Ця поїзка, яка тривала майже 2 тижні районами Луганської області, стала експериментальним проектом. Їхати на Східну Україну актори не боялися, натомість до себе там отримали толерантне і шанобливе ставлення. Художній керівник театру Ярослав Грушецький розповідає, що їхні спектаклі мали популярність не лише серед дітей, а і серед дорослих. За словами місцевих вчителів, луганські діти уже встигли побачити жахливі речі, які важко забути завдяки одній ляльковій виставі:
“Люди приходили за годину до початку і йшли через півгодини після кінця вистави, коли вже нафотографуються з ляльками, з дітьми і так далі. Тобто помножте зацікавленість дитини до театру в рази. В Троїцькому був випадок, коли нас попросили провести виставу на годину раніше. Ви б бачили обличчя 10-річних хлопців, які приїхали, а їм сказали, що вистава вже закінчилась. А вони не бачили театру ніколи взагалі. Це теж проблема нашої культури. Обласні театри повинні обслуговувати кожен куточок, кожне село. Хоча б раз на рік туди приїздити. Але у зв’язку з матеріально-технічною базою театри замкнулися на собі.”
Троє акторів театру, а саме: Олександр Швидкий, Марія Ребякова і Андрій Безязичний, об’їздили 10 районних центрів Луганської області з виставою «Кицик-мицик». Актори розповідають, що дороги на Сході зруйновані і переїзди були складними. Акторка театру Марія Ребякова говорить, як їх зустрічали місцеві діти:
“Діти щирі. Вони плескають, вони підтримують, задають свої питання. Вони беруть участь у дійстві. Можливо у них є своя якась історія у цих дітей але вони нам не жалілися. Вони прийшли і на цей час забули про все і це було дуже приємно. Ми виконали свою місію.”
За час війни – це перший ляльковий театр, який із гастролями відвідав Луганську область. Заслужена працівниця культури України, директорка театру Любов Величко на запитання колег з інших театрів «чого вони туди поїхали?», відповідала: тому що ми працюємо для дітей:
“Я думаю, що дітки надовго запам’ятають. Кожен день вони не знають, що буде завтра і післязавтра. Я думаю, що ми зробили дуже хорошу справу – ми зробили свято для дітей. Це те, для чого працює театр. Наша місія – робити щирими і добрими душі наших дітей.”
Актори не виключають можливості поїхали на Схід знову, щоб зіграти нові вистави для дітей Луганщини.
Ірина Філенко спеціально для проекту “Ми різні Ми разом” на Громадському радіо
Виготовлення цієї програми стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку USAID та Інтерньюз. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю автора та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.
