Чому крик не є розмовою і як побудувати здорову комунікацію?

Крик тримає нас в емоційній напрузі, заважає зосередитись і є невидимою агресією. На жаль, крик як спілкування поширений у багатьох сім’ях. Та й у деяких офісах поширений також.

Рости в середовищі, де крик є нормою і де спілкування завжди відбувається гучно — це рости у стані постійної тривоги.

Із іншого боку, постежмо, що ми робимо, коли навколо крик. Переважно самі підвищуємо тон. Або нападаємо. Або захищаємось. Або захищаючись нападаємо. Навряд чи це здорова комунікація.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Утім, є люди, які настільки звикли до крику з раннього дитинства, що не помічають власного тону. Адже це працювало завжди: це допомагало мітити свою територію, бути поміченим у гучній родині, здобувати авторитет чи владу.

Я знаю одну родину, в якій прийнято хвалитися цим постійним криком, вони кажуть: «такі вже у нас темпераменти» і навіть, схоже, пишаються, що у них немає ані хвилини тиші. Але одна з їхніх дочок точно втомилась від цього, їй дискомфортно і нелегко, адже вдома її батьки та сестра завжди спілкуються саме так: кричать.

Далі слухайте у подкасті:

• Що кажуть дослідження про реакцію мозку на постійний крик?
• Чому крик не є розмовою?
• 5 кроків, які допоможуть змінити ситуацію
• Коли кричати — це ок?

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS