У стосунках, де є конкуренція, один із партнерів є нещасним — психотерапевт

Гість — психотерапевт, автор книги «Для стосунків потрібні двоє» Володимир Станчишин.

Володимир Станчишин: Кожна пара має свої особливості — безумовно. Також багато пар мають схожі проблеми. Це полягає в тому, що те, як ми себе поводимо, не завжди означає те, як ми відчуваємо. Налагодити комунікацію — дуже часто є завданням психотерапевта.

• Інколи ми повинні прийняти рішення про те, що ми не можемо бути разом. І це також рішення для нас, також звільнення.

Коли ми з’їжджаємося, трапляється перша криза. Бо по своїй хаті «ходить якась чувіха, або чувак», і вони розставляють тарілки по-своєму, і книжки ставлять не «там, де вони були до цього». Народження дитини — буде великою кризою. Один з партнерів лишається вдома, а інший — ходить на роботу. З’являється більше тривоги у партнера, який ходить на роботу, і більше втоми та екзистенційної кризи в партнера, який вдома.

Для того, щоб відбувалися стосунки, потрібно щонайменше двоє людей. Які визначають, що «я хочу мати з тобою стосунки». Якщо цього немає, то навіть, коли ви приходите в терапію, і кажете: «Я не хочу мати стосунку з цією людиною», то я кажу: «Окей. Не можна змусити когось хотіти мати стосунок».

Багатоповерхові сім’ї — дуже поширені в Україні, бо «квартирне питання». У психотерапії ми кажемо, що немає багатоповерхових сімей. Що є просто сім’я, вона має чітке визначення, зазвичай (може бути не тільки так, але традиційна): чоловік, жінка, дитина-1,2, n. Але наша мама, тато, сестра, не є нашою сім’єю з того моменту, як ми одружуємося. Вони є нашою близькою родиною. Коли є це усвідомлення, що всі решта не можуть визначати нашого життя… Рішення ми приймаємо у сім’ї. Порад ми можемо питатися в родині.

• Сьогодні ми часто не дозволяємо собі вразливості. Одразу починаємо себе ненавидіти за те, що ми слабаки.

Ми маємо ще багато наслідків тої тоталітарної системи, яка не давала шансу нам бути вразливими. Але для мене ключ до стосунків — це вразливість. Я хочу бути з дружиною вразливим. Тоді я знаю, що я в безпеці. Вразливість — це окей. Бути вразливим — добре.

Більшість сімей вчаться бути рівноправними. Бо рівноправ’я було багато років забрано. Я думаю, після цього ми будемо вчитися бути вразливими. Вразливість дає силу відчуттям безпеки.

У стосунках, де є конкуренція, де є доведення, один з партнерів — нещасний. Перша умова безпечних стосунків — безумовна любов. Я люблю тебе, тому що ти є. Це не означає, що ти можеш робити, що завгодно (мене бити, гасити цигарку об мою подушку), це нічого цього не означає. Це означає, що я люблю тебе, тому що ти є. Зі своїми слабкостями, сильними сторонами. Я вболіваю за твої сильні сторони. Мені сумно, коли слабкі сторони беруть гору над тобою. Але це ніяк не впливає на мою любов. Я не буду тебе знецінювати, не буду тобі казати: «Тільки тоді, коли…».

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS