Законопроєкт про заборону церкви виважений і не популістський — проукраїнський отець УПЦ МП

Гість — отець Андрій Пінчук, настоятель храму в селі Волоське на Дніпропетровщині. Він — один з проукраїнських отців УПЦ (у минулому до назви церкви додавали «МП», тобто Московський патріархат).

Про заборону УПЦ МП

Андрій Пінчук: Цей крок був найбільш виважений та такий, який не буде викликати програш України в міжнародних судах після того, як парафії та парафіяльні управління УПЦ будуть, долаючи всі судові інстанції України, звертатися до європейських судових інституцій. Цей законопроєкт дуже виважений і не популістський. Кажуть, що цей законопроєкт довгий. До його остаточної реалізації буде багато кроків. Так. Але він найбільше відповідає демократичним європейським засадам. Тому з точки зору держави, цей законопроєкт дуже правильний і дуже своєчасний.

Думаю, судові процеси будуть проходити пакетно. Дійсно, там буде близько 6 тисяч судів, але спочатку близько 50 приписів. Приписи отримують всі єпархіальні управління УПЦ. Звісно, на ці приписи вони не зреагують. Бо є установка на те, що потрібно створювати картинку гоніння церкви. Звісно, вони будуть звертатися до суду проти єпархіальних управлінь УПЦ. Суди будуть закривати ці юридичні особи. Після цього обласні військові адміністрації, а скоріше за все відділи по роботі з релігійними організаціями, будуть пакетно звертатися. Спочатку надсилати приписи парафіям УПЦ, монастирям, навчальним закладам. Потім, коли вони не будуть виконувати ті вимоги, які перед ними ставить законодавець, облдержадміністрація буде звертатися до суду та позбавляти реєстрації ці юридичні особи. Це будуть пакети судових позовів.

Доводити їхню причетність до країни-агресорки вже ніхто не буде. Зв’язок вже встановлений. Можливо, буде зроблено ще одну експертизу. Можливо, ні. Але висновків експертизи, яку провели один раз, вже достатньо для судових позовів проти всіх юридичних осіб, в статутних документах яких написано «УПЦ».

Суд закриває юридичну особу. Вже після судового закриття юридичної особи настають певні наслідки. Суд буде вирішувати, куди дівати майно, нерухомість. Прогнозую, що будівлі будуть передаватися на баланс або обласних рад, або на баланс територіальних громад. Після цього, звісно, право користування землею втрачає свою чинність. Земля повертається знову до власності територіальних громад.

Читайте також: Рада зробила перший крок для заборони УПЦ МП

Як все закінчиться для священників?

Андрій Пінчук: Частина, дуже не велика, священників перейде до Православної церкви України. Можливо, на заході України ця частка буде вищою. На сході та в центрі священники та миряни, в кращому випадку, тихо лишатимуть те майно та будівлі, й будуть збиратися по хатах і квартирах. Таким чином почнеться процес маргіналізації. До них не будуть приходити нові віряни.

У неспокійному випадку вони чинитимуть опір. Те, що ми бачили в Києво-Печерській лаврі, ми зможемо побачити ще в сотнях парафій і монастирів. Люди будуть барикадуватися, нікого не пускати. І, на мій погляд, навіть є вірогідність силового протистояння. У нас є історичні приклади. Британія, наприклад.

• Якби до людей можна було достукатися словами, до них би вже всі достукалися. Цього не відбувається. Очі не відкриваються. Коли люди обирають замість логіки — слідування, з ними складно розмовляти, домовлятися та сподіватися на те, що вони змінять свою точку зору.

Читайте також: Суд визнав законним розірвання договору між УПЦ МП і заповідником «Києво-Печерська лавра»

Яка мета держави?

Андрій Пінчук: У законопроєкті немає мети створення єдиної церкви. Цю ціль перед собою ставить керівництво ПЦУ. З їхньої точки зору, це правильно. Свого часу цю мету пере собою ставило керівництво УПЦ. Це було в часи Януковича, Кучми тощо. Вони намагалися стати домінантою релігійною організацією в українському суспільстві. А закон про інше. Він про те, що в Україні не може бути релігійної організації’, пов’язаної з іншою релігійною організацією, яка підпорядковується російському центру. Це не тільки про УПЦ, до речі. У нас ще є церкви, які на початок війни мали свій керівний центр в Росії. Наприклад, старообрядці. Але вони дуже швидко все зрозуміли, відділилися від російської старообрядської церкви та проголосили про повне від’єднання.

• З огляду на безпеку держави, сьогодні УПЦ дійсно певними своїми силами є п’ятою колоною Росії в Україні. Якби цих людей була пасивна меншість… Їх меншість за кількістю, але це агресивна меншість, яка на сьогодні утримує владу в УПЦ.

Читайте також: Збір голосів за законопроєкт про заборону РПЦ був вкрай важким — Інна Совсун

Нагадаємо, Верховна Рада на засіданні 19 жовтня підтримала у першому читанні законопроєкт про заборону релігійних організацій, які повʼязані з країною-агресором — Російською Федерацією.

За проєкт закону № 8371 віддали свої голоси 267 народних депутатів.

Голосування по фракціях і групах виглядає наступним чином:

«Слуга народу» — 175
«Європейська солідарність» — 26
«Батьківщина» — 17
«Платформа за життя та мир» — 1
«За майбутнє» — 8
«Голос» — 18
«Довіра» — 12
«Відновлення України» — 0

Нагадаємо, наприкінці вересня спікер ВР Руслан Стефанчук заявив, що наразі у парламенті навряд чи набереться 226 голосів для заборони діяльності УПЦ (Московського патріархату). За тиждень у Раді зібрали необхідну кількість підписів.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі