Клаудія Ґолдін. Фото: Carlin Stiehl / Getty Images
У 2023 році Нобелівську премію з економіки отримала американська економістка, професорка Гарвардського університету Клаудія Ґолдін за дослідження ролі жінок на ринку праці.
Говоримо про це з редакторкою видання The Page Оленою Граждан.
Олена Граждан: Саме Клаудії Ґолдін ми можемо завдячувати за левову частку знань про різницю в зарплатах або залученість жінок на ринок праці, про яку ми знаємо зараз. Вона була піонеркою в цьому напрямку. Вона взагалі була першою жінкою в історії, яка отримала статус на кафедрі економіки у Гарвардському університеті. Дослідження цих тем формує її кар’єру академіка.
Завдяки пані Ґолдін ми знаємо, що чоловіки отримують на 10-20% більше платні, ніж жінки, бувши на тій же професії, маючи такий же досвід роботи й бекграунд в знаннях. Також професорка дуже розширила масштаби історичних досліджень. Це була її мрія — поєднати історію з будь-якою іншою наукою, якою вона цікавилася. Це стала економіка.
Дослідниця зруйнувала стале упередження, що, мовляв, як тільки почався загальний економічний ріст після індустріальної революції, тобто десь після 1900-х років, тоді жінкам було надано більше прав. Вони нібито, нарешті, могли більше бути залученими на трудовому ринку, і їх взагалі ставало все більше. Ґолдін, по-перше, знайшла, а, по-друге, вивчила дані за останні 200 років. Вона з’ясувала, що, починаючи з 1790 року, рівень залученості жінок був також дуже високий. А чим ближче було до індустріальної революції, тим більше він падав, йшов низхідною тенденцією. Хоча раніше всі просто думали, що тоді жінок працювало мало. Тобто графік показує не постійну висхідну тенденцію (залученості жінок — ред.), а спочатку низхідну, а потім висхідну.
Також важливо, що Ґолдін, вишукуючи історичні статистичні дані, знайшла, що третину жінок взагалі записували не як працівниць, а як дружин. І це дуже цікаво, адже дуже багато жінок були залучені в сімейних бізнесах і також виконували роботу.
Читайте також: Автор блогу «Ботанік в кедах» пояснює, за що цьогоріч науковці отримали Нобелівські премії
Олена Граждан: Після Першої світової війни залученість жінок на ринку праці почала рости. У цьому періоді дуже сильну роль відіграло винайдення контрацептивів, адже раніше вони не були доступні, і жінки фактично залежали від чоловіків. Тому що невідомо, скільки в них буде дітей, коли вони будуть тощо.
Ґолдін розповідає, наявність контрацептивів відчуло покоління, яке народилося після 1950 року, адже воно мало доступ до них. Це було десь у 1970-х. Це стало проривом, тому що жінки нарешті могли приймати контрацептиви й бути впевненими, що, наприклад, раптова вагітність не зупинить їхню академічну кар’єру. Адже така кар’єра вимагає років досвіду. Це не про те, щоб зайти в якусь компанію, попрацювати там рік і піти. Ні, такі ресьорчі виконують роками.
Олена Граждан: Питання залученості жінок на ринку праці дійсно дуже тісно пов’язане з дітьми. Але насправді це не щось дуже далеке, що почалося після Другої світової війни. Хорошим прикладом в цьому випадку є COVID, який був буквально кілька років тому. Він насправді погіршив рівність між чоловіками й жінками, тому що нам потрібно було залишатися вдома. І жінки, через соціальні уявлення або підсвідомо (адже так просто заведено), почали більше піклуватися за сім’ю, дітей. Через це вони були змушені зменшувати свої робочі години.
І це також один з основних факторів, про який пише Ґолдін. Тому за всіма цими моментами потрібно буде слідкувати як людям, які будуть писати відповідні державні політики, так і власникам бізнесів. Тому що на бізнесах зараз лежить дуже велика доля, щоб або зменшити рівність, або її покращити.
Читайте також: Коронавірус прискорить проблему гендерної нерівності в зарплатах — Ганна Сахно
Олена Граждан: Розрив між оплатою чоловіка і жінки відбувається, коли у пари народжується перша дитина. Є соціальні стереотипи, що жінка буде більше опікуватися дитиною у шлюбі, ніж чоловік, тому що останній — це годувальник сім’ї. І чоловік йде, продовжує працювати, а жінка «випадає» на період від пів року до двох.
Потім жінки можуть повернутися на ринок праці на ту ж позицію, де й були. Але роботодавець каже: «Вибачте, ви пропустили рік, мабуть, втратили свої навички. Тож ми вам ставку поставимо трошки меншу». Різні можуть бути обставини. Можливо, якісь навички жінка справді втратила, але, можливо, й не втратила, а роботодавець просто хоче за щось зачепитися. Й інколи не залишається впевненості відстояти свою позицію.
До того ж, мені здається, в Україні дуже велике питання щодо прозорості зарплат. Тому що в Британії, наприклад, я можу зайти на умовний Glassdoor і подивитися там, яке мінімальне/максимальне значення для зарплат на різних рівнях, для різних професій. В Україні я так зробити не можу. І я не бачу поки що жодних приватних ініціатив, які хочуть це зробити й сказати правду.
Читайте також: Гендерний розрив: українки мало представлені в політиці — докторка економічних наук Жарова
Раніше Нобелівський комітет оголосив лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини. Перемогу здобули Каталін Каріко та Дрю Вайсману за відкриття щодо модифікацій нуклеозидних основ — саме це дозволило розробити ефективні мРНК-вакцини проти COVID-19.
Нобелівську премію з фізики отримали Пʼєр Августіні, Ференц Краус та Анн Лʼює. Їх відзначили «за експериментальні методи генерації аттосекундних імпульсів світла для вивчення динаміки електронів у речовині». Науковці зуміли за допомогою спеціальної апаратури виміряти в лабораторних умовах украй чутливий квантовий стан, який раніше був недоступний прямому спостереженню.
Нобелівську премію з хімії присудили науковцям Мунгі Бавенді, Луїсу Брюсу та росіянину Олексію Єкімову за «відкриття і синтез квантових точок».
Нобелівську премію з літератури отримав норвезький письменник Йон Фоссе «за його інноваційні п’єси та прозу, які висловлюють невимовне».
Лауреаткою Нобелівської премії миру стала Наргес Мохаммаді «за боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та боротьбу за захист прав людини та свободи для всіх».
Цього року призовий фонд становить 11 млн шведських крон (близько $986 тисяч).
Лауреат премії з фізики Ференц Краус казав, що перекаже грошову винагороду від премії на проєкт Science4People (S4P), який він заснував в Україні після початку повномасштабного вторгнення. Діяльність S4P спрямована на підтримку проєктів місцевих громад в Україні.
Одну з найпрестижніших міжнародних премій з 1901 року щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. Сума премії змінюється залежно від доходів Фундації Нобеля.
Отримати Нобелівську премію можна у галузі фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури та діяльності за збереження миру. У1968 року Банком Швеції заснована так звана Нобелівська премія з економіки.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS