1991 рік. Цюрих, німецькомовне місто на півночі Швейцарії. Цей унікальний запис у застарілому відеоформаті зроблено більше чверті століття тому. Він зберігся майже дивом, на зло часу і обставинам.
Літня пані рахує місця для гостей. Зараз до неї в гості прийде цілий автобус українських істориків і релігійних активістів. Вони приїхали в Цюрих заради цієї зустрічі. У неї дуже особлива українська мова. Видно, що вона не користується нею щодня, а лише при особливих нагодах. Це мова еміграції, з німецьким і російським акцентом. Після обіду відбудеться інтерв’ю, в якому вона згадує щось, що знає лише вона.
Олена Отт-Скоропадська – донька гетьмана Павла Скоропадського, котрий правив Україною лише сім з половиною місяців сто років тому. Далі була еміграція, де і народилася Олена. Усе своє життя вона прожила в Німеччині і Швейцарії. На час інтерв’ю їй 72 роки.
«Мій батько… Найперше я маю сказати, що я його дуже любила. Він був чудовою людиною, лицар, він був толерантний. Але дуже такий вольовий. Я з ним сварилася. Чому? Я вам розкажу одну історію. Коли я була зовсім маленька, мені було 5 років. Мій батько мав ідею, що мусить мене виховати. Ми ходили по саду, там були груші. Він сказав: «Слухай, Олено, ти мусиш розвивати твою силу волі. Ти можеш з’їсти цю грушу, але було б краще, щоб ти її не їла, щоб показати, що ти маєш силу волі». Я сказала, що зовсім не цікавлюся грушею і пішла додому. Наступного дня він мене покликав до себе і сказав: «Слухай, Олено, ти все ж таки не маєш багато сили волі. Ти з’їла грушу». Тоді я тупнула погою і сказала: «Ні, я не їла грушу, зовсім не їла. Мене зовсім не цікавить груша». Він сказав: «Ти не бреши». Я вийшла. А за обідом (тоді були гості) батько так на мене дивився. І я зробила страшну справу: висунула язика. Потім я так злякалася і вибігла. Я почала плакати, лежала у моїй кімнаті. Потім виявилося, що я дійсно не з’їла цю грушу. Коли мама запитала, чому ми сваримося, вона розповіла, що подарувала цю грушу нашій сусідці. Тоді мій батько пішов до мене в кімнату і сказав: «Олено, пробач мені, я звинувачував тебе неправдиво. Ти була дуже поганою дівчиною, показала мені язика, але вибачай. Ми мусимо одне одному вибачати». Це був мій батько», – розповідає Олена Отт-Скоропадська.
Під час інтерв’ю вона кілька разів згадувала свою маму – Олександру Петрівну Скоропадську. Друг і натхненниця гетьмана, вона походила з аристократії, зі старовинних родів Кочубеїв та Дурново.
«Я читала в українському часописі, що нам подарували будинок. Це неправда. Моя мати мала дуже гарне намисто. Ці перли коштували 60 тисяч франків. Мій батько старався їх продати. Він їздив по всій Швейцарії, і в кожному місті казали, що воно коштує 60 тисяч франків. Ці перли були продані. На ці гроші ми купили будинок в Берліні. Моя мати працювала в саду годинами кожного дня, щоб годувати нашу родину і багато інших. Ми мали курей, певний час ми мали навіть дві свині, і це все було у нас для того, щоби підтримувати людей», – говорить пані Олена.
Гостей з України Олена Скоропадська зустрічала зі своїм другим чоловіком Людвіґом Оттом. А вперше одружилася в 1944 році, коли їй було 25 років. Батько був радий тому одруженню. Але не завжди усе було так гладко.
«Я хотіла одружитися з людиною, яку мій батько не хотів бачити моїм чоловіком. Я відповіла: «Добре. Дуже сумно, що я не можу йти проти цього». Але я сказала, що все ж таки одружуся. У нас були не дуже добрі стосунки, але це дуже швидко минулося. Я була дуже сумна, і тоді мій батько сказав: «Мені дуже сумно, що ти страждаєш». Потім все було дуже добре. Коли я одружилася з першим чоловіком, всі були дуже задоволені. Я мала дуже хороші стосунки з моїм батьком, особливо коли одружилася. Був час війни. Мій батько завжди приходив до мене, я мешкала окремо. Ми пили трохи коньячку і розмовляли, як дорослі», – згадує Олена Отт-Скоропадська.
Вона пішла з життя 2014 року, коли їй було 95. У неї було гарне виховання, вольовий характер, непроста доля і чудове почуття гумору.
«Громадське радіо» висловлює подяку авторам цього давнього інтерв’ю – Василеві Ульяновському та Олександрові Лупанову.
Дивіться також: Пам’ять, міцніша за бетон: про Стіну Пам’яті на Байковому кладовищі (ВІДЕО, ФОТО)
Про радіо «Хартія», його програми та мету. Гість — Сергій Жадан, український письменник, креативний директор… Read More
Чому заповіт — це не тільки права та блага? Про це в етері Громадського радіо розповів Юрій… Read More
Тетяна Трощинська обговорює головні новини тижня з публіцистом Віталієм Портниковим. Read More
Заступник голови Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Микола Литвиненко розповідає в… Read More
Що відчуває дитина, коли втрачає близьки? Чого варто уникати, аби не травмувати ще більше? Про… Read More
На Херсонщині окупанти відбирають житло місцевих, навіть попри надані документи про право власності. Деталі розповів… Read More