однак раптово все це згасло. Більше жодних рухів у цей бік немає.
Ми зараз користуємося допомогою наших партнерів, які надають можливість отримувати інформацію від космічних апаратів для нашої розвідки та забезпечувати незалежний космічний зв’язок. Йдеться, у першу чергу, про американські комерційні компанії, які мають багато супутників. У нас була проблема з Ілоном Маском, коли він відмовив у підтримці наших операцій. Тому Пентагон почав викупляти час ресурсів його супутників. Завдяки цьому ми змогли знову проводити зухвалі операції на морі та суші.
Читайте також: Ексглава «Роскосмосу» став «сенатором» від окупованої Запорізької області
Андрій Колесников: Бюджет Державного космічного агентства складав приблизно до 3 млрд грн, але половина цих коштів формально вважалися космічними. Багато з цих грошей йшли на утилізацію старих запасів ракетного палива. Це не є космічною діяльністю, а є побічною діяльністю, яка мала б фінансуватися через ДСНС або Міністерство оборони. Саме на космос в рамках загальнодержавної цільової науково-технічно-космічної програми виділялось до 1 млрд грн.
Пропонували прийняти космічну програму на 5 років до 16 млрд грн. Це були завищені цифри у декілька разів, ніж реальна потреба на ті розробки. Для того, щоб запустити знову нашу космічну сферу, треба хоча б 1,5-2 млрд грн на рік. Кошти мають збільшуватись по наростанню: на перший рік, умовно, можна виділити 400-500 млн грн, на другий більше і так далі.
Владислав Бундаш: У 2020 році Україна стала підписантом програми щодо створення місячного поселення. Якою є зараз наша залученість до цієї місячної програми?
Андрій Колесников: У листопаді виповнилось три роки від моменту підписання Угоди Артеміди. Йдеться про принципи використання космічного простору в мирних цілях, а також діяльність на небесних тілах та Місяці. Ми були в першій десятці підписантів. У 2020 році Україна вже пропонувала космічній світовій спільноті три проєкти для реалізації нашої частини участі у цій великій програмі.
Йшлось про розробку навколомісячного супутника під назвою «Селена». Пропонували розробку щодо отримання енергії на поверхні Місяця у вигляді сонячної електростанції для того, аби проводити технологію електролізу після видобування води з місячного ґрунту. Воду хотіли розкладати на водень для палива та кисень для дихання. Третій проєкт стосувався термогенераторної установки, яка б працювала на різниці температур між поверхню Місяця і його глибинних шарів. Вони всі увійшли в проєкт космічної програми, але через завищені цифри так і не були прийняті.
Ана Море: Незадовго до повномасштабного вторгнення український супутник «Січ-2-30» з’явився у базі даних космічних військ США, встановив стабільний зв’язок з Землею. Його спроєктували й зібрали у Дніпрі на конструкторському бюро «Південне» в кооперації з фахівцями з Харкова, Запоріжжя, Києва та Львова. Що зараз із цим супутником? Яку інформацію він нам дає?
Андрій Колесников: Його запустили 13 січня 2022 року. Передбачалися двомісячні льотні конструкторські випробування на орбіті перед тим, як його введуть в експлуатацію.Тобто 13 березня вони мали б завершитись. Однак, 24 лютого розпочалася велика війна. Випробування так і не закінчили, тому супутник не можна вводити в експлуатацію.
Андрій Колесников: Космічна галузь зараз є двигуном світової економіки. Вона випереджає інші сфери діяльності людства. Кожен долар чи євро, який вклали у космічні технології, дає віддачу у 5-7 разів. Світова космічна економіка у 2040 році сягне 1 трильйона доларів. Таку інформацію необхідно враховувати під час відновлення України, оскільки ми все-таки маємо фахівців у цій сфері. Космічні технології будуть допомагати не просто користуватись навігацією чи зв’язком, але й допомагати розвитку нашим зруйнованим селам та містам. Технології зможуть допомогти у розмінуванні.
Державі потрібно вкладати гроші не лише в старі підприємства, а розвивати нові. Треба їх розосереджувати по території України, щоб вони не були ціллю для ворога. Так ми зможемо повністю розвинути космічну економіку по всій країні, як в США та Європі.
Ми маємо базу, де готувати фахівців: КПІ, Національний університет «Львівська політехніка», Фізико-технічний факультет Дніпровського інституту, Харківський авіаційний інститут. Завдяки змінам до закону «Про космічну діяльність», зараз усі приватники можуть брати участь у розробці нових ракет. Крім того, спрощена процедура входження в космічний ринок.
В Україні є приватні компанії, що можуть похизуватись розробками, які використовують іноземні компанії. Харківські дослідники змогли зробити дуже цікаву систему терморегулювання для супутників зв’язку. Дніпровські розробки електричних двигунів для космічних апаратів вже працюють на одному з апаратів. Можна взяти до уваги й «космічну імперію» Макса Полякова. Багато фахівців можуть розробляти програмне забезпечення для космічних апаратів, обробляти дані з космосу. Однак не вистачає досі великої фінансової підтримки від держави. Потрібне державне-приватне партнерство. Таке існує в США, Японії, Південній Кореї, Європі.
Читайте також: NASA відправить імена охочих на супутник Юпітеру
Нагадаємо, на початку січня цього року ракета Falcon-9 компанії SpaceX вивела на орбіту Землі український наносупутник PolyITAN-HP-30, який розробили науковці Київського політехнічного інституту ім. Сікорського. Але, як повідомив у вище прикріпленому інтерв’ю Андрій Колесник, після виведення на орбіту цей супутник так і не зміг відповісти на зв’язок із Землею й не був ідентифікований.
5 вересня на Facebook-сторінці КПІ імені І. Сікорського повідомили, що студент університету Артем Левківський створив сервіс, який моніторить бойові частоти ворожої російської авіації. Студент розробив Telegram-бот «Український Єнот» (@ukrainian_raccoon_bot), який, серед іншого, уміє визначати найімовірнішу причину повітряної тривоги та знаходити найближче укриття у Києві.
Нагадаємо, торік у листопаді українські школярі долучилися до програми шкільних космічних експериментів SSEP (Student Spaceflight Experiments Program). За результатами другого етапу конкурсного відбору Україну представили два проєкти-переможці: «Рішельєвський науковий ліцей» з Одеси та Харківської гімназії № 47.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі