Як розвивається комунікація у немовлят? 

Що у голові в немовлятка?

Коли дитина ще всередині, на 8 місяці вагітності, вона все добре розуміє, чує звуки, дотики, запам’ятовує. Коли дитина народжується, мама починає до неї говорити, гукати, то дитина відгукується до мами, впізнає її. Чим більше батьки доторкаються, дивляться на дитину, мають з нею контакт, тим швидше між ними виникне добра, безпечна прив’язаність.

Ми знаємо, що в дитячих будинках, коли дитину не беруть на руки, не приділяють належної уваги її емоційним потребам, розвиток мозку значно відстає. Кожен з нас дуже потребує любові, безпеки й турботи. Ми — соціально залежні. Чим більше ми маємо можливість розвивати оцю систему прив’язаності матері й дитини, тим краще буде розвиватись мовлення, комунікація, наслідування, інші сфери психічного та когнітивного розвитку. Це дуже важливо. Надалі мозок мами так налаштовується, що вона сканує потреби дитини у їжі, бавленні, турботі. Коли ми задовольняємо потребу дитини мільйони разів по колу, дитина отримує послання, що її потреби розуміють, вона є важливою, про неї турбуються, її люблять. Це єдиний спосіб, яким малюки можуть комунікувати з батьками.

Чи відчуває дитина наші емоційні стани?

Звичайно, діти все відчувають. Коли ми відчуваємо злість або страх, наше серцебиття, дихання, міміка, швидкість рухів змінюються. Малюки не розуміють до кінця мовлення, але бачать невербальну взаємодію батьків. Коли мама кричить, дитина може лякатися і ще більше плакати. Коли падає гучний предмет, мигдалеподібні тіла мозку активується, дитина відчуває страх і злість. Коли мама дуже переживає, дитина сканує, що щось не так.

Що означає сміх чи плач немовля?

У мозку є система, яка допомагає дітям мати соціальну посмішку. Моя дочка, часто не розуміючи, що відбувається, починає реготати з нами. Коли діти хочуть привернути увагу, бачать, що саме оце спрацьовує, починають це повторювати.

Як розмовляти з тими, хто сам ще не говорить?

Важливо говорити з дитиною, називати предмети, давати їх торкатись. Таким чином дитина розуміє мовлення, починає запам’ятовувати предмети, розуміти, що відбувається. Під час емоційної взаємодії з дитиною, коли ми регочемо, надаємо розмові якогось емоційного забарвлення, це допомагає дітям краще розуміти й починати формувати своє мовлення, комунікацію і взаємозв’язок з батьками.

Періоди розвитку мовлення дитини

Перший етап — це коли дитина починає «агукати», приблизно у віці 2 місяців. Потім починається белькотання — «бабаба, бу, му». Наступним етапом є лепет, це більш конкретні звернення — «ба-ба-ба, ма-ма-ма» і так далі. Далі починаються перші слова — «мама, бах, ам, баба». У 1,5-2 роки починається період фраз.

Про комунікацію з маленькою дитиною

Близько року дитина може чітко показати більшість речей: що вона хоче і в який спосіб, чому потребує. Комунікація — дуже широке поняття. Це не просто показати щось чи попросити, це можливість взаємодіяти з дитиною.

Міфи про розвиток дитини

Кожна мама і тато — найкращі експерти щодо своєї дитини. Коли ми говоримо про затримку мови чи розвитку, то головне завдання фахівців — навчити батьків взаємодіяти з дитиною. Батьки — не фахівці, але фахівці не знають дитину так, як батьки. Батьки мають бути максимально освіченими, усвідомленими. Батьки мають розуміти, що таке розвиток дитини. Для цього є величезна кількість інформації в інтернеті.

Кожна дитина індивідуальна. Якщо одна дитина не говорить у 1,5 роки, але чудово комунікує, це може бути варіантом норми. Батьки бачать ці червоні прапорці вдома. Сім’я повинна обрати того педіатра, якому вони довіряють. Найкраще, коли він пов’язаний з доказовою медициною.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS