На думку Андрія Мартинова, візит до Казана на саміт БРІКС особливо не вплине на позиції ООН через і так доволі специфічні погляди його генсека Антоніу Гутерріша. Так, він робив численні критичні заяви щодо Ізраїлю, чим заслужив у країні негативне ставлення до себе, а зараз вирушив на зустріч з Путіним. Діяльність Організації Об’єднаних Націй сприймається дуже по-різному в різних країнах розвиненого світу, говорить професор.
У червні цього року Антоніу Гутерріш не відвідав Саміт миру, організований Україною, натомість зараз взяв участь у саміті БРІКС. За словами Андрія Мартинова, раніше це здавалося дипломатичною помилкою генсека, що тепер переростає в тенденцію. На думку професора, генеральний секретар розглядає Росію, Китай та країни Глобального Півдня як пріоритетних партнерів ООН.
«Але вести мову про те, що знехтувати українським баченням справедливого миру та вважати, що цього миру можна досягти, — це наївна позиція, далека від реальних розрахунків. Але, на жаль, ООН продовжує на ці «граблі» стрибати».
Як розповідає Андрій Мартинов, протягом всього часу ООН займає доволі пасивну позицію щодо російської агресії проти України. У 2014 році організація фактично ніяк не відреагувала на окупацію Криму та гібридну війну на Сході України до 24 лютого 2022 року.
«Пам’ятаємо, з якими труднощами з того часу в Раді безпеки ООН проходили засідання, на яких Україна намагалася привернути увагу до цього брутального порушення всіх норм міжнародного права. Антоніу Гутерріш зайняв позицію, що орієнтується на Росію та Китай, тому складно сказати, що ще може погіршити репутацію ООН.
До того, як Гутерріш став генеральним секретарем ООН, він був прем’єром Португалії та лівим соціалістом. Ці ліві утопії присутні і в оточенні його радників, і в його свідомості. Він вважає, що має бути встановлений цей сумнозвісний багатополярний світ, а не світ міжнародного права. В цьому сенсі, Гутерріш напевно розглядає Росію та Китай як одних з будівельників цього світу й намагається вести з ними перемовини».
За словами Андрія Мартинова, Європейський Союз теж продовжує жити ілюзіями, що можна повернутися до того світового устрою, що був до 24 лютого 2024 року, а також, що можливо вплинути на війну дипломатичними закликами до агресора й аргументами, що ґрунтуються на міжнародному праві. В той же час, Росія, Іран та Північна Корея активно діють у практичній площині, розвиваючи свою військову співпрацю.
«На жаль, багато хто, зокрема Гутерріш, вважає, що війна між Росією та Україною — це класичний конфлікт інтересів. Але ті заяви, які роблять Путін, його північнокорейські та іранські партнери, свідчать, що вони розглядають цей конфлікт як ціннісний, тобто автократій проти демократій. Але демократії пони не «прокинулися» й так цю війну не розглядають».
Андрій Мартинов нагадує, що питання реформування ООН поставало ще в 2005 році, і з того часу його вирішення мало просунулося. За словами професора, сам статут ООН не передбачає механізмів, які б дозволили його реформувати. Для того, щоб це все ж зробити, країни-чени мали б досягнути консенсусу, що сьогодні видається неможливим в умовах вкрай різного бачення ситуації різними державами.
«Гутерріш може стати чи не останнім генеральним секретарем ООН, оскільки мені доволі складно уявити, як досягти консенсусу та знайти універсальну прийнятну для всіх сторін фігуру, яка б далі перейняла цю посаду. Адже сьогодні Сполучені Штати й Китай дуже по-різному бачать роль та функції Організації Об’єднаних Націй. Крім того, незалежно від результату американських президентських виборів, США, змовірно, значно скоротять свою участь у діяльності ООН».
На думку Андрія Мартинова, криза ООН продовжиться, а інша організація не зможе прийти їй на заміну через надто суттєве роззодження інтересів різних країн світу й недбале ставлення частини з них до статутів і міжнародного права.
Саміт БРІКС відбувається в російському місті Казань з 22 до 24 жовтня. У ньому беруть участь лідери 22 країн, зокрема Китаю, Індії, Південної Африки.
Експерти називають саміт не надто вдалим для Путіна, оскільки частника країн відмовляються займати антиамериканську чи антизахідну позицію.