Як ефективно працювати з іноземцями, долаючи мовні та культурні бар’єри? Як Легіон проявив себе у боях за Часів Яр та Серебрянський ліс? Які складнощі отримання українського громадянства для іноземних бійців? Про все це у новому випуску програми «На лінії вогню» із Іриною Сампан.
Ірина Сампан: Варто почати з того, що в Силах оборони є декілька іноземних легіонів, або «в народі» називають будь-яке іноземне формування уже легіоном. Тому варто пояснити, у чому особливість вашого Легіону, кому ви підпорядковуєтесь і з кого ви сформувалися.
Олександр Якимович: По-перше, саме Інтернаціональний легіон. Іноземні, це, наприклад, французький, але він складається виключно з іноземців. А суть Інтернаціонального Легіону в тому, що в ньому воюють і іноземці, і українці. У нашому Легіоні фактично понад 30 країн представлені, крім України.
Починаючи від США, Великої Британії до таких як Шрі-Ланка, наприклад. У нас багато, переважна більшість зараз, хлопців із Колумбії, Бразилії. Є поляки. Був у нас хлопець із Фарерських островів.
Читайте також: «Ворожі офіцери погрожують підлеглим, що відправлять їх у нашу смугу відповідальності» — комбат 3 ОШБр
Ірина Сампан: Яка мотивація у хлопців і дівчат із Латинської Америки, з різних островів?
Олександр Якимович: Латинська Америка, до прикладу, зараз дуже сильно потерпає, і потерпала раніше від комунізму. І це історично так склалося, що вони з ним боряться. Це не той рівень боротьби, але тим не менше, вони сильно потерпали від нього (комунізму — ред.) протягом своєї історії. Тому що Радянський Союз дуже сильно намагався вплинути на той регіон, протистояти США, і це звичайно свій відбиток наклало на історію, і на розуміння цих людей.
Крім того вони прекрасно розуміють, що таке свобода та для чого вони тут.
Крім того, вони хочуть набути військового досвіду, тому що він потрібен в їхніх країнах, особливо, в Колумбії, тому що там постійно відбувається боротьба з наркокартелями. І хлопці, отримавши бойовий досвід у нас, там можуть його застосувати. У нас служить багато колишніх колумбійських поліцейських, а також військовиї, які брати участь у боротьбі з наркокартелями.
Але всі, хто тут перебувають, вони всі знають… якщо прочитати переписку в групах між хлопцями, вони перед виходом на бойові завжди один одному бажають удачі і пишуть «Слава Україні!».
Читайте також: «Варто було казати, які круті українські військові, а не які «росіяни некомпетентні» — Рейтор
Олександр Якимович: Це насправді дуже складно. Це відображається на командуванні і командувати дуже складно. У нас багатомовний склад підрозділу. Переважно це іспаномовні, португаломовні хлопці. І хоча, наприклад, португальська й іспанська схожі, але вони не однакові. Навіть на такому рівні, між собою, може бути нерозуміння якихось нюансів. Так само, у нас є англомовні військовослужбовці.
Тобто, основні мови, це іспанська та англійська у нас. Ми маємо, скажімо, цілий підрозділ перекладачів, які, скажімо, і допомагають, і організовують комунікацію.
Командири підрозділів, командири рот, заступники — це українці. Це потрібно для того, що комунікувати з вищим командуванням, по-перше. По-друге, для оформлення документації тощо.
Але особовий склад у нас переважно — це іноземці.
Ірина Сампан: Наскільки це важка процедура і навіщо іноземним бійцям українське громадянство?
Олександр Якимович: Є велика кількість хлопців, які хочуть лишитися в Україні. Саме громадянство отримати — напевне трошки менше. Що стосується громадянства, то ми дійсно подавали порядку 10 людей на отримання громадянства, наразі — троє отримали. Тому що цей процес дійсно досить довгий за рахунок бюрократичних процедур.
Але громадянство України, це, скажімо так, привілей, і ми маємо це пройти. Щодо того, скільки часу це займає, то це залежить від того, на якій підставі подається, які документи є на руках. Тому що є декілька різних підстав для отримання громадянства. Наприклад, є підстава — державна нагорода, — тоді це швидше відбувається.
А так цей процес довгий, тривалий, але тут нічого не зробиш, така система.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
