Ядерні енергоблоки на АЕС України старіють — яке майбутнє електростанцій?

Гості — заступник директора громадської організації «Екодія» Олексій Пасюк, працівник інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України Костянтин Сімейко.

Олексій Пасюк: Атомна станція за дизайном має ризик, що щось піде не так. Ці сценарії — постійно різні, вони можуть бути пов’язані з паливом, можуть бути —  будь з чим (або там може бути цунамі, або відсутність енергопостачання через різні причини).

• Ніяка станція не побудована на ідеї, що вона буде працювати під час військових дій.

Коли такі речі обговорювалися в 90-х, коли добудовувалися Хмельницькі і Рівненські два блоки, то на цю ідею сміялися, казали: «А з ким ми збираємося воювати?». Тобто, на жаль, останні десятиліття показують, що доля нам пропонує сценарії розвитку подій, які дизайном не заплановані.

«У світі більшість станцій працюють в понадпроєктний термін»

Костянтин Сімейко: Від атомної енергетики відмовлятися ніхто не збирається. 50% — думаю, буде генерувати атомна енергетика, інше вже нехай будуть заміщувати інші джерела електрогенерації.

• Хочу зазначити, що у світі 70% електростанцій працюють в понадпроєктний термін експлуатації.

Це дійсно йде переоцінка. Те, що можна замінити замінюють. Оцінюють корпус реактора, інші якісь негативні фактори. І потім державна інспекція з ядерного регулювання дає відповідь, чи можна користуватися даною станцією, чи потрібно її виводити з експлуатації.

Олексій Пасюк: Це вказує на те, що, фактично, нові станції у світі не будуються, тому ми маємо більше старих. Зараз у нас в світі менше атомної енергетики, ніж було 15-20 років тому.

Ситуація з атомною енергетикою така, що ми кожну станцію знаємо поіменно, тому що їх дуже мало. І це завжди дуже проблематично.

Про вартість побудови АЕС

Олексій Пасюк: Будувати нові станції зараз складно, це вже технологія фактично… втрачена. Фактично, тільки росіяни і будують ці станції… І китайці — так, але якщо порівняти з тим, що вони планували, то там навіть не десятками запускаються ці блоки. Хоча планувалося, що це будуть масові запуски.

В першу чергу, це через ціну.

• Зараз «Енергоатом» каже: Ми побудуємо з «Westinghouse» за 5 млрд доларів, але коли ці проєкти закінчуються, вони досягають десь 20-ти.

Якраз «Westinghouse» взявся в Америці побудувати 4 блоки, два вони закинули, тому що це вийшло дуже дорого, їх не будуть добудовувати, а два добудовують зараз, вони коштують десь втричі більше, ніж планувалося. «Westinghouse» через це збанкрутував і потягнув за собою «Toshiba», яка була власницею.

«Енергоатом» каже: «Ми підписали домовленість з „Westinghouse“ будувати 9 нових реакторів. Ми розраховуємо, що американський експортний кредитний банк „Ексімбанк“ це профінансує». Але це поки що бажання.«Енергоатома». І насправді це одна з найбільших складнощів для будівництва будь-якого нового реактора — знайти гроші.

Росія будує за кордоном коштом державної підтримки. Нащо «Ексімбанку» робити цю підтримку? Може, щоб «Westinghouse» як компанія не померла… Але ж Україна має гарантувати ці інвестиції. Кінець кінцем Українська держава буде фінансовим гарантом.

Про зберігання ядерного палива

Костянтин Сімейко: За новітньою технологією, ядерне паливо буде в сховищах зберігання не менше 100 років. Наразі Україна може забезпечити зберігання відпрацьованого ядерного палива на весь термін експлуатації атомних реакторів з умовою подальшого подовження терміну експлуатації самих станцій.

Більшість країн ЄС ставлять собі на меті через зміни клімату відмовлятися від теплової генерації. Чим це все заміщувати?

У Німеччині був колись проєкт «Мільйон сонячних дахів», і він свого часу провалився.

Зараз на часі є енергетичні ядерні системи четвертого покоління, які набагато ефективніші. І, до речі, деякі з цих проєктів можуть використовувати вже відпрацьоване ядерне паливо…

Також ще розглядається варіант атомних електростанцій малих модульних реакторів, які мають і меншу потужність, і менше навантаження на інвестора, і мають менший час будівництва.

---

Читайте і слухайте також: Тактичний ядерний удар — це не аварія на ЧАЕС — науковиця Інституту проблем безпеки АЕС

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

 

 

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS