Ілюстративне фото
Ігор Бурдига розповідає, що ідея проєкту належить його берлінським колегам, які провели значну частину цього розслідування.
«Вони зібрали великий масив даних про величезну кількість жертв серед цивільних саме у Бериславському районі. До мене вони звернулися як до херсонця і херсонського журналіста з питанням «Що я думаю про це?».
Війна дронів
Ми вже знаємо про те, що FPV-дрони широко використовуються. Це нова війна, в якій іграшки за 300 доларів руйнують військову техніку та вбивають людей.
«Один із берлінських експертів каже, що по доволі грубому підрахунку, одночасно в небі над лінією фронту в Україні висить десь кілька тисяч дронів. Завдяки дрону доволі чітко можна побачити хто внизу: людина у формі чи ні, чи має вона зброю, чи не має, чи чоловік це, чи жінка, чи дитина. Пілоти усе це бачать. І попри це, жертв серед цивільних — велика кількість.
Тільки у Бериславському районі станом на травень 2024 року таких випадків 100. Випадки є кричущі. Наприклад, літній чоловік на мопеді з коробкою гуманітарних продуктів їхав вулицею. За ним 2 квартали летів дрон. Врешті врізався у нього. Чоловік вижив, але сильно постраждав. Росіяни атакували гуманітарні місії, фургони з водою і багато іншого. Це очевидні воєнні злочини. Нам про це кажуть експерти, які займаються міжнародним гуманітарним правом».
Берлінські колеги Ігоря взялися вивчати випадки атак у Бериславському районі саме дронами через вивчення відкритих джерел.
«Почали шукати відео атак у російських Telegram-каналах, TikTok тощо. За допомогою геолокації ми встановили місце, звідки швидше за все, усі ці дрони запускаються. З’ясувалося, що є три підрозділи, які постійно туди дислокуються. Один із них — військова розвідка. Про нього мало, що чути, але зрештою це єдиний підрозділ, бійцю якого українські правоохоронці оголосили офіційне повідомлення про підозру. Це оператор FPV-дрона, якому 22 роки. Степан з Краснодарського краю. Це досі єдиний випадок оголошення підозри оператору дрона у Бериславському районі».
Ігор Бурига ділиться, що мета російських атак дронами у Бериславському районі йому незрозуміла.
«Мешканців, які залишилися у місті, станом на травень приблизно 10%, (тобто десь 1000 людей). І це одні пенсіонери. Я подумав, що може росіяни когось шукають. Ми поїхали в Берислав. У саме місто в’їхати не вдалося, але ми опитали величезну кількість людей: місцевих, поліцію, військових. З’ясували, що немає у тому районі постійних значущих військових позицій. Але російські підрозділи БпЛА сприймають весь цей прибережний район як контрольовану зону. Можливо, аби запобігти будь-якому військовому пересуванню, вони реагують на будь-який рух і транспорт, вважаючи його законною військовою ціллю. Що є порушенням Женевських конвенцій та міжнародного права».
Читайте також: Ракета, літак із кулеметом чи FPV-дрон: як протидіяти російським БпЛА-розвідникам
Нагадаємо, в Україні помітно зросла кількість зразків БпЛА власного виробництва. Ситуація із забезпеченням підрозділів засобами також покращилася. Про це в етері Громадського радіо заявив командир роти ударних безпілотників «Ахіллес» 92 окремої штурмової бригади імені отамана Сірка Юрій Федоренко.
Раніше керівник Мінстратегпрому Олександр Камишін повідомив, що, починаючи з серпня 2023 року, Україна серійно випускає далекобійний дрон-камікадзе, який схожий на іранський Shahed. Камишін також підтвердив заяву президента Володимира Зеленського, що ОПК може наступного року виробити мільйон FPV-дронів.
Як повідомлялось, міністр оборони Рустем Умєров заявив, що Україна увійшла у 2024 рік з готовим планом щодо необхідної кількості зброї для ЗСУ, включно із потребою у дронах.
Відомо, що 90% БПЛА, куплених в рамках проєкту «Армія дронів», виготовлені в Україні. Про це в ефірі Громадського радіо розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Кабінет міністрів 2023 року виділив 40 мільярдів гривень на інвестування у виробництво безпілотників. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на форумі, присвяченому річниці проєкту «Армія дронів».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі