Чому ціни на курячі яйця розбурхали Кремль перед «виборами»?

Чому «вибори» у РФ порушують усі стандарти

Ольга Айвазовська: Вибори в цілому на території всієї Російської Федерації порушують міжнародні стандарти. З 2008 року владна група працювала над тим, щоб максимально продовжити терміни повноважень Володимира Путіна, створити умови для неконкурентної боротьби, забезпечити нескінченний політичний цикл конкретної силової групи.

У 2008 році змінили Конституцію — термін повноважень президента РФ подовжили з 4 до 6 років. Це вже звузило вікно можливостей участі у виборах громадян. У 2020 році через референдум із застосування електронного голосування змінили Конституцію в частині строків. Путін отримав можливість балотуватись повторно ще двічі. Відбулось так зване «обнулення строків».

Президент Путін буде очолювати цю систему влади, яка не є демократичною. Уже можна цілком легітимно називати його самопроголошеним президентом або диктатором. Ця людина буде обіймати посаду, якщо її здоровʼя це дозволить робити, 40 років. До 2036 року в нього є можливість ще один раз переобиратися. «Вибори» у цей період не були конкурентними абсолютно. Ми розуміємо, що велика кількість потенційних опонентів зараз перебуває в тюрмі. Один з них загинув — Олексій Навальний. Немає жодних ознак конкуренції.

У РФ вже давно відсутні медіа та свобода слова. Неурядові організації не мають можливості працювати в Росії. На «виборах» не було незалежних спостерігачів від поважних міжнародних місій та організацій. Три так звані «кандидати» отримали максимум до 4% голосів кожен. Насправді це демонстрація того, що режим є сильним. Цю картинку необхідно показувати назовні, для того, щоб забезпечувати цю монолітність.

Водночас це свідчення того, що режим є слабким. Якщо авторитарний лідер змушений нівелювати політичні процеси та знищувати опонентів, то перспективи його підтримки в суспільстві за інших умов були б іншими.

Читайте також:Голосувати можна по кілька разів, а списків виборців не існує: Петро Андрющенко про «вибори» у Маріуполі

Про реакцію міжнародної спільноти

Ольга Айвазовська: Наша з вами оцінка жорсткості чи м’якості виходить з власних припущень і запитів. Очевидно, що є певні інструменти, якими можна користуватись в межах міжнародних організацій та міжнародного права. Понад 50 країн-членів ООН вийшли зі спільною заявою щодо псевдовиборів на РФ. Захід, держави ЄС прямо говорять, що це не були демократичні вибори. Вони не були такими в цілому в Росії, тому що окуповані території — це вже наслідок.

Якщо приймати легітимність президента Путіна чи його режиму, то створюються передумови, щоб окупація продовжувалась, щоб наші громадяни мобілізувались до російської армії задля продовження агресії проти України. «Вибори» на окупованих територіях не відповідають міжнародним стандартам. Йдеться не про процедури, правила чи процеси, які там відбувалися. Одна держава не може на території іншої проводити виборчий процес.

Після того, як Росія вважатиме, що встановила юрисдикцію над нашими громадянами, то тоді вона буде використовувати цих «громадян» як солдатів, робочу силу та мобілізаційний потенціал для продовження агресії проти всієї України.

В публічному просторі є певні документи, які свідчать про готовність першочергово мобілізовувати громадян України чоловічої статі на окупованих територіях. Кількість їхня — величезна.

Тобто це порушення базового права на життя — люди не мають можливість вибору. Вони вже не мають можливості виїхати з цих територій і не матимуть можливості відмовитись від мобілізації, тому що будуть розстріли.

Цирк на окупованих територіях не має жодних ознак виборів. Всі, хто визнає демократію як ефективну систему управління, засудили цей процес.

Чи можна визнати Путіна нелегітимним

Олексій Кошель: Юридичні підстави для того, аби вважати Путіна нелегітимним президентом, є. Вони досить чітко прописані в низці документів Венеційської комісії. Існують достатньо чіткі міжнародні норми, які регулюють саме такі речі. Ще пів року тому нам було відомо і була доказова база про те, що росіяни організовують «вибори» на окупованих територіях України. Це публічно заявляла російська влада. Відомо про голосування під дулом автомата на ТОТ. Цього достатньо для того, щоб вважати Путіна нелегітимним президентом.

Однак після заяв G7 стало зрозуміло, що дива не буде. Вони засудили лише проведення псевдовиборів на ТОТ. Вочевидь, вони залишають певний компромісний шлях до того, що можна Путіна посадити за стіл переговорів.

Досить багато політичних сил на Заході розглядають саме такий варіант, не лише Трамп. Дипломатичний сценарій не відкидає ніхто, тому повне визнання Путіна нелегітимним могло б вплинути негативно на переговори.

Але частина держав могли б визнати «вибори» повністю нелегітимними. Йдеться про Естонію, Литву, Латвію, Польщу. Це країни, які перебувають у зоні серйозного ризику та є нашими найближчими союзниками.

Нагадаю, що повністю нелегітимними визнали вибори в Білорусі, після чого Лукашенко сприймається виключно як самопроголошений президент. Литва навіть офіційно визнала переможцем виборчої кампанії Світлану Тихановську. Саме це могли б зробити й з російськими виборами, але ми вже запізнилися в часі.

Звернення українського парламенту до іноземних урядів, парламентів і міжнародних організацій прийняли чотири дні тому. Це вже було просто звернення заради збереження репутації. Це було ні про що. За день чи за кілька днів такі питання західна бюрократична машина не вирішує.

Що хвилює росіян

Олексій Кошель: Зараз російська влада дуже чітко вираховує, якою може бути форма протесту. Декілька місяців тому в Росії різко піднялись ціни на курячі яйця. Це питання вирішувалося на рівні Кремля. Вони почали закуповувати курячі яйця за кордоном, щоб зменшити їхню вартість на ринку. Навіть вчора, в останній день «виборів», російські інформагентства переможно писали про те, що в Росії очікують на нову партію дешевих курячих яєць з Ірану.

Це справді була півторамісячна кампанія в ході «виборів». Ключовою темою в Росії стали ціни на яйця. В інформаційному полі яйця перебили навіть обстріли Бєлгорода, Тьоткіно й інших населених пунктів. Важливо розуміти больові точки ворога, на які можна було б натискати.

Кремль боїться, щоб не з’явилися жодної причини для протесту. Тобто, протестний потенціал є, вибух може відбутися будь-коли навіть на фоні проблем із холодильником. Це дуже важливий аспект для нас, щоб розуміти й прогнозувати Росію. Попри все, я вважаю, отакий варіант розвитку подій зараз малоймовірним.

Читайте також: «Голосувати можна було за українським паспортом, хоча отримати ліки — лише за російським»: фактчекерка про псевдовибори на ТОТ

Нагадаємо, 15–17 березня 2024 року в Росії відбулися президентські «вибори». Жителів окупованих територій України також залучили до псевдоголосування.

Як повідомляло Громадське радіо, результат цього «волевиявлення» не визнає жодна цивілізована країна світу, а участь в організації та проведенні «виборів» на ТОТ — кримінальний злочин, покарання за який, — до 10 років позбавлення волі.

Напередодні начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) голосувати на «виборах» президента РФ планували менш як 30% жителів. Про це свідчать власні розрахунки російських окупантів.

Станом на ранок 18 березня у президентських «виборах» у РФ перемагає Путін — 87,50% голосів виборців. Про це повідомило видання «Українська правда» з посиланням на російське «РИА Новости».  

Європейський Союз засудив проведення псевдовиборів президента Росії, зокрема на тимчасово окупованих українських територіях. В ЄС не визнаватиму результати цих «виборів». Про це йдеться у заяві від імені високого представника ЄС Жозепа Борреля.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що жодної легітимності у «виборах» президента РФ немає та бути не може.

Рада міністрів закордонних справ ЄС має ухвалити заяву щодо псевдовиборів президента РФ, а також обговорити війну Росії проти України та ситуацію на Близькому Сході.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі