Гість — Іван Ус, кандидат економічних наук та головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.
Олена Новікова: Понад чверть відсотків світової бавовни — це 6,5 тонн на рік — вирощує Китай. Приблизно стільки ж Індія. А далі США. Важливий аспект — Китай фактично не експортує сиру бавовну. Він її повністю переробляє та продає продукти переробки.
Іван Ус: Я не бачив, щоб Китай був монополістом по бавовні. Так, у нього відносно непогана частка. Але це не є монополією. Певні країни, насамперед США та європейські країни, вирішили перекласти бавовну на Китай. Якщо Китай закриє продаж бавовни, відповідь на це може бути дзеркальною. Тобто хтось перестане постачати їм щось інше. До цього світ уже потроху готується. Є інформація, що приблизно 100 млн євро готується інвестувати в Індію для побудови там певних виробництв. Це не величезні кошти, але натяк на те, що Китай не єдиний. Нагадаю, Китай — друга країна по населенню. Перша — Індія. Минулого року Індія обійшла Китай. Отже, в Індії можна створити необхідні виробництва та постачати технології замість Китаю. Чи хоче Китай обміняти свою монополію на бавовну на непостачання технологій? Я не впевнений.
Олена Новікова: Нещодавно Wallstreet journal писав, що Росія збільшила імпорт нітроцелюлози. Серед її виробників компанії з США, Німеччини та Тайваню. Хоча це підсанкційна штука. Абсолютно.
Іван Ус: Санкції не працюють, тому що вони не виконуються. Це величезна проблема. Повномасштабна війна триває понад 2 роки. Лише зараз ЄС почав казати, що вони запроваджуватимуть кримінальні кроки за порушення санкцій. Те, що треба було зробити не те, що вчора, а ще у 2014 році. Уже тоді було зрозуміло, що війна неминуча. Уже треба було будувати юридичну базу. Але тоді багато європейських країн казали, що треба розуміти інтереси Росії, а їм треба торгувати, бо вони не хочуть займатися багатьма видами діяльності, «нехай ними займаються інші країни». Через таку поведінку Європа опинилася у залежності від Росії. Коли захотіли запровадити санкції, виявилося, що не можна.
Була ідея повного торговельного ембарго. Його немає на сьогоднішній день, тому що є залежність по багатьох речах. Є певні політики, які, можливо, куплені Росією. Це також негативно впливає.
Поки не буде чіткого кримінального покарання за підсанкційні речі, знайдеться достатньо людей, які їх робитимуть. Треба, щоб була демонстрація Заходом того, що будь-які ігри з геополітичними супротивниками — це погано.
Іноді здається, що деякі представники Заходу заради грошей забувають про інтереси своїх країн. Їм головне, щоб у них щось було в кишенях. Це проблема західного світу. Але це не означає, що з цим не можна боротися. Те, що ЄС зараз каже про кримінальну відповідальність, це добре. Але головне, щоб окрім слів були ще й реальні «посадки». Коли вони будуть, обходження санкцій буде менше.
Слухайте також: Для них ця війна — шанс заробити — військовий про те, як Казахстан, Узбекистан та інші допомагають РФ обходити санкції
Олена Новікова: США та Велика Британія запровадили санкції проти імпорту алюмінію, міді та нікелю з Росії. Про це заявили міністерства фінансів обох країн. Мова йде про імпорт цих металів і торгівлю на світових біржах алюмінію, міді та нікелю, вироблених 13 квітня 2024 року чи пізніше. І не забороняється імпорт цих металів російського походження, які були вироблені до 13 квітня 2024 року. Як це?
Іван Ус: Велика проблема Заходу в тому, що він на всю ситуацію дивиться своїми очима. До нього не може дійти, що є таке поняття, як «заднім числом». А ще серед цього списку металів немає титану. Дуже велика залежність від постачання російського титану є в американської та європейської авіабудівної галузі. Той факт, що Захід розслабився та вирішив не займатися певними «чорними роботами», призводить до залежності, через яку механізм санкцій не працює.
Олена Новікова: Як можна перевірити, коли був вироблений нікель: 12 чи 14 квітня? На ньому ж немає серійного номера на кожній молекулі.
Іван Ус: Так. Це підкреслює, що Захід дивиться своїми очима. Необхідно, щоб були фахівці, які спеціалізуються на Росії та її психології. Тоді санкції будуть більш ефективними. Бо поки санкції запроваджують люди, виходячи з філософії Заходу і думаючи, що Росія буде поводитися як Захід, вони не працюватимуть.
Є така гарна книжка «Міркуй як злочинець, якщо хочеш розкрити злочин». Допоки не буде такого міркування «як Росія», на жаль, ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо.
Читайте також: Чи погодиться ЄС накласти санкції на російське зерно: аналізує Іван Ус
Нагадаємо, 18 грудня 2023 року Європейська Рада оприлюднила деталі ухваленого 12-го пакету санкцій проти Російської Федерації: нові обмежувальні заходи поширять на 61 особу та 86 російських установ.
Новий санкційний список ЄС включає понад 40 підприємств і компаній російського ВПК, 7 приватних військових компаній та їх засновників, а також 12 білорусів, що були залучені до російської війни проти України, інших офіційних осіб та представників бізнесу, причетних до оборонної сфери РФ.
Обмежувальні заходи застосовані проти важливих економічних гравців, включаючи Групу «Альфа-страхование», Росфінмоніторинг, чотири телекомунікаційні компанії, що діють на тимчасово окупованих територіях України (LLC Mirtelecom, LLC SC Lyukstrans, JSC Krymtelecom та JSC Beto).
У переліку осіб та установ, щодо яких застосовані санкції, присутні 14 членів ЦВК РФ та два члени регіональних «виборчих комітетів», причетні до організації на ТОТ незаконного «референдуму» 2022 року та «виборів» 2023 року.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі