Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», який встановлює заборону на поширення символіки російської імперської політики на всій території України.
Гостя — парламентська аналітикиня Руху ЧЕСНО Вікторія Олійник.
Вікторія Олійник: Законопроєкт подали до ВР у квітні 2022 року. А проголосували в кінці березня 2023.
Чому так відбувалося? Ми можемо подивитися на прикладі голосувань.
Коли відбувалося голосування у першому читанні, то один з депутатів, Бужанський, дуже активно виступав проти того, щоб законопроєкт мав значний вплив на тему деколонізації. Він до останнього намагався відхилити деякі норми і спробував повторити це під час повторного голосування у другому читанні.
Це виражалося у спробі поставити на підтвердження голосування за поправку. Дуже сильно не подобалося цьому депутату, що у законопроєкті передбачається можливість органів місцевого самоврядування демонтувати з публічного простору пам’ятки, де поховані якісь герої імперіалістичного часу, які прославляють імперську спадщину.
Читайте також: Спочатку приходить Пушкін, а потім російські пушки — Вахтанг Кебуладзе
У новому законі про деколонізацію передбачені нові запобіжники.
Якщо і міський голова не виконує рішення, це перекладається на особу вище за нього. І тоді все приходить до того, що займатися перейменуванням буде центральний орган у цій темі. Але так чи інакше встановлені строки. І якщо в них немає виконання, то перекладається відповідальність на особу вище.
Скоріше за все, проблем з реалізацією закону не буде. Тому що це було складне питання на етапі розробки, багато було не дуже зацікавлених у розвитку української культури громадян, які намагалися змінити і скасувати цей законопроєкт. Тому, якщо відкрити картку цього закону, то там опубліковано 4 порівняльні таблиці до другого читання.
Тут провели величезну колосальну роботу. Є високі шанси, що цей закон запрацює без значних проблем.
Ми вже почали роботу над цим дослідженням. Вже робимо необхідні запити, щоб зрозуміти, хто був у відрядженнях, тому що зараз дуже багато наших депутатів працює в міжнародних делегаціях, міжнародних органах. Не можна цих депутатів засуджувати за те, що вони пропустили сесійний день, тому що вони робили якусь іншу важливу роботу. Але це не всі депутати, які прогулюють голосування. Тому ми будемо досліджувати це, зараз максимально збираємо всю інформацію, щоб дати об’єктивний і чесний аналіз і перелік імен, хто найчастіше не приходить на голосування.
Що з цим робити? Раніше, якщо люди не голосували певну кількість, не натискали кнопку певну кількість разів, пропускали деякі голосування, то в них були зняті кошти з зарплати. Це каралося коштами. Але через «поправковий спам», як це називають автори законопроєкту така норма була скасована.
Або можна прийти, вставити картку в слот, і піти гуляти по Верховній Раді.
Читайте також: «Гостомельська» та «Героїв Маріуполя»: як у Львові відбувається деколонізація вулиць?
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS