Медведчук, Янукович та Кучма. Ілюстративне фото
Катерина Березюк: Ми аналізували фігурантів реєстру зрадників, який веде Рух ЧЕСНО. Від початку повномасштабного вторгнення дивилися насамперед на людей, у яких вже є вироки судів щодо злочинів проти національної безпеки або підозри щодо них. Звісно, в реєстрі зрадників є значно більше осіб, які мають нагороди, проте вони поки що не отримали підозри або вироки. Загалом таких людей дуже багато.
Катерина Березюк: Якщо відкривати укази президентів попередніх каденцій — Януковича, Кучми, то там можемо прослідкувати, що нагороджували насамперед провладну партію: депутатів, мерів, місцеві ради, керівників міністерств чи департаментів. Тобто загалом нагород не шкодували. Ми бачимо, що всі соратники Януковича мають по кілька державних нагород. Мабуть, це виглядало статусно.
Вже коли почалася війна з Росією, з 14-го року, нагороди перестали бути якимось подарунком для своїх колег чи соратників. Вони почали використовуватись для мотивації військових. Але проблема в тому, що тих осіб, які отримували нагороди у попередні роки, цих відзнак досі не позбавили. Навіть враховуючи, що серед них є зрадники з вироками судів.
Катерина Березюк: Наразі є тільки одна підстава для позбавлення державних нагород – це вирок суду за тяжкі злочини. Балицький, Кива, Сальдо, Царьов, які мають вже вироки суду щодо державної зради чи колабораційної діяльності, можуть бути позбавлені цих нагород. Ми надсилали відповідний запит в Офіс президента, щоб дізнатися, коли їх позбавлять відзнак. По Царьову навіть є подання від суду. Чинне законодавство дозволяє вже позбавляти таких людей нагород, але це довго. Справа щодо Царьова відкрита у 2014 році, а вирок суду був лише у 2023 році.
Для того, щоб були ще якісь підстави, нардепи внесли законопроєкт, за який вже проголосували в першому читанні. Відповідно до нього, ще однією причиною для позбавлення державних нагород є потрапляння особи в санкційний список. Список формує РНБО, а потім президент указом позбавляє державних нагород. Автор цього законопроєкту Лозинський написав в соцмережах, що законопроєкт підтримав комітет. Нардеп нам в коментарі зазначив, що до кінця року ці правки будуть прийняті вже в Верховній Раді в другому читанні. Цей механізм суттєво спрощую процедуру системного позбавлення зрадників державних нагород.
Читайте також: На окупованій Луганщині росіяни витісняють колаборантів з владних посад — Артюх
Анастасія Багаліка: Хто найбільше обурює з нагороджених людей, які перейшли на бік Російської Федерації. І чому?
Катерина Березюк: Чотири резонансні випадки, коли вже є вирок суду, але ще немає указу про позбавлення державних нагород, стосуються Балицького, Киви, Сальдо та Царьова. Це такі досить відомі одіозні персони.
Якщо ми говоримо про соратників Януковича, то Азаров є повним кавалером ордена «За заслуги», а також має орден Ярослава Мудрого п’ятого ступеня. Те ж саме стосується Єфремова, який нещодавно покинув Україну, хоча щодо нього тривав судовий процес. У нього є орден Ярослава Мудрого. Віктор Медведчук та Рабінович мають такі ж нагороди. Табачник має орден Богдана Хмельницького. Всі вони мають підозри, але немає вироків судів. Якщо приймуть законопроєкт Лозинського в цілому, то ці люди в першу чергу мають втратити звання та державні нагороди
Багато є й інших осіб, в яких немає підозри. До прикладу, Юрій Бойко має найвище звання «Героя України». Він не потрапив під санкції, йому не оголошували підозри.
Анастасія Багаліка: Чи зафіксовані якісь петиції, скарги, реакція з боку громадян на такий стан речей? Вам щось подібне траплялося в процесі дослідження теми?
Катерина Березюк: Досить резонансною була справа пів року тому, коли реєстрували петицію про позбавлення Бойка звання Героя України. Петицію розглянув президент, дав доручення уряду і правоохоронцям дослідити можливість внесення Бойка в санкційний список. Але поки що цього не зробили. Вони відповіли, що недостатньо доказів. Ця справа зараз ніяк не рухається.
Анастасія Багаліка: Що і як може відбуватись у разі, якщо законопроєкт підтримає парламент?
Катерина Березюк: Якщо законопроєкт підтримає парламент, тоді позбавляти державних нагород президент зможе на основі санкційного списку РНБО.
Йдеться про тих, хто потрапив в санкційний список за співпрацю з колаборантами чи окупантами, підтримує або виправдовує російську агресію. Цей шлях значно швидший. Такі рішення стануть юридично обґрунтованими, бо їх не ухвалюватиме одноосібно президент. Якщо правоохоронці знайдуть достатньо доказів підтримки Росії чи співпраці з окупантами, тоді тільки можна внести в санкційний список.
Читайте також: Заборону балотуватися членам проросійських партій треба було вводити ще у 2014 році — депутатка
Нардепи хочуть внести змінити до законопроєкту № 8301 (про колабораційну діяльність). Про це розповів в етері ГР народний депутат України, перший заступник Антикорупційного комітету у Верховній Раді Ярослав Юрчишин.
Зараз складно відповісти на питання про те, чи існує конкретний спосіб «виміряти» рівень колабораціонізму серед окремо взятих людей на деокупованих територіях. Про це під час розмови в рамках англомовного подкасту Ukraine Calling на Громадському радіо розповіла Юлія Горбунова — старша наукова співробітниця в Human Rights Watch в Україні.
Голова КРЦ, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв розповів про оцінку рівня колаборації людини на тимчасово окупованих територіях із застосованням 12 індикаторів відповідальності.
Нагадаємо, що станом на 19 квітня 2023 року, за даними Мін’юсту, в українських в’язницях знаходяться 155 людей, засуджених за статтями про колабораціонізм. Третина з засуджених зареєстровані в Донецькій області.
У липні поточного року СБУ повідомила про затримання в Одесі пропагандиста, який був «правою рукою» колаборанта Стремоусова, виправдовував збройну агресію РФ і закликав до захоплення державної влади в Україні.
Уже в серпні СБУ затримала у Херсоні колаборанта, який допомагав російським загарбникам проводити масові репресії проти місцевих жителів під час окупації міста.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі