Зустріч президента України з президентом Австрії у Києві Фото: ОП
Марʼяна Чорнієвич: Сьогодні у Брюсселі — другий день саміту Євросоюзу. Учора захід розпочався з робочого обіду лідерів із Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем.
Ана Море: Очікувалося, що на цьому саміті говоритимуть про використання заморожених російських активів. Жозеп Боррель пропонував надати Україні 90% цих коштів. Обсяг доходів із заморожених російських активів становить 2,5-3 мільярди євро на рік. Раніше уряд Бельгії, де заморожено більшу частину з майже 300 мільярдів доларів, підтримав пропозицію передачі Україні частини доходів для закупівлі зброї. До чого зрештою дійшли на саміті?
Руслан Осипенко: Проривних рішень на цьому саміті не було. Домовилися лише про план, за яким вони будуть рухатися: хочуть пришвидшитися та ухвалити конкретне рішення до кінця червня. Однак, на заваді стоять Угорщина, Словаччина. Приєдналась до них і Австрія. Разом вони заблокували рішення.
Контури цього рішення є: 90% з прибутків від заморожених активів підуть на придбання снарядів, а 10% підуть на підтримку військової промисловості Європейського Союзу.
Руслан Осипенко: Уся промисловість Австрії сидить на трубному природному газі Росії. Хоча країна брала на себе зобов’язання щодо диверсифікації джерел і шляхів постачання, але до цього часу 70% чи 80% промисловості все ще залежить від Росії. Такої залежності від російського газу немає у жодній державі.
Австрія позиціює себе як нейтральна держава, начебто вона виступає за мир та проводить миролюбну політику. Насправді ж вона захищає свої економічні інтереси. У Баумгартені є газовий хаб, який розподіляє російський газ. Раніше там розподіляли газ усією Європою. На цьому транзиті Австрія заробляла шалені кошти.
Австрію вважають базою російської агентури. Звідти російські агенти діють по всій Європі, тому Відень і блокує рішення.
Читайте також:Ми можемо очікувати на ясність щодо питання допомоги Україні на 50 млрд євро — експерт-міжнародник про саміт лідерів ЄС
Мар’яна Чорнієвич: Лідери країн закликали Європейську Раду працювати над восьмим пакетом допомоги для України. Крім того, говорили й про збільшення витрат на оборону самого Євросоюзу. Які висновки маємо щодо цих питань?
Руслан Осипенко: До виборів Європарламенту рішення не ухвалять. Усі лідери ЄС розуміють, що це погіршить стан для їхніх виборців. Умовно кажучи, треба відмовитися від масла на користь виготовлення снарядів і гармат. У виборчому процесі непопулярні рішення політики не будуть ухвалювати, бо їх не оберуть до Європейського парламенту.
Ана Море: Під час відеозвернення до учасників саміту ЄС президент України Володимир Зеленський звернувся до країн Європи з закликом припинити тиск на Україну щодо торгівлі. Про агросферу говоритимуть сьогодні. Чи плануються якісь рішення щодо блокування на кордонах Польщі?
Руслан Осипенко: Польща і Франція заблокували це рішення — продовження заходів з лібералізації торгівлі ЄС з Україною. Чому? Аграрії Франції та Польщі глибоко занепокоєні, якщо можна так дипломатично сказати.
Напередодні виборів до Європейського парламенту ніхто не хоче порушувати це питання. Також не хочуть порушувати питання щодо надання рамки про вступ України до Європейського Союзу. Вони замовчують це. Але до 1 липня, до початку головування Угорщини в Раді ЄС, хочуть, щоб ця рамка зʼявилась.
Усі аграрії проти, бо Україна надзвичайно велика, якщо вона увійде в ЄС, то зміниться економічний розподіл усередині обʼєднання. Тому про це воліють не говорити.
У китайсько-російському таборі ми бачимо прискорення, поглиблення, розширення торгівлі з Північною Кореєю та Іраном. Вони будують новий торговельний шлях від Санкт-Петербурга до південних портів Ірану. Тобто, ці країни підтримують одне одного. Китай навіть пішов на те, що з однією країною торгує собі в мінус. Пекін торгує на 359 мільярдів доларів з Вашингтоном, з Європою теж йде в плюс.
Однак, з Росією Китай торгує собі в мінус 30 мільярдів доларів. Це означає непряме фінансування свого партнера чи васала.
А нас блокують французькі й польські фермери. Європейські політики бояться, що погіршиться ситуація перед виборами. Чи можна виграти війну з такими партнерами?
Читайте також: Мито на російське і білоруське зерно матиме виключно символічний ефект — докторка аграрних наук
Руслан Осипенко: Очікуємо глибоке занепокоєння і великі обіцянки. Я не чекаю, ніяких проривних рішень, тому що геополітичний конструкт є несприятливим. Європейські політики бояться ухвалювати чутливі рішення, які можуть потім зашкодити їм посісти чільне місце у вертикалі влади. Вони не хочуть втратити владу і гроші. Ми ж розуміємо, які у них пріоритети.
Ана Море: Лідери ЄС на саміті вирішили почати переговори про членство з Боснією і Герцеговиною. Про що це говорить та як може вплинути на процес вступу України? Президент Литви Ґітанас Науседа заявив, що для нього важливо, щоб європейські інституції розпочали переговори про вступ з Україною у червні.
Руслан Осипенко: Це переорієнтація пріоритетів. Коли Україні дали «зелене світло» на перемовини з Європейським Союзом, то всі казали, чому балканські країни стоять в черзі роками. Ці голоси лунали з Австрії та Угорщини. Мовляв, неправильно розподіляються пріоритети. Спершу треба розглянути заявки балканських держав, а потім перейти до України.
Читайте також: Це не «балаканина», а робоча зустріч для швидких рішень — експертка-міжнародниця про саміт «Україна – Південно-Східна Європа»
Нагадаємо, учора у Брюсселі розпочався дводенний саміт ЄС.
У перший день заходу у плані обговорення були теми: підтримка України, оборона й безпека, Середній Схід, розширення, зовнішні відносини, міграція, сільське господарство.
Планували також обговорити використання мільярдів євро прибутку від заморожених російських фінансових активів на купівлю зброї для Києва. Проте рішення щодо використання цих коштів на нинішньому саміті не очікують.
27 лідерів ЄС також обговорюватимуть, що Європа може зробити, щоб захистити себе і розвинути свою збройну промисловість на тлі побоювань, що Росія може не зупинитися саме в Україні.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі