«Конкуренція за європейські полиці»: чому в ЄС забороняють експорт української агропродукції?
Інтерв'ю
Яка частина країн ЄС зацікавлена в українській агропродукції? Як на довго Польща може заборонити експорт агропродукції з України? Говоримо про це із заступником голови Всеукраїнської аграрної ради Денисом Марчуком.
Ведучі1
Гості1
Ілюстративне фото: REUTERS
Гість — заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Україна — один з найважливіших експортерів сільськогосподарської продукції до Євросоюзу
За даними статистичного зведення щодо сільськогосподарської торгівлі ЄС, що оприлюднені на сайті Єврокомісії, Україна попри війну залишається на третьому місці серед найважливіших імпортерів сільськогосподарської продукції до ЄС.
Український аграрний експорт до Євросоюзу зріс з 6,9 млрд євро у 2021 році до 13,2 млрд євро у 2022 році. У перші 5 місяців 2023 року аграрний імпорт з України до ЄС зріс на 60% порівняно з таким же періодом 2022 року — з 3,5 млрд євро до 5,6 млрд євро.
Денис Марчук: Можливість розвивати наш експортний потенціал до євроспільноти залишається досить перспективною. Тому що це заможний, чисельний ринок — понад 500 мільйонів населення, яке споживає продукти.
Цифри експорту у 2021 році менші, порівняно з 2022 роком, тому що з червня 2022 року в Україні почала діяти програма безмитного надходження української продукції до європейської спільноти. Відповідно, багато хто з українських виробників і переробників сировини почали цим активно користуватись. Але в умовах війни Україна не залучала багато інвестицій в перероблення сировини. Тому ті, хто експортували, були ентузіастами, які ризикували, і їм вдалося частково зайти на полиці Єврозони.
За 5 місяців 2023 року показники експорту більші, порівняно з 2022 роком, адже програма безмитного надходження почала працювати з червня, і тому не була такою інтенсивною минулого року.
Тому, якщо ми розглядаємо євроспільноту як потенційний ринок, то нам є куди рости. Тим паче ми чуємо певні позитивні аспекти з боку наших партнерів: Німеччини, Нідерландів, Іспанії, Італії, які потребують української продукції, в тому числі й зернової групи.
Так, є заборона експорту української продукції від п’яти східноєвропейських країн, але понад 14 країн виступали проти таких обмежень і надіслали свої листи до Європейської комісії з позицією переглянути заборону й не продовжувати її після 15 вересня.
Якщо ми дивимося на структуру Європейської зони, то ми побачимо, що є зацікавлені в надходженні української продукції, а є ті, хто хоче продавати більше своєї продукції в Європейській зоні.
- Відповідно, в нас йде конкуренція за полиці та можливість реалізувати свою продукцію. Це ринкові баталії, які нам треба пройти, вийти з них сильнішими.
Читайте також: Зараз вдається переправляти через Дунай понад 2,5 мільйони тонн зерна — Денис Марчук
Про можливу довготривалу заборону експорту української продукції в Польщі
5 червня ЄС продовжив заборону на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України для п’яти членів ЄС — Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини — до 15 вересня, але пообіцяв поступово їх скасувати.
Міністр сільського господарства та розвитку Польщі Роберт Телус нещодавно заявив, що Польща спільно з іншими зацікавленими країнами хоче переконати Єврокомісію продовжити ембарго на українську продукцію. Інакше Варшава запровадить односторонні обмеження.
Денис Марчук: 15 жовтня у Польщі відбудеться активна фаза виборчого процесу до Сейму. Буде залишатися місяць до активного збору голосів. Напрямок протекціонізму, захисту національного товаровиробника є однією з ключових програм чинної владної партії Польщі. Тож щоб не позбавити себе голосів, вони категорично виступають проти українського експорту.
- Щобільше, я боюся, що процес заборони триватиме до Нового року. Тому що ситуація з виборами призведе до того, що потрібно буде формувати коаліцію з різних політичних сил. І поки цей процес триватиме, тема з забороною буде актуальним меседжем для торгів за певні міністерські крісла.
Скоріш за все, Польща вдаватиметься до таких дій, не зважаючи на певні наслідки, які можуть потягнути за собою рішення продовження заборони в односторонньому порядку.
Але Єврокомісія до цього готується і зі свого боку хоче зберегти нормальні торгові стосунки з Україною. Як варіант, вона вже починає детальніше говорити про ініціативу, з якою звернулася до неї Україна. Ми запропонували частково фінансувати товароперевізникам затрати на доступ до інфраструктури в інших країнах Європейської зони. Тобто не лише до інфраструктури Болгарії, Румунії, Словаччини, Польщі чи Угорщини. Ми хочемо, щоб перевізники їхати далі до Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Італії, країн Балтії. Єврокомісія зараз думає про таку фінансову можливість.
Читайте також: Румунія збільшить пропускну здатність зернового маршруту з України
Чи треба Україні впроваджувати заборони у відповідь на дії сусідів?
У липні перша віцепрем’єрка — міністерка економіки і торгівлі Юлія Свириденко заявила, що Україна категорично проти продовження Євросоюзом заборони на постачання низки агротоварів до Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії й Румунії після 15 вересня. За її словами, якщо заборону таки буде продовжено, то Україна буде змушена розглянути дзеркальні заходи.
Денис Марчук: Якщо подивитися на торговельний баланс, то Україна більше зацікавлена в тому, щоб реалізовувати свою продукцію, аніж забороняти щось. Адже якщо ми вводитимемо заборони, тоді заборонять взагалі експорт з території України, і ми в період війни втратимо дуже багато.
Але я згоден, що заборона експорту зі сторони європейських країн довго не може тривати. Ми бачили, як 10 червня польські товаровиробники вийшли на мітинги з забороною здійснювати навіть транзит української продукції через свою територію. Виробники молока вийшли із таким же перекриттям 11 червня на території України. І вже наступного дня поляки припинили свої акції протесту, тому що відчули, наскільки вони залежні від того, як рухається їхня продукція до території України.
Щоб до цього не доходило, сподіваємося на дипломатичні місії, які мають зробити свою роботу та домовитися. Ці місії мають максимально сприяти розвитку як і нашої країни, так і Польщі, Румунії, Болгарії.
- Ми ніяким чином не виступаємо за те, щоб комусь ставало гірше. Ми просто хочемо розуміння щодо того, що в умовах надважкої війни й колосальних проблем в аграрній сфері експорт української продукції є чи не єдиною можливістю підтримувати економіку України.
Тому що за ті гроші, які ми отримуємо з реалізованої продукції, ми маємо можливість закуповувати все необхідне для ЗСУ.
Читайте також: Чому загострились польсько-українські стосунки? Пояснює Юрій Панченко
Нагадаємо, що Єврокомісія 28 квітня досягла принципової угоди з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо української агропродовольчої продукції, імпорт якої ці країни обмежили.
«Виняткові захисні заходи», тобто заборону на імпорт, погодили для чотирьох видів продукції: пшениця, кукурудза, ріпак, насіння соняшника. До переліку не увійшла соняшникова олія. При цьому, згідно із домовленістю, будуть проводитися захисні розслідування щодо деяких інших продуктів, включаючи олію.
Вже 2 травня Європейська комісія заборонила постачання пшениці, кукурудзи, ріпака та насіння соняшника з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Обмеження діяли до 5 червня. Як згадувалось вище, 5 червня ЄС продовжив заборону на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України для п’яти членів Євросоюзу до 15 вересня, але пообіцяв поступово їх скасувати.
26 серпня МЗС України заявило, що вважає категорично неприйнятним продовження торговельних обмежень на імпорт аграрної продукції України після того, як 15 вересня сплине дія заборони Єврокомісії. Україна закликала керівництво Євросоюзу та причетні країни, деякі з яких отримали посилене фінансування відповідних секторів із європейського бюджету, знайти збалансоване рішення на основі законодавства ЄС та Угоди про асоціацію.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
