В Чернівцях майстрині-переселенки з Луганська відкрили творчу майстерню

Тістопластика, аплікація, енкаустика, вироби з дерева, кераміки, пошиття ляльок. Цими видами ручної роботи і не тільки займаються три луганські майстрині в новоствореній творчій майстерні в Чернівцях. Олена з дочкою Аліною та Ірина разом з родиною минулого року були змушені покинути рідну Луганщину. Там в них залишились рідні, житло. Але, як кажуть самі майстрині, там де інструменти, там і дім. І саме інструменти були основними в багажі, з яким вони покинули Донбас.Хоча працюють майстрині в різних стилях, бажання творити і ділитись своїми знаннями, об’єднало їх задля створення творчої майстерні. Адже замовники, клієнти, напрацьовані протягом десяти років роботи в цій сфері, лишились. Тому робота в жінок була. Одначе місця для її творіння – ні. Окрім того почало з’являтись дедалі більше бажаючих повчитися.

Про ідею створення творчої майстерні розповіла художниця Олена Фєдосова.

Там, в Луганську, у мене була майстерня, була студія, де я працювала з дітками, був магазинчик, де ми продавали свої вироби, вироби інших майстрів. Так як життя продовжується, а без цього ми жити взагалі не можемо, це наш спосіб життя. Але потрібна майстерня, звичайно. І от ми почали задумуватись над створенням майстерні в Чернівцях. Люди на виставках в нас запитували. І ми з Іриною впевнено говорили, що навесні у нас буде майстерня. 

Зауважила Олена. І з початком квітня цього року розпочала свою роботу їхня спільна творча майстерня «La couleur».

Ми коли з Оленою тут зустрілись, познайомились, хоча з обоє з Луганської області, але раніше не пересікались, виявилось, що ми йдемо в одному напрямку. Я теж хотіла створити майстерню. Я теж проводила майстер-класи. Але це була мрія. Та Олена сказала дуже чітко, що в нас все буде. 

Розповіла майстриня Ірина Зінік. Вона займається малюванням гарячим воском  – енкаустикою, виготовляє квіти, брошки з тканини. Дочка Олени Аліна шиє м’які іграшки, а сама Олена створює веселі картинки, займається тістопластикою, робить вироби з дерева та кераміки. Майстрині з посмішками на вустах працюють, стрічають гостей, клієнтів, журналістів. І хоча Олена, як вона сама каже, – «неповерненець» до свого дому на Луганщині, бо квартира зруйнована і повертатись нікуди, її позитиву можна тільки позаздрити.

Коли людина просто посміхається. На виставці стоїш, люди подивились на якогось там кота. Я його малювала і посміхалась. Я його поставила і хтось посміхається. Чудо просто.

Майстрині не нарікають, не сподіваються на підтримку влади. Вони працюють, бо робота – це їхнє все. В планах – відкриття крамнички, де можна було б продавати і свої творіння, і творіння інших.
Надія Вірна, Чернівців  для Громадського радіо

Програма Ми різні – ми разом.

Виготовлення цієї програми стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку USAID та Інтерньюз. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю організації (назва) та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.