Ілюстративне фото. Джерело: Getty Images
Вероніка Мовчан: Це гарна новина. Туреччина — один з найбільших торговельних партнерів України. А також це один із найбільших партнерів, з яким у нас досі немає угоди про вільну торгівлю. Тому те що сталося, — це добре.
З одного боку це означає, що Україна зможе продавати свої товари на ринок Туреччини дешевше. Туреччина має дуже високі мита, а у сільському господарстві вони іноді заборонені, бо можуть сягати 100, а то й 200%. То відкриття ринку, навіть якщо воно буде не повним, це дуже позитивно.
З іншого боку це означає, що Україна зможе купувати турецькі товари дешевше. Тут кілька варіантів, залежно від того, що купують. Якщо це споживчі товари, виграє споживач. Але значно цікавіше — це торгівля товарами, які потребує промисловість. Враховуючи те, що Туреччина є у митному союзі з ЄС, це дозволить використовувати так званий «принцип діагональної кумуляції». У рамках цього принципу більша частка товарів може торгуватися на умовах вільної торгівлі між Туреччиною, Україною, ЄС та іншими країнами, які також входять в цю систему. Відповідно Україна та Туреччина зможуть розвивати промислові зв’язки та краще виходити на сусідні ринки.
Що виграють люди? Дешевші товари у більшому асортименті. Найважливіше — буде зростати добробут країни. А це означає, що зростуть зарплати, доходи й розвиток всередині України.
Читайте також: Під час війни Польща збільшила експорт продукції в Україну, а сальдо торгівлі побило рекорд
Єлизавета Цареградська: Робота над цією угодою почалася ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Її ратифікацію припинили через велику війну?
Вероніка Мовчан: Після початку повномасштабного вторгнення ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Туреччиною заморозили. Було не до того.
Перемовини про цю угоду тривали дуже довго. Важливо, щоб вона запрацювала якнайшвидше. Тим більше зараз Україна уже має доступ до моря. Вона може відновлювати свій експорт і позиції на світових ринках. У цих умовах швидка ратифікація угоди з Туреччиною — це активні можливості реалізувати наш експортний потенціал.
Якщо Туреччина буде закриватися від українського зерна, я б не сказала, що це буде страшною втратою для України. Це скоріше будуть втрати для Туреччини.
Єлизавета Цареградська: Дуже різняться оцінки та думки щодо цієї угоди. Бізнес говорить одне, уряд — друге, експертні організації — третє. Наприклад, Федерація роботодавців України каже, що така лібералізація негативна, бо це втрата можливостей і удар по цілих галузях промисловості.
Вероніка Мовчан: Ця дискусія майже вічна. Вона відбувалася з самого початку вступу України до світової організації торгівлі. Потім — при підписанні угоди з ЄС. Тепер — Туреччина. Треба розуміти, що Україна зараз має ліберальний торговельний режим. Ми маємо кілька відносно закритих секторів. Але це не є інструменти, за якими можна говорити, що у нас закритий ринок. Коливання обмінного курсу та вартість довезення товару до України матимуть значно більше значення, ніж мита та їхнє забирання.
Не відбудеться шаленого напливу товарів, який різко погіршить умови на українському ринку. Такі угоди дозволяють економіці переробляти більше та розвиватися швидше. Вільна торгівля створює додаткові можливості та стимулює переглядати свої технології, щоб бути більш ефективними.
Читайте також: Туреччина явно не проросійська, вона — протурецька — Євгенія Габер
Нагадаємо, Кабмін схвалив ратифікацію угоди про вільну торгівлю із Туреччиною, яка була підписана ще у лютому 2022 року до повномасштабного вторгнення. Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.
3 лютого 2022 року угоду про вільну торгівлю підписали прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш.
Також відомо, що Туреччину цікавить торгівля та енергетичні відносини з Росією, водночас у секторі оборони Анкара повністю прихильна до України.
Про це у березні 2024 року в етері Громадського радіо сказала старша дослідниця Atlantic Council, кандидатка політичних наук Євгенія Габер.
Напередодні, 8 березня 2024 року, Україна і Туреччина підписали угоду про спрощення обміну інформацією про рух товарів і транспорту.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
0