Чому після виборів в Ірані політика країни щодо РФ не зміниться

Хто б не став президентом Ірану після другого туру виборів, іранська влада продовжуватиме співпрацю з Росією. Про це в ефірі Громадського радіо заявив експерт з міжнародних відносин, сходознавець Євген Добряк. За його словами, не варто очікувати в Ірані серйозних змін зовнішньо-політичного вектора чи внутрішньополітичного порядку денного.

«Що цікавить Україну: які будуть відносини в Ірані з Російською Федерацією, чи буде Іран постачати зброю РФ, і яка буде позиція. З Росією будуть продовжуватись контакти, як і були. Хто б не прийшов. Цей порядок денний ніхто змінювати не буде, бо все упирається в ситуацію на Близькому Сході. У Ірану головна стратегія — це панування і домінування в регіоні Близького Середнього Сходу, знищення держави Ізраїль», — наголосив Євген Добряк.

Він нагадав, як Іран останні роки розвивав свій вплив. Це з 1982 року взяв під своє фінансування і допомогу зброєю «Хезболлу» (ліванська шиїтська парамілітарна ісламістська організація і політична партія — ред.). Потім підхопив у 1994 році єменських хуситів, потім «Хезболлу» іракська, Ісламський джихад у Палестині (ісламське арабське терористичне угрупування і з штаб-квартирою в Дамаску — ред.), ХАМАС в Секторі Гази, плюс режим Асада. За словами експерта, ці проксі-групи, фактично оточують Ізраїль і несуть пряму загрозу для існування держави Ізраїль.

«Через ці проксі Ірана, Іран може домінувати в регіоні, дестабілізувати ситуацію, виконувати свої стратегічні задачі і конкурувати з головними своїми конкурентами, це суністськими арабськими монархіями. Щоб ця задача реалізовувалась, Ірану потрібно створювати свою ядерну програму. Співпраця з РФ зрозуміла, тому що вони можуть отримувати живі гроші, певні технології, які будуть удосконалювати їхні ракетні програми та інші. І фактично на цьому Іран може триматися. Плюс співпраця Ірана з Китаєм. Тому що Китай тримає на плаву Іран в економічному плані, це головний покупець іранської нафти, це головний інвестор в інфраструктурні проєкти Ірана, логістичні шляхи і так далі. Тому, фактично, от зовнішня політика, зовнішньополітична концепція Ірану не зміниться. Ні регіональна, ні глобальна», — впевнений Євген Добряк.

На думку Євгена Добряка, вибори в Ірані показали цікаву тенденцію. Буде другий тур. Є два лідери: лідер ультраконсерваторів Саїд Джалілі (приблизно 4 мільйони 266 тисяч голосів) і так званий реформатор, як його називають, Масуд Пезешкіан (4 мільйони 244 тисячі). Вони зараз мають практично рівні можливості.

«Масуд Пезешкіан — лікар, відомий кардіохірург. Його батько — іранський азербайджанець, а мати іранська курдіянка. Цікаво. Томущо його суперник Саїд Джалілі — перс, представляє мешхедський клан (мешхедський клан вже перебуває при владі і розпоряджається адмінресурсом — ред.). Бачимо по цих голосуваннях і по всьому іншому, що в суспільстві є певні незадоволення правлячим режимом і питаннями, які там виникають. Але з іншого боку чекати якусь зміну, хто б не прийшов, або Джалілі, або Пезешкіан… це фактично ж не головна фігура, постать і посада в державі. Це людина, яка керує виконавчою владою», — додав Євген Добряк.

Керує Іраном Аятола Хаменеї — іранський політичний діяч та духовний лідер азербайджанського походження. Верховний лідер Ірану з 1989 року. Навколо того ж Аятоли є дуже багато структур, які керують багатьма процесами.

Як зазначив Євген Добряк, Масуд Пезешкіан публічно виступав щодо зниження тиску на жінок в плані носіння хіджабу і інших нюансів, обмежити права цієї «поліції моралі». Адже після смерть 22-річної курдіянки Махси Аміні був найпотужніший протест за останні 15 років в Ірані. Він тривав 6 місяців.

Читайте також: Як смерть президента Ірану вплине на співпрацю країни з РФ? 

Довідка:

Нагадаємо, результати виборів навряд чи приведуть до серйозних змін в іранській політиці, але вони можуть вплинути на спадкоємність 85-річного Хаменеї, який є верховним лідером Ірану з 1989 року.

Дострокові вибори в Ірані були призначені на 28 червня після того, як у травні в авіакатастрофі загинув президент Ібрагім Раїсі.

У 2022 році Іран охопила наймасштабніша хвиля протестів в історії країни. Приводом стала смерть Махси Аміні — 22-річної дівчини, яку 14 вересня 2022 заарештувала поліція моралі через «публічне недотримання іранських правил носіння хіджабу». Дівчину катували, внаслідок цього вона потрапила у лікарню та померла. 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі