На Майдані вшанували пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу

На Майдані Незалежності вшанували пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу на честь 71-ї роковини виселення. Громадяни України різних національностей об’єдналися під українськими та кримськотатарськими прапорами та плакатами “Крим – це Україна”. Серед присутніх були представники кримськотатарського Меджлісу, а також політичні в’язні радянських часів.

“580 тысяч человек с детьми, стариками, женщинами загрузили, везли в Среднюю Азию, Казахстан. На место доехала половина людей, 280 тысяч человек. Трагедия, которая каснулась крымских татар, прошла через все наши вены, можно сказать.

И Слава Богу, что Крым оказался в составе Украины, где были человеческие отношения. Геноцид был временно прерван. Но сейчас, попав в состав России против воли самих крымских татар, этот геноцид начал проявлятся в других формах, не выселкой, а негласными арестами и пропажами людей, судебными решениями”, – про це розповів кримський татарин Аслан Хуциєв, який пережив депортацію 71 рік тому та повернувся знову в Крим.

На Дні пам’яті був присутній голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він підкреслив, що за всі роки незалежної України кримцям вперше забороняють виходити на спільну молитву в Криму. 

“Україна не відбудеться без Криму, навіть якщо якісь політики чи українці погодяться з тим, що Крим вже відійшов до Росії. Україна для того, щоб відбулася як міцна демократична країна, ми всі, в тому числі й кримські татари, маємо відстояти Україну. Відстоїмо Україну – повернемо Крим.

В Криму зараз заборонені всі масові меморіальні заходи. Вони (кримська влада,- ред.) дозволили тільки форми, в яких вони самі приймають участь, такі собі показові картиночки, щоб це показали по телелебаченню, десь там покладають квіти з нашими колаборантами, їх дуже мало, але вони є. Вчора кримськотатарська молодь в соціальних мережах поділилася такими думками, щоб самим виїхати на машинах з кримськотатарськими прапорами, з чорними стрічками. Я тільки що отримав повідомлення, що багато таких машин затримують, говорять про правопорушення. Отже за всі 24 роки кримським татарам забороняється виходити на спільну молитву, на спільне зібрання, на спільні меморіальні заходи”.

Голова єврейської общини, дисидент та колишній політв’язень Йосиф Зисельс вважає, що на сьогоднішній день кримці переживають нову хвилю виселення.

“Серед усіх трагедій вирізняються геноциди. І одним з таких – це геноцид кримськотатарського народу, який розпочався в 1944 році й продовжувався всі роки, доки наші браття, кримські татари, були в депортації. 40% населення депортованих кримських татар загинуло від холоду, голоду, поневірянь у засланні.

Ми ніколи не забудемо ті злочини, які радянська влада зробила на своїй землі.

Нас, підпільників, було не так багато, можливо, декілька тисяч на весь колишній Радянський Союз, але витримати ті поневіряння і концтабори нам допомогала наша єдність і допомога один одному. Ми знали, що кримські татари повернуться в Крим. Я бачив перед очима їх героїзм та шалену енергію, яка вела весь народ до своєї батьківшини в Крим. І для нас це було прикладом. І як прикро, що через 50 років вони опинилися на грані нової депортації.

Кримські татари ніколи не змиряться з тим, що Крим окупований і анексований. Вони добре знають, що таке радянська влада і добре розуміють, що російська влада не набагато відрізняється вид радянської. Кримська автономія має належати кримським татарам, вони заслужили це своїм життям, своїм подвигом і своїми трагедіями”, – сказав дисидент та колишній політв’язень Йосиф Зисельс.

Підтримати кримських татар прийшла й Спільнота азербайджанців України. 

“Сегодня наш лозунг совместен с нашими братьями крымскими татарами. Вот здесь написно «Крым – наша общая боль». На самом деле сейчас и у азербайджанцев, и у украинцев единая боль: у нас – Карабах (самопроголошена Карабахська республіка в Азербайджані, – ред.), в Украине – это Крым. Мы за единую Украину. Наш враг един, и мы тоже должны быть едины», – повідомив керівник азербайджанського руху Ельшан.

Учасники Дня пам’яті також співали український та кримськотатарський гімн, мусульмани прочитали спільну молитву та вшанували пам’ять жертв депортації хвилиною мовчання.

Нагадаю, зранку 18 травня 1944 року радянська влада почала массове виселення кримських татар з Кримського півострова.Щороку у світі в цей день відзначають пам’ять жертв депортації кримських татар. В Україні з 2014 року 18 травня оголошено Днем боротьби за права кримськотатарського народу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ірина Сампан для проекту “Ми різні – ми разом”. Слухайте. Думайте.

Виготовлення цієї програми стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку USAID та Інтерньюз. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю автора та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.