Їхні цінності — не перемога у змаганнях, а любов до життя і свобода: Антон Нікулін про учасників «Ігор нескорених»

• «Ігри нескорених» — це змагання військовослужбовців, які отримали травми внаслідок бойових дій. У нас були навіть хлопці, які їхали на змагання прямо з передової.

Антон Нікулін: Ми готували цей захід протягом останніх 3 місяців. Це був великий виклик. Ми поставили для себе амбіційну мету — зробити для наших героїв міні-олімпійські ігри. Від Міністерства ветеранів була вимога щодо безпеки. Ми мали дотримуватися інформаційної тиші. Це ми й зробили. Вже після проведення заходу ми могли говорити про нього. Фактично всі змагання проводилися без глядачів з огляду на безпекову ситуацію. Тільки родини учасників змагань. Національний відбір — важливі змагання, але я хотів би наголосити — спортивна складова на відборі відходить на друге місце. Основне завдання — реабілітація військовослужбовців і їхня адаптація засобами спорту.

• Цьогоріч в «Іграх нескорених» взяли участь 223 українських героїв. 2 змагальних дні, 4 локації, 9 видів спорту.

Ми провели велику роботу. Все працювало як годинник. Завдяки фантастичній команді. Рівень нашої організації не поступається міжнародним іграм. Ми з самого початку ставили собі високу планку. Всі вимоги виконали. Наступний наш крок — подача заявки на 2025 або 2026 рік на проведення «Ігор нескорених» у Львові.

Наприкінці цього місяця буде збиратися відбіркова комісія, яка обиратиме 24 людини для подальшої участі в міжнародних «Іграх нескорених». Відбір буде не тільки за фізичною складовою. Будуть психологи, розмови. Я б так сказав — поїдуть ті, кому це найбільше потрібно. Для реалізації себе. Конкуренція висока. Всі хлопці фізично готові. Комісії буде дуже важко обрати тільки 24 спортсмени.

Що мотивує ветеранів брати участь в «Іграх нескорених»?

Антон Нікулін: Спорт — це про щирі емоції. Я думаю, саме це притягує людей до участі в спортивних змаганнях. Для себе я побачив величезний ефект братерства на наших змаганнях. Хлопці приїхали до нас не змагатися. Я був свідком картини. Військовий пробіг дистанцію. До нього підбіг його син і спитав: «тато, ти переміг?» А той йому відповів: «Синку, тут всі переможці». Саме таке відношення у наших військових до цих змагань. Вони кажуть: «Я втратив руку, але головне — ми не втратили нашу державу». У них зовсім інші цінності. Не перемога в змаганнях. А любов до життя, боротьба, незалежність, свобода.

---

Читайте також: Нас цікавлять не медалі, а те, щоб ветерани були оцінені — Оксана Горбач про «Ігри Нескорених»

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS