Ракета, літак із кулеметом чи FPV-дрон: як протидіяти російським БпЛА-розвідникам

Про загрозу БпЛА-розвідників

Аналітик розповідає, що раніше росіяни застосовували безпілотні розвідники, які літали на 30-50 кілометрів над лінією бойового зіткнення, їхні картинки були низької якості. Водночас вони мали й інші засоби розвідки: літаки А-50У та літаки-розвідники Су-24МР, станції «Воронеж М» та «Воронеж-ДМ» тощо. Росіяни чудово бачили, що відбувалось на нашій території.

«Поступово ми почали все це вибивати: С-300, радіотехнічні комплекси, загоризонтні радіолокаційні станції тощо. Зараз у росіян залишилась можливість дивитись на нашу територію за допомогою БпЛА-розвідників. Вони дуже серйозно над ними працювали, покращили їхні характеристики: оптичні, електронні засоби звʼязку, навчились працювати з ретранслятором, навчились захищатись від РЕБу. Російські безпілотники-розвідники стали реальною загрозою, бо дозволяють бачити, що коїться у нас на землі та у повітрі», — зауважує авіаексперт.

За його словами, зменшилась кількість часу з моменту виявлення цілі та її ураження. Якщо раніше росіяни знаходили якусь ціль, то намагались вразити її за пів години, годину чи більше. Зараз росіяни навчились це робити в режимі реального часу, як і ми. Тому збиття цих БпЛА є нагальним питанням.

Авіаексперт зазначає, що у росіян є три типи основних безпілотників: ZALA Lancet («Ланцет»), «Орлан-10», а відносно нещодавно зʼявився «SuperCam». Ці БпЛА мають гарні канали зв’язку, хороші камери та навіть теплові камери.

Читайте також: Українські БпЛА гарантовано можуть літати на відстань 3000 км — авіаексперт

Як протидіяти таким дронам

Авіаексперт каже, що протидіяти великій кількості російських безпілотників можна завдяки власній великій кількості систем. Водночас засоби ураження повинні бути дешевшими, ніж цілі.

Перше завдання, за словами Костянтина Криволапа, це виявити саму ціль. Ці безполітники мають дуже низькі показники радіотехнічної помітності.

Після виявлення цілі треба зробити ціленаведення. Це окрема операція.

«Коли ти вказуєш пілоту, що бачиш ціль і куди треба стріляти, або задаєш координати ракеті. Може виявити район розвідника оператор FPV-дрона за допомогою РЕБівських штук та методів тріангуляції. Тоді FPV-дрон підлітає до цього району, виявляє російський розвідник та робить бах», — говорить експерт.

За його словами, знищувати ракетою БпЛА-розвідник — це дорого, літак з кулеметом — досить ефективно, але теж не найдешевший спосіб. Зараз добре навчились знаходити ці розвідники за допомогою простих радарів, оптичного спостереження, радіопеленгації та знищувати їх за допомогою FPV-дрона.

Читайте також: За цей рік ми практично щодня б’ємо по російських тилах українськими БпЛА — авіаексперт

Коротко про дрони на Громадському радіо

Нагадаємо, в Україні помітно зросла кількість зразків БпЛА власного виробництва. Ситуація із забезпеченням підрозділів засобами також покращилася. Про це в етері Громадського радіо заявив командир роти ударних безпілотників «Ахіллес» 92 окремої штурмової бригади імені отамана Сірка Юрій Федоренко.

Раніше керівник Мінстратегпрому Олександр Камишін повідомив, що, починаючи з серпня 2023 року, Україна серійно випускає далекобійний дрон-камікадзе, який схожий на іранський Shahed. Камишін також підтвердив заяву президента Володимира Зеленського, що ОПК може наступного року виробити мільйон FPV-дронів.

Як повідомлялось, міністр оборони Рустем Умєров заявив, що Україна увійшла у 2024 рік з готовим планом щодо необхідної кількості зброї для ЗСУ, включно із потребою у дронах.

Відомо, що 90% БПЛА, куплених в рамках проєкту «Армія дронів», виготовлені в Україні. Про це в ефірі Громадського радіо розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. 

Кабінет міністрів 2023 року виділив 40 мільярдів гривень на інвестування у виробництво безпілотників. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на форумі, присвяченому річниці проєкту «Армія дронів». 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі