«Наші успіхи на морі значніші, ніж на суходолі» — Євген Дикий
Про успіхи української армії у водному та повітряному просторах говоримо з військовим експертом на Громадському радіо.
Гість — військовий експерт, ветеран АТО, екскомандир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий.
Успіхи української армії в морі
Євген Дикий: Ми настільки уважно стежимо за тим, що відбувається на суходільній ділянці фронту, що про морську чомусь згадуємо далеко не так часто. А, між іншим, наші успіхи на морі поки набагато більші, ніж на суходолі. При цьому я жодним чином зараз не недооцінюю те, що вдалося зробити нашим Збройним силам на території. На акваторії ми вже фактично перемогли.
В іноземних військових академіях прямо зараз міняють навчальні курси й включають в них наш досвід війни на Чорному морі. Річ в тому, що ми зробили те, чого до нас не робив ніхто у світі.
Війна на Чорному морі перша у світовій історії, в якій країна, що практично не має військового флоту, змогла перемогти класичний військово-морський флот, причому неабиякий. Ми вже його перемогли. Це не означає, що ми його ще не будемо дознищувати, але фактично Чорне море вже наше.
У складі Чорноморського флоту РФ «на ходу» залишаються понад 30 суден, із них 10 це ракетоносії
Водночас окупанти мають все більші проблеми з логістикоюhttps://t.co/MT9YxF0Ls4
— Громадське радіо (@HromadskeRadio) March 7, 2024
Згадаймо, як починалась ця війна. Чорне море повністю було під контролем російського флоту, російські кораблі патрулювали всю акваторію й в будь-який момент випускали по нас «Калібри». А ми стояли на березі в Одесі й окопувалися на пляжах, ставили загородження, чекали на десант.
Зараз же в Чорному морі абсолютно спокійно йде весь трафік наших товарів, абсолютно спокійно ходять наші зерновози й будь-які інші вантажні судна. При цьому Росія нам ніякі коридори давно вже не погоджувала (а їх ніхто й не запитує). Тим часом російський флот сидить глухо по бухтах, загороджуючись там. Їхні судна час від часу виходять з бухт, швиденько відстрілюються і ховаються назад.
Читайте також: Потоплення «Сергія Котова»: Україна наближається до знищення Кримського мосту
Тобто Чорноморський флот Росії поки що, на жаль, єдиний значний підрозділ держави-терористки, який ми реально загнали в становище терористів. Вони фактично вже не воюють, а роблять час від часу теракти.
Щодо втрат російського флоту, то по-серйозному їх варто рахувати за тоннажем, а не кількістю суден, тому що знищення судна з тоннажем тисяча чи п’ять тисяч тонн не є рівноцінним знищенню двадцятитонного катера.
За тоннажем Чорноморський флот Росії на сьогодні втратив свою третину. Третина Чорноморського флоту або повністю потоплена, або виведена з гри. Тобто частина кораблів, які не потонули, які їм вдалося на буксирах дотягнути до берега, але вони потребують капітального багаторічного ремонту. В цій війні вони вже більше участі не беруть.
При цьому всьому в нас свого морського флоту зараз фактично нема. Ми добилися успіху унікальним для світу комбінування морських дронів. При тому всі ці морські дрони роблять наші українські компанії, а всі роботи щодо них стартували тільки у 2022-му році. За два роки цими дронами нам фактично вдалося взяти під контроль акваторію Чорного моря.
Паралельно з дронами ми перші у світі застосували цілу комбінацію повітряних засобів ураження. Починаючи традиційними протикорабельними ракетами, зокрема нашими «Нептунами», продовжуючи використанням ракет «повітря-земля» Storm Shadow. До того ж ми перші у світі змогли ракетою повітряного базування знищити підводний човен. Якраз за допомогою Storm Shadow ми це й зробили в Севастополі. А на початку війни ми ракетою «Точка-У» класу «земля-земля», при тому не надто високої точності, прихитрились знищити перший з великих російських десантний корабель, що був у Бердянську.
Ми показали, що флоту можна воювати без флоту. І воювати так, що Чорноморський флот фактично втратив свою боєздатність. Він наразі для росіян є більше витратною статтею та проблемою, ніж реальним активом.
Анастасія Багаліка: При чому тут досить важливим є те, який деморалізаційний ефект це справляє на окупантів. З реакції російської пропаганди ми бачимо, що для них це дуже болючі втрати.
Євген Дикий: В цьому сенсі найбільш, мабуть, болючою для них була перша втрата, коли ми потопили «Москву». Це був флагман їхнього флоту, і тоді росіяни не вірили, що від українців на морі можна чогось очікувати.
Ми ж продовжуємо боротьбу, і кожне знищення кораблів у них викликає буквально істеричну реакцію. Нещодавно, коли ми потопили крайній корабель, мені було приємно читати російських військкорів з їхніми криками про те, що «якщо далі так продовжуватиметься, то скоро в Чорноморському флоті залишаться лише надувні банани». Ну от вам.
Нам ще працювати й працювати, але якщо продовжувати далі так, як ми зараз робимо, то росіянам дійсно лишиться забиратися у свій Новоросійськ вплав на бананах.
Читайте також: ГУР перехопило розмову окупантів після знищення «Сергія Котова»
Вплив українського успіху в Чорному морі на ситуацію на суші
Анастасія Багаліка: Що важливо, через українські атаки на російський флот ворог не почувається безпечно в окупованому Криму. Я так розумію, події на морі дуже сильно зачіпають й сушу.
Євген Дикий: Звичайно, це все дуже пов’язано. Крим, за великим рахунком, це острів. Цей острів поки зв’язаний недобитим Кримським мостом з РФ, хоча він сильно пошкоджений. Вони так і не змогли відновити той трафік руху, який був до пошкодження, але вони якось мостом користуються.
Але коли росіянам доводиться регулярно закривати Кримський міст, то єдиною їхньою альтернативою є використовували великих десантних кораблів як мегапоромів. А цих мегапоромів стає все менше, і ту техніку, яку вони на них перевозять, захищеною називати вже ніяк не можна.
Успіхи української армії в небі
Євген Дикий: В межах останніх трьох тижнів (станом на 07.03.2024 — ред.) Росія загалом втратила 15 літаків. Всіх їх збили наші Повітряні сили. Цей літакопад містить один абсолютно унікальний літак радіоелектронної розвідки — А-50, величезний летючий радар. Дуже важливо те, що таких летючих радарів на момент початку великої війни у росіян було цілих шість штук. І вони абсолютно не відновні, ворог не випускає їх з 1993 року, технології давно втрачені. При цьому трьох А-50 в них вже нема. Один знищили наші спецпризначенці прямо на аеродромі. Після цього вони їх перебазували, аеродроми захистили, але вже другий підряд літак ми збиваємо в небі.
За допомогою А-50 росіяни координують роботу їхньої фронтової авіації, зокрема попереджають про те, на який з їхніх літаків летить зенітна ракета або де в небі з’являються наші літаки. Також з цих летючих радарів вони координують ракетні удари по Україні.
Що стосується фронтової авіації, то ворог втратив 14 літаків за останні три тижні (станом на 07.03.2024 — ред.). З них 11 — це бомбардувальники Су-34, які є носіями найнеприємнішої для нас наразі російської зброї — бомб КАБ-500. Якийсь час росіяни почували себе дуже нахабно й зухвало на фронті, тому що вони навчились приробляти до старих радянських КАБів крильця і сяку-таку систему управління. В такому варіанті ці бомби стали летіти за 70 кілометрів.
Таким чином росіяни взагалі не наближаються до лінії фронту, бо там їх збивають. Але вони підлітають на 40-50 кілометрів до неї й звідти запускають ці летючі КАБи, які пролітають 20-30 кілометрів в глибину нашої території. Нині це найсерйозніша їхня зброя на фронті.
Читайте також: Російські льотчики знахабніли, почали підлітати ближче — Ігнат про 10 збитих літаків РФ
Те, що наші Повітряні сили навчились збивати їхні літаки навіть на відстані 50 кілометрів від лінії фронту, принципово змінює ситуацію. Річ у тому, що навіть для російської авіації, яка нібито велика, втрата підряд 11 бомбардувальників є дуже великою, бо їх всього в них близько 100. За два тижні вони втратили свій кожний десятий літак. Неважко порахувати, на скільки тижнів їх вистачило б, якщо далі тривав би такий темп.
Але далі такий темп не триватиме, бо тепер росіяни змушені дуже знизити темпи бомбардування. В них тепер стало на порядок менше літаковильотів, вони стають дуже обережними. Я гадаю, якщо далі так продовжиться, то їхні літаки почнуть поводитися так, як поводиться їхній Чорноморський флот. Тобто інколи пара літаків злітатиме, щоб швиденько щось точково бомбанути й втекти. Ми до цього прямуємо, і це дуже важливо.
Головна перевага росіян — це величезна кількість гарматного м’яса. Над її утилізацією працюють наші Сухопутні сили. А друга їхня велика перевага — в небі. Зрозуміло, багато літаків у нас ніколи не було, але ми працюємо над тим, щоб в них їх стало менше й перевага змінилася. Як показує приклад з флотом – це можливо. Наразі ми рухаємось у тому напрямку, щоб з дуже невеликою (але дуже ефективною) авіацією зменшити ворожу авіацію до наших розмірів.
Нагадаємо, у лютому 2024 року Сили оборони України знищили 13 російських військових літаків: десять Су-34, два Су-35 та один А-50.
За словами президента України Володимира Зеленського, це досягнення не лише послаблює здатність Росії завдавати подальших страждань і руйнувань Україні та її народу, але й демонструє, що Україна здатна здобувати значні перемоги на полі бою.
Також президент закликав партнерів прискорити ухвалення всіх рішень щодо подальшого посилення української протиповітряної оборони та військово-повітряних спроможностей.
Директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Валерій Рябих повідомив в етері Громадського радіо, що на початок повномасштабного вторгнення у ворога було близько 105 літаків Су-34, і нині щонайменше третина з них є знищеною.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту