Павло Лакійчук: Річ у тому, що операція відводу військ є найскладнішим тактичним прийомом, який тільки можна вигадати. Процес виходу з ворожого півкільця був надскладною дією, яку, попри всі втрати, нашим військовим вдалося здійснити. Треба розуміти, що навіть при плановому відводі мішанини й хаосу багато відбувається, а коли противник виявляє плани відходу, то він намагається нависнути. Можна подивитися скільки бригад росіяни кинули на захоплення Авдіївки для того, щоб максимально ускладнити цей процес.

Коли ворог зминає ар’єргарди, задача в нього наступна — на плечах військ, які відходять, прорвати оборону вже на новому рубежі. От зараз приблизно це й відбувається.

Ворог буде довбати наші позиції, поки окремі бійці будуть намагатися прорватись з ворожої території. Це перша задача наступальної операції. Друга задача — розвиток успіху у випадкові прориву. Він може бути різний. Очевидно, можуть ударити на Покровський напрямок, але й можуть ударити й північніше, й південніше. Але це все тільки їхні задуми. Тому що все залежить від того, чи встигнуть закріпитися на нових рубежах наші військові й дати відсіч противнику.

Слухайте також: Ситуація змінюється дуже динамічно, буквально щогодини: Олександр Бородін про Авдіївку

Який напрямок для росіян буде найжаданішим?

Олена Новікова: Основні напрямки, куди можуть посилено бити росіяни: Бахмутський, Куп’янський і Запорізький. На вашу думку, який напрямок для росіян зараз буде найжаданішим?

Павло Лакійчук: З погляду небезпеки, є ділянка Бахмутсько-Авдіївсько-Мар’янська. Уже Усі три населених пункти умовно окуповані. Але на цій ділянці противник намагається розвинути успіх. Причому не тактичний, а стратегічний. І якщо це йому вдасться, а це буде визначати найближчі декілька днів, то у випадку прориву можливі 3 напрямки: Дніпропетровський, Вугледарський, Північно-Західний. Залишається небезпека на Куп’янсько-Лиманському напрямку.

Схоже, що основні зусилля противник переміщає на південь і в районі лісництва активізується, і на середній ділянці є такий населений пункт, де ворог мав тактичний успіх. А на півдні мінімальна задача для росіян — ліквідувати наші досягнення в літньо-осінній контрнаступальній операції. У випадку успіху це такий собі напрям для східних ударів для ліквідації Вугледарського виступу.

Не забуваємо ще й Херсонщину, де наші морпіхи вибішують їх своєю присутністю на лівому березі. І за будь-яку ціну вони намагаються і намагатимуться скинути наш плацдарм в річку.

Факт в тому, що якщо на Авдіївському напрямку росіянам не вдасться прорвати нашу оборону, то вони будуть намагатися ті сили, які там сконцентровані, частково використати на інших ділянках.

Особовий склад росіян

Олена Новікова: Про втрати особового складу росіян. Як окупанти будуть розв’язувати цю проблему?

Павло Лакійчук: Не тільки у нас проблема в укомплектованості бригад, а й у противника. Перевага ворога в тому, що їх багато. Інша справа, що дійсно вибивається особовий склад, і їхня головна проблема — це нестача молодшого офіцерського складу. Тим більше, що на відміну від наших військ, де значна відповідальність покладається на сержантський склад, російська армія досі діє за радянським принципом, де основною рушійною силою був і залишається молодший офіцерський склад. І підготовлених офіцерів стає все менше, і в цьому для них дійсно є проблема. Як вони її будуть вирішувати я не знаю. Це може бути нам на радість. Що стосується відновлення підрозділів при поточному не комплекті особового складу, ми вже бачили, що в таких випадках вони здійснюють відновлення шляхом злиття.

Що дає росіянам Авдіївка?

Павло Лакійчук: По-перше, для них це зрізання Авдіївського виступу. Для нас цей виступ був спрямований прямо в бік Донецьку і далі. Це був один із перспективних напрямків головного удару для ЗСУ. Зараз фронт зрізаний і ця небезпека для них знята.

По-друге, виходячи за Авдіївський ешелон, росіяни розраховують, що вони можуть, прорвавши нашу оборону, вийти на оперативний простір і продовжити наступ. Завжди нові позиції є менш підготовленими для оборонців.

Тепер наші військові мають зайняти нові позиції, і це найбільш загрозливий період.

Читайте також: «Останніми тижнями у нас дуже складна ситуація»: як живе Харківщина під авіаударами

Нагадаємо, голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомляв, що російські окупанти близько 13:30 17 лютого обстріляли місто Куп’янськ Харківської області. Відомо про руйнування будинків та постраждалих. Двох жінок із травмами шпиталізували до медичних закладів, одному цивільному чоловіку надали допомогу на місці.

Унаслідок атаки зруйнований двоповерховий будинок на 2 під’їзди та пошкоджені щонайменше 5 приватних будинків. Під завалами можуть перебувати люди. Ліквідація наслідків триває.

Синєгубов зауважив, що протягом дня окупанти завдали 10 авіаударів по прикордонних населених пунктах області. Окрім того, у ніч проти 17 лютого окупанти завдали близько 20 ударів по Липцях Харківського району з реактивних систем залпового вогню та артилерії. Постраждали цивільні обʼєкти.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту