Безбар’єрність — це не лише про пандус замість сходів — спікер Українського будівельного конгресу.
Тема безбар’єрності та інклюзивності переходить від хайпу до практичної реалізації. Це показала дискусія на Українському будівельному конгресі. Заявив в етері Громадського радіо віцепрезидент UDP, спікер Українського будівельного конгресу Віталій Мельник.
«Це питання втілює в життя вже кожен. І архітектор на етапі проєктування, і забудовник на етапі постановки задач для архітектора. Де чітко сформована зі сторони держави національна стратегія безбар’єрного простору за підтримки першої леді. Тобто, на сьогодні в теоретичному полі досить чітко поставлена задача. Тепер необхідно усвідомлення цієї задачі, і переведення її в практичне поле», — заявив він.
За словами Віталія Мельника, зараз є складності з тим, як зробити безбар’єрними, інклюзивними архітектурні пам’ятки. Які, згідно з законом, не можна чіпати.
«Коли ми говоримо про безбар’єрність, то перше, що виникає у голові — це пандус замість сходів. Але це зовсім не так. Це маленький шматочок від того, що потрібно насправді зробити, щоб об’єкти архітектури були безбар’єрні, були зручні для всіх верств населення. Адже мова йде не лише адаптувати щось під потреби людей з інвалідністю. Мова йде про те, щоб адаптувати під потреби і людей похилого віку, і дітей, і людей з іншими обмеженнями», — додає Віталій Мельник.
За його словами, важливо, аби громадськість та ЗМІ контролювали, як витрачаються кошти — чи кошти витрачаються на ті проєкти, які відповідають вимогам безбар’єрності. Особливо, коли мова йде про державні кошти.
Для того, щоб відбудова відбувалася якісно, Україні потрібно підготувати або підвищити рівень професіоналізму учасників цього процесу: і архітекторів, і інженерів, і конструкторів. І, звичайно, представників державної влади, які будуть здійснювати контроль чи замовлення тих чи інших робіт. Щоб кошти використовувалися максимально ефективно. І не тільки на етапі інвестицій, а й на етапі використання вже готових об’єктів, які введені в експлуатацію.
Слухайте також: Безбарʼєрність та інклюзивність при відновленні країни: у Києві відбувся другий Український будівельний конгрес
Участь у конгресі взяли також представники органів місцевого самоврядування, політики та представники влади, великий та малий бізнес, девелопери, забудовники, інвестиційні фонди тощо. Серед них Павло Козирєв, голова асоціації малих міст України, Віталій Коваль, Голова Фонду Держмайна України, Катерина Приймак, очільниця руху Veteranka, парамедикиня-доброволиця, Максим Кушнір, заступник Міністра у справах ветеранів, Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців-ветеранів, Олександр Максименко, начальник управління захисту інвестицій та запровадження спеціалізації прокурорів Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій, Офіс Генерального прокурора, Володимир Поперешнюк, співвласник групи NOVA, Гарік Корогодський, письменник, засновник благодійного фонду «Життєлюб», власник ТРЦ «Dream», Ігор Ліскі, співзасновник Українського інституту Майбутнього, Марк Кестельбойм, CEO Well — Being contech, Budova, Андрій Длігач — д. е. н. Голова Advanter Group, Влад Голдаковський — засновник Goldakovskiy Group Architects, Ярослав Горбушко — директор департаменту ринків капіталу CBRE Ukraine, Дмитро Ковальчук — засновник компанії Alterra Group, Ореста Бріт — Голова благодійних організацій БОН (Україна, Литва, США), військовий волонтер.
В рамках конгресу вперше пройшло оголошення переможців та церемонія нагородження незалежної будівельної премії «ТВОРЕЦЬ РОКУ — 2024».
Нагороди отримали компанії, галузеві фахівці та проєкти в 11 номінаціях в категоріях «Будівництво», «Архітектура», «Бізнес в будівельній сфері».
Переможці обрані почесним журі та кваліфікаційною комісією, в які увійшли провідні українські архітектори, головні архітектори міст, реставратори, експерти з доступності. Головою журі премії став Юліан Чаплинський, головний архітектор Львову у 2015-2018 рр.
Переможцями та володарями премії «ТВОРЕЦЬ РОКУ — 2024» стали: