Помічали, як часто під новинами у медіа в соцмережах трапляються перепалки та мова ворожнечі? Дуже часто дров до вогнища підкидають цілеспрямовано.
Фейкові профілі — це широке поле для поширення дезінформації та пропаганди. Це можуть бути як боти, так і тролі.
«Бот — це акаунт в соцмережі, який існує для того, щоб впливати. Дуже часто вони використовуються для впливу на цифри, які ми бачимо під будь-який постом. Це кількість лайків, коментарів, поширень. Або в коментарях. Наприклад, якщо у фейсбуці бачите найбільш залайканий коментар і він вірогідно буде одним із перших, то він скоріш за все ботовий. Він підвищує рівень важливості певного повідомлення. Боти використовують програми забезпечення. Ці акаунти часто не є тими, хто пише коментарі зі смисловим навантаженням. Часто це одна й та ж сама фраза. Тому що набагато легше софт, який буде або клікати на лайк, або робити репост. Зараз вже є штучний інтелект, який може й писати журналістські матеріали, але ми ще не зовсім там. Думаю, що скоро це буде нашою проблемою».
В інтерв’ю «Детектору медіа» у 2021 році менеджерка Facebook із публічної політики Катерина Крук сказала, що вони щодня видаляють близько мільйона ботів. Тролі ж — дещо складніші для виявлення.
«Троль — це скоріше за все реальний користувач, людина. Він публікує меседжі, які дуже часто намагається викликати емоції, призвести до того, що користувачі будуть сваритися. Ідея в тому, що в будь-який момент спору одна зі сторін порівняє іншу до фашистів. Це основна мета. Троль — це психологічна операція. Вони сіють недовіру».
Роман Осадчук пояснює: існує кілька індикаторів, за якими можна зробити висновок про ботоподібну поведінку. Ми кажемо «ботоподібна поведінка» не щоб ускладнити, а тому, що профіль бота може купити жива людина. Але доки бот працює за алгоритмом, це можна простежити.
«Меседжі ботів прості. Вони зазвичай розповсюджують одні й ті ж самі слова, цитати. Використовують скопійовані повідомлення».
Читайте також: Для роботи з «промитими мізками» російської аудиторії знадобиться багато часу — Трощинська
Отже, ми можемо підозрювати ботоподібну поведінку, а тобто, що профіль у соцмережі — це насправді написане програмне забезпечення, якщо:
Далі важливо звертати увагу на ідентичність акаунта, каже Роман Осадчук.
«Якщо ми бачимо, що це якась абстрактна фотографія (котик, водоспад, квітка) профілю або взагалі відсутнє фото, то це також може означати, що це бот. Це звісно не правило, але можна звернути увагу. Також можуть бути крадені картинки. Можна пошукати їх в гуглі, наприклад. Якщо вона використана на 50 акаунтах з різними іменами, то це чудовий індикатор бота. Активність бота також важлива. Якщо він пише величезну кількість публікацій щодня впродовж кількох місяців, це може бути ознакою бота. Скоріш за все така активність налаштована автоматично».
У Twitter, наприклад, варто звертати увагу на ім’я користувача. У ботів часто дивна комбінація цифр та літер замість імені. Гарне правило для підмічання автоматизації: if this than that. Тобто якщо стається це, я реагую ось так. Наприклад, у пості словосполучення «Україна переможе», значить ботоподібний профіль поширить це з коментарем про «Расія впєрьод». У гру з метрикою та розпалювання сварок у соцмережах вливають кошти, як бізнеси, так і, звісно, політики.
Під час парламентської кампанії журналіст «Слідства.Інфо» влаштувався на роботу в офіс однієї столичної ботоферми — «агенції», яка пише проплачені коментарі в інтересах замовника. Результат розслідування можете подивитися на YouTube — стрічка називається «Я — бот».
Читайте також: Чому важливо дотримуватися інформаційної гігієни у воєнний час?
Роман Осадчук наголошує: боти та тролі атакують публікації з великими цифрами.
«Сторінки провідних медіа, коментарі під публікаціями та новинами — це зазвичай атакується ботами. Локальне, регіональне має менше загрози бути атакованим ботами. Російські боти працюють вже дуже давно. Набагато раніше повномасштабного вторгнення та 2014 року. Розколоти українське суспільство — їх головна мета».
Як же діяти, якщо ви підозрюєте, що коментарі залишив троль або бот? Пояснює старший дослідник DFRLab Роман Осадчук.
«Найкраще, що можна зробити — подивитися на цей акаунт. Якщо ми бачимо, що там є активність, вірогідність, що це реальна людина — більша. Не годувати тролів — це дуже важливо. Так, це важко, але треба «взяти себе в руки» та не відповідати на коментарі, які спеціально розпалюють сварки. Головна фраза — «не реагувати». Люди за ваші реакції отримують гроші. Для них метрика — це гуманітарна нагорода. Не треба робити добре тим людям, які намагаються вас спровокувати».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS