Геннадій Рябцев розповідає, що цікаво спостерігати еволюцію подібних інформаційних повідомлень у ЗМІ.
«Була стаття у Politico, у якій фантазувалося про те, як буде жити Європа у разі повного припинення постачання російського газу. Адже зараз ще є декілька держав Європи, які споживають російський газ. Австрія, Угорщина, наприклад. Так от автор статті звертався до різних зацікавлених, на його погляд, осіб. Єдиним джерелом у статті, яке мало ім’я по-батькові, був помічник президента Азербайджану з питань зовнішньої політик. Так от він сказав, що Азербайджан зацікавлений у збільшенні транзиту власного газу на територію ЄС, і буде розглядати усі можливі сценарії експорту такого важливого для Європи ресурсу з огляду на те, що ЄС відмовляються від російського газу. Це все. Більше жодних конкретних заяв пан Гаджієв не робив. Але чомусь до переліку транзитних держав окрім Туреччини та держав південної та східної Європи, через які постачається азербайджанський газ, якимось чином потрапила Україна».
За словами Геннадія Рябцева, це штучне поєднання коментаря пана Гаджієва стосовно того, як Азербайджан буде розвивати співпрацю з ЄС і коментаря неназваного чиновника про те, як вони житимуть після того, як припиниться транзит, набуло дуже цікавих рис.
«Після цього журналісти, у тому числі і наші, почали питати українських експертів про те, як можна азербайджанський газ постачати в ЄС через Україну. Чи можна постачати азербайджанський газ через Росію. Хоча про це взагалі не йшлося. Тому мені хочеться сказати — це все — новина, якої не існує.
Європа отримує приблизно 50 млрд кубометрів газу російського походження. Тому що жодних санкцій щодо природного газу до останнього 14 пакета не було. Але і там нічого не йдеться про обмеження постачання споживачам».
Геннадій Рябцев каже, що його загалом турбує те, як ЗМІ використовують коментарі «політиків, які не хочуть себе називати».
«Чому цей політик не хоче себе називати? Бо він боїться відповідальності. А якщо він боїться відповідальності, то він не відповідає за свої слова. А це означає, що інформація, яку він повідомляє, це щось на кшталт чуток або жовтої преси. Якщо журналіст Bloomberg не посилається на конкретну особу, я вважаю, що журналіст Bloomberg — є не професійним журналістом, або бреше, або хоче сформувати певну громадську думку, яку йому замовив його керівник.
Зацікавленість у цьому звісно є. Насамперед з російського боку. Газпром несе найбільші за всю історію компанії збитки. І загалом немає жодних перспектив подальшого розвитку. Тому вони хочуть змінити ситуацію, здійснюючи тиск у тому числі на політичні фігури та партії у Європі. Я переконаний, що гроші Газпрому були направлені й на передвиборчу кампанію в Європарламент».
Геннадій Рябцев впевнений, що без згоди України не можна буде реалізувати плани Росії щодо азербайджанського газу та нібито перемовин про транзит газу українського ГТС.
«Важко уявити собі когось із українських політиків, хто погодиться поставити підпис на такому документі».
Читайте також: Що відбувається з російськими НПЗ: пояснює експерт з ринку нафтопродуктів
Нагадаємо, 24 червня Рада Європейського Союзу затвердила 14-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів (санкцій) у відповідь на російську збройну агресію проти України. Про це повідомила пресслужба Ради ЄС.
Серед іншого, ЄС заборонить послуги з перевантаження російського зрідженого природного газу на території Євросоюзу з метою транспортування в інші країни. Це охоплює як перевезення з судна на судно, так і перевезення з судна на берег, а також операції з перевантаження. Це не вплине на імпорт, а лише на реекспорт до третіх країн через ЄС.
Крім того, ЄС заборонить нові інвестиції, а також надання товарів, технологій і послуг для завершення споруджуваних проєктів щодо зрідженого природного газу, таких як Arctic LNG 2 і Murmansk LNG. Вводяться обмеження на імпорт російського газу через термінали ЄС, не підключені до системи природного газу.
Задля протидії реекспорту бойових товарів, знайдених в Україні або критичних для розвитку російських військових систем, було вирішено, що оператори ЄС, які продають такі бойові товари третім країнам, повинні запровадити механізми належної обачності, здатні ідентифікувати та оцінити ризики реекспорту до Росії, та знизити їх.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі