Ілюстративне фото з відкритих джерел
Як повідомляло видання Onet 5 лютого, польський генерал Вальдемар Скшипчак запропонував уряду Польщі депортувати з країни всіх чоловіків, які виїхали з України. Генерал вважає, що це б допомогло мобілізації.
Говоримо про це з адвокатом юридичної фірми «АРІО» Антоном Діденком.
Антон Діденко: На сьогодні, у чоловіків, які звернулися до країн ЄС за тимчасовим захистом, немає підстав побоюватися реального повернення. Тому що нині більшість українських громадян, які перебувають на території Євросоюзу, користуються статусом так званого тимчасового захисту. Статус таких людей регулюють правовою директивою Європейського Союзу про мінімальні стандарти в разі надання тимчасового захисту.
Ця директива містить вичерпні підстави, які передбачають можливість повернення людей, котрі отримали статус тимчасового захисту, і мобілізація до таких підстав не належить.
Людину, яка має тимчасовий захист в ЄС, можуть повернути до країни її походження, коли на рівні Євросоюзу приймуть рішення, що відсутня небезпека її життю. Або ж коли закінчаться всі строки надання тимчасового захисту. Також повернення можливе, коли людина вчинила на території країни свого походження так званий політичний злочин. Тобто злочини проти миру, людяності, воєнні злочини. Або коли така людина на території Євросоюзу становить суттєву загрозу країні, яка надала їй тимчасовий захист. Ще людину зі статусом тимчасового захисту можуть повернути в разі незаконного перетину кордону.
Читайте також: Пропаганда РФ поширюватиме наратив про насильницьку мобілізацію в Україні — ЦПД
Антон Діденко: Чинне законодавство покладає на консульські установи обов’язки вести роботу з обліку на території єврозони людей, які можуть підлягати під мобілізацію. Тобто рекрутинг задля добровільного повернення на свою територію громадян України, які звернулися за тимчасовим захистом, нічим не заборонений. Але тут потрібно акцентувати на тому, що це не буде примусове повернення.
Тобто, якщо певна людина хоче долучитися до захисту України й повернутися на її територію добровільно, тут немає ніякої суперечності з євродирективами. А примусово здійснювати повернення, на сьогодні, неможливо.
Якби раптом запровадили примусовий механізм, то було б питання щодо його суперечності законодавчим актам у сфері захисту прав людини й міжнародним договорам. Тому що таке повернення наражає людей на загрозу їхньому життю через воєнні дії. Тобто виникнення примусового механізму — малоймовірне.
Читайте також: Зміна головнокомандувача ЗСУ: коментує політолог Олег Саакян
Антон Діденко: Що стосується норм нової редакції законопроєкту про мобілізацію, які можуть бути дискусійними в питаннях дотримання прав людини, то я б виділив судову процедуру.
Нинішня редакція законопроєкту передбачає можливість застосування примусових заходів до громадян, які, на думку ТЦК, ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо мобілізації. Це, зокрема, обмеження виїзду за кордон, обмеження права керування транспортними засобами, обмеження можливості розпоряджатися грошима на банківських рахунках. Здійснювати такі заходи повинні відповідно до подання ТЦК до суду. З одного боку, застосування таких заходів в судовому порядку до людей, що порушують мобілізаційне законодавство, теоретично є можливим. Але механізм розгляду цього питання, на мою думку, дещо спірний, адже розгляд заяв про застосування заходів впливу до громадян суд має здійснювати в дуже обмежені строки — протягом 15 днів з моменту подання. До того ж дуже погано, на мою думку, виписали процесуальний механізм захисту людей від таких суттєвих примусових заходів. Також, наприклад, є питання, які стосуються відстрочки для осіб, що здобувають вищу освіту.
На мою думку, тут не стільки існує суперечність із Конституцією, скільки існує політичне питання. Тому що влада йде на певні посилення мобілізаційного законодавства, і такі дії можуть бути не завжди популярними у всіх верств суспільства. Але це не можна трактувати як порушення Конституції.
Можуть бути питання щодо чіткості застосування певних норм закону. Наприклад, передбачають залучення органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій до запровадження мобілізаційних заходів. Це, зокрема, доставлення осіб до органів комплектування. Але незрозуміло, у який спосіб це будуть здійснювати, чи будуть тут порушення.
Можливі питання й щодо бронювання. Оновлена редакція законопроєкту передбачає зменшення обсягів людей, яких бронюють. Наприклад, у державній службі повністю бронюватимуть тільки категорію «А». У категоріях «Б» і «В» бронюватимуть тільки 50% працівників. Але виникає питання, яким чином визначатимуть ці 50%. Тобто відсутній прозорий механізм, і тут можуть бути суб’єктивізм та корупція.
Читайте також: Людей з армії не дуже хочуть відпускати — правозахисниця коментує законопроєкт про мобілізацію
25 грудня 2023 року стало відомо, що Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» № 10378, у якому регулюються питання щодо відстрочки від призову на військову службу, у тому числі людей з інвалідністю.
Уряд пропонував парламентарям накласти низку обмежень на тих громадян, які не виконали обов’язки щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, для порушників правил військового обліку та законодавства про оборону підвищити штрафи, а за відмову проходити медогляд позбавляти волі так само, як за ухилення від мобілізації.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що деякі норми законопроєкту про мобілізацію можуть суперечити Конституції.
8 січня стало відомо, що Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт «про мобілізацію» таким, що містить корупційні ризики.
11 січня народні депутати відправили законопроєкт щодо мобілізації його ініціатору — Кабінету міністрів.
Увечері того ж дня міністр оборони Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію вже готова, у ній врахували всі пропозиції.
30 січня Кабінет міністрів схвалив і передав до ВР оновлений варіант законопроєкту про мобілізацію.
7 лютого ВР у першому читанні підтримала законопроєкт про підсилення мобілізації. Це прокоментував представник фракції «Голос» Ярослав Железняк: «Законопроєкт прийнято без пропозицій (профільного — ред.) Комітету. Далі — внесення правок 14 днів до 21 лютого і друге читання. Тобто найбільш ймовірно буде прийнято законопроєкт в цілому в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і набере чинності через місяць, тобто у квітні».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі