БРІКС досі не має політичної єдності — політолог про саміт у російській Казані

Саміт БРІКС+, який пройшов у російській Казані, показує що не всі члени об’єднання підтримують антизахідний формат. Водночас Росія використовує цю подію для того щоб демонструвати власну важливість.

Про це в етері Громадського радіо заявив політолог Ігор Чаленко.

Основні меседжі саміту та його мета

Згідно з думкою Чаленка, Росія намагається створити враження про свою активну участь у міжнародних справах, намагаючись затвердити нову фінансову систему в обхід західних санкцій. Ця система нібито має базуватися на рублі, юані та індійській рупії.

«Дійсно, якщо зараз подивитися на ті масштаби і сили, які вкладає російська пропаганда довкола саміту БРІКС+, то основний меседж, що Путін нібито не знаходиться в ізоляції що все добре ось там 30+ делегації 20+ делегації на найвищому рівні і так далі. Але знову ж таки якщо ви побачите за вчора-сьогодні, то здебільшого новини не несуть якогось змістового характеру. Це більше форма показати, як з Путіним ручкаються, як з ним обнімаються, як з ним спілкуються».

Однак, за словами експерта, всередині БРІКС немає єдності щодо цього питання. Деякі країни, такі як Бразилія та Індія, не підтримують антизахідний формат об’єднання.

«Для Російської Федерації головна ціль цього саміту БРІКС+ це затвердити нову фінансову систему в обхід Заходу, яка базувалася б на рублі, юані, на індійській рупії. Але немає єдності сьогодні навіть в БРІКС щодо такого. Ну і плюс позиціонування самого БРІКС не підтримується виключно у форматі антизахідного об’єднання. І проти цього виступає і Бразилія, і Індія. Не просто так не поїхали, там Лула не поїхав».

Чаленко також зазначив, що на саміті більше уваги приділяється формі, а не змісту. Російська пропаганда акцентує увагу на візуальних аспектах, таких як рукопотискання та спілкування Путіна з іншими лідерами. Експерт підкреслив, що Росія розглядає саміт як можливість для двосторонніх зустрічей з метою обходу санкцій і зміцнення співпраці.

«Тобто це виключно, знаєте, для проформи, для гарної картинки зроблено, але тим не менш зрозуміло, що Росія робить ставку на двосторонні зустрічі під час цього БРІКС+. Це для того, щоб, звичайно, знайти певні десь обхідні моменти щодо обходу санкцій та двостороннього співробітництва.

Але навіть нинішній саміт БРІКС+ не показує його як дійсно окремого міжнародного суб’єкта, навіть як політико-економічного. Все рівно це поки що таке, я б це назвав, математичне приплюсовування всього ВВП і ресурсу, але якоїсь єдиної політико-економічної ідеології у них поки що немає».

Візит Генсека ООН: виклик для України?

Важливим моментом є візит генерального секретаря ООН Антоніо Гутерріша. Міністерство закордонних справ України засудило цей візит, вказуючи на те, що Росія продовжує вести агресивні дії. Чаленко підкреслив, що Гутерріш не засуджує агресію Росії, що ставить під сумнів його роль у конфліктах.

«Як він себе поводить у низці міжнародних конфліктів, воїн, взяти, наприклад, ситуацію атаки Ірану на Ізраїль з масованими ракетними обстрілами. Гутерріш же ж так і не засудив. І не просто так отримав статус персони нон грата від Ізраїлю. На жаль, Україна не може сьогодні вчинити подібним чином, але тим не менш ми дійсно маємо вказати, що дивно їхати на захід, який російський агресор намагається використати для свого відбілення і для своєї легітимізації на міжнародній арені».

Водночас Чаленко зауважує, що не слід очікувати засудження саміту БРІКС в Росії від ООН.

«На жаль ми розуміємо, що ООН сьогодні не має єдності. Ми це бачимо і на засіданнях Ради безпеки ООН, і навіть під час засідання сесії Генасамблеї ООН, все рівно світ дійсно поділений. І не дивлячись на те, що Російська Федерація незаконно займає місце постійного члена Радбезу ООН, вона все рівно має вплив, залучає до цього процесу іншого постійного члена Радбезу: Китай. І таким чином вони протистоять фактично відновленню адекватного міжнародного світопорядку».

Геополітичний вплив Росії

Відсутність багатьох важливих лідерів на саміті, зокрема президентів Бразилії та Сербії, свідчить про те, що деякі країни не бажають асоціюватися з антизахідним курсом. Чаленко зауважив, що ці відсутності підривають легітимність саміту та його мету.

«Навіть з точки зору організації, коли туди не приїхали очільники Сербії, Куби, принц Саудівської Аравії, президент Бразилії і так далі, Індонезія не приїхала, то, звичайно, це дуже сильно підкошує сьогодні результативність відповідного заходу. Але Росія намагається дійсно витиснути зараз максимум, ну хоча б формою показати, що дійсно нібито її підтримують. Але як такої підтримки немає».

Росія прагне продемонструвати, що вона є важливим учасником глобальної політики, позиціонуючи себе як «третій полюс» у боротьбі із Заходом. Проте, за словами Чаленка, багато країн, що беруть участь у саміті, використовують можливості співпраці з Росією для власних фінансових вигод. При цьому вони не зважають на репутаційні ризики.

«Я думаю, що тут навіть питання не поляризації до конкретного центру впливу, це скоріше намагання зняти вершки. Зняти вершки з нинішньої ситуації. Бо всі розуміють, ті хто прагматично зараз торгує з російським агресором, заробляючи на цьому в два в три в сім разів більше за рахунок якраз обходу запроваджених санкцій. Багато хто в цьому вбачає свій фінансовий інтерес, не дивлячись на якісь репутаційні ризики.

Тому власне деякі країни бачать якісь можливості щодо збільшення власної присутності на російському ринку. Наприклад, той же самий Китай, ми бачимо захоплення російського не просто продажу автомобілів ринку, а й автомобілебудування. Бачимо і машинобудування зараз, і на ринку споживчих товарів і послуг. Ну, тобто, багато таких нюансів. І якраз Росію фактично використовують».

На думку експерта, підсумки саміту можуть виявитися не такими значними, як на це сподівається Росія, і можливо, що комюніке саміту відобразить лише формальні позиції, без суттєвих змін у міжнародному порядку денному.

«Дуже цікаво буде подивитися на остаточне комюніке цього саміту БРІКС+, бо нібито узгоджено якісь позиції по Україні, але я думаю, що скоріш за все там буде щось схоже на те, як оголошували в рамках Генасамблеї ООН, як раз створення платформи «Друзі миру». Я не думаю, що будуть відходити від тієї риторики».

Генсек ООН підірвав репутацію організації?

Чаленко наголосив на парадоксальній ситуації, коли країна-агресорка, Російська Федерація, має змогу обговорювати війну з Україною в рамках організації, що покликана підтримувати мир. Експерт підкреслив, що відсутність Гутеріша на першому установчому глобальному саміті миру свідчить про його зневагу до ключових аспектів мирного процесу. Він вважає, що Генсек втрачає реальний вплив і не може діяти проактивно, незважаючи на можливі спроби зберегти обличчя та шукати формати для залучення ООН у переговорний процес.

«Це абсолютно дивна ситуація ще і зважаючи на те що сам генсек ООН свого часу не відвідав перший установчий глобальний саміт миру, чим зневажив дуже важливий мирний трек, який заснований саме на статуті ООН і на реальних кроках, що могли б привести до деескалації ситуації. Ну оце питання зараз до Гутеріша. Чим далі Гутеріш знаходиться в керівництві ООН, тим зрозуміліше, що він не має реального впливу і не може діяти проактивно».

Чаленко зазначив, що репутація Гутеріша не відновиться після останніх скандалів, і наголосив на потребі серйозного реформування організації, яке виходить за межі заміни Генсека.

«Знову ж таки, як на мене, нічого вже не врятує репутацію Гутеріша після останніх скандалів, подій довкола ООН. ООН потрібне серйозне реформування і не лише зміна генсека».

Політолог вказав на тривалий вплив Росії на міжнародні структури. Зокрема це стосується МАГАТЕ, де були зафіксовані фінансування російських досліджень в окупованому Криму.

«Це сьогодні демонстрація продовження впливу Російської Федерації на різні структури. Ми це бачимо не лише, безпосередньо, в ООН. Для прикладу, МАГАТЕ, як нещодавно був скандал, це ж теж організація в структурі ООН. Коли стало відомо, що МАГАТЕ профінансувало наукові дослідження на території тимчасово окупованого Криму, де назвали ці дослідження просто технічними, нічого такого, просто технічні дослідження».

Чаленко висловив сумніви, що відвідування саміту БРІКС стане приводом для заміни Гутеріша, оскільки активну роль на саміті відіграють і Китай, і Південноафриканська Республіка. Він також зазначив, що політика міжнародних лідерів часто керується прагматичними національними інтересами, які можуть конфліктувати з принципами, що має дотримуватися очільник найбільшої міжнародної організації.

«Але все рівно, за подібні речі має бути серйозна репутаційна відповідальність. І очевидно, що треба просувати в подальшому дійсно тему заміни Генсека. Я думаю це було б корисно, бо зараз, те що ми бачимо з боку керівництва ООН, це жодним чином не сприяє реалізації статуту відповідної міжнародної організації».

БРІКС: чи здатна на успіх?

Обговорюючи саміт БРІКС, Чаленко зазначив, що Росія прагне максимально показати його успіх, незважаючи на те, що практичні результати для неї можуть бути нульовими. Він підкреслив, що позиціонування БРІКС як альтернативи Великій Сімці лише грає на руку кремлівському наративу.

«Будуть показувати по максимуму, ніби максимально успішний саміт. Зрозуміло, що це будуть ретранслювати на різні інформаційні майданчики, але поки що видається, що навпаки саміт, не дивлячись на свою помпезність, все ж таки матиме нульовий прикладний результат для Російської Федерації. Але, звичайно, про це не будуть говорити».

Водночас Чаленко попередив про ризик трансформації БРІКС у політико-військовий блок за іранською ініціативою, що може загрожувати глобальній безпеці.

«Єдине, що, знову ж таки, важливо, присікати різні ідеї по типу, як Іран запропонував: давайте БРІКС змінимо з економічної організації, політико-економічної, на політико-військовий блок, грубо кажучи, зробити альтернативу НАТО. Іранська ідея, оце погано буде».

Експерт висловив сумнів щодо ефективності БРІКС, зазначивши, що організація за 18 років свого існування не показала значущих результатів. Він вважає, що розширення членів БРІКС без ідеологічної злагоди призведе до ще більшої недієздатності. Чаленко також підкреслив, що на фоні зростаючих економічних проблем Китаю, відсутність єдності всередині БРІКС лише посилює їхню бездіяльність.

«В БРІКС прямо заявляють, що вони ще не синхронізували власні плани, цілі і так далі. Тобто це якраз показує, чим більше зараз з ідеологічно-пропагандистської мети будуть збільшувати кількість членів Брікс, тим ця організація буде ще більш недієвою. Вона по факту за 18 років свого існування не показала якихось значущих результатів. І навпаки, якщо подивитися, от навіть Китай, то у них йде гальмування економіки, серйозне. І по росту ВВП величезні проблеми. Тобто ми не маємо єдиних трендів в рамках БРІКС».

Захід і БРІКС

Чаленко зауважує, що на Заході є певний рівень занепокоєння через зростання ваги БРІКС. Експерт підкреслює, що наразі долар США залишається домінуючою валютою. Його використовують у 75% світових транзакцій. Проте з’являються певні тенденції до зменшення частки долара, і хоча на короткостроковій перспективі йому нічого не загрожує, репутаційні питання залишаються.

«Точно в осяжній перспективі долару нічого не загрожує, але репутаційні певні моменти лишаються. Тому Захід, звичайно, він хоче співпрацювати з глобальним півднем, одним із виявів якого є Брікс, не дивлячись на те, що там є Російська Федерація».

Економічні цілі Росії та сподівання для України

Обговорюючи економічні цілі Росії в контексті БРІКС, Чаленко зазначив, що Росія прагне вийти з економічної кризи, проте стикається з серйозними викликами, такими як зростання облікової ставки до 19% і серйозні проблеми в економіці. Він підкреслив, що Росія використовує саміт для закріплення нових ринків збуту, але інші учасники БРІКС хочуть купувати російську продукцію за демпінговими цінами, що негативно позначиться на доходах країни.

«Російська Федерація використовує зараз нинішній майданчик для того, щоб на політичному рівні закріпити за собою розширення ринків збуту. Але це ж не цікавить інших партнерів по БРІКС, їх цікавить обернений процес. Відповідно, якщо вони хочуть купувати російське, то виключно за демпінговими цінами, що не дасть можливості Російській Федерації заробляти. От навіть по нафті марки Юралс або по їхньому газу ми ж бачимо класичний підхід коли йде демпінгова знижка 30%+ для того щоб хоча б щось брали».

Чаленко також зауважив, що відсутність високопрофільних лідерів на саміті, таких як принц Саудівської Аравії, може сигналізувати про плани щодо зниження цін на нафту.

«В цій ситуації звичайно для Росії є дуже серйозні виклики. І те що не приїхав, до речі, принц Саудівської Аравії, це теж сигнал, що Саудити все ж таки мають плани збивати ціну на нафту і збільшувати власні пропозиції на світовому ринку нафти, що, відповідно, негативним чином буде впливати на доходи російського федерального бюджету від енергоносіїв».

Це, на думку експерта, позитивно вплине на ситуацію в Україні, оскільки чим менше Росія заробляє, тим менше коштів вона має для фінансування військових дій проти України.

«Ми ж розуміємо, чим менша Російська Федерація буде заробляти, отримувати кошти, тим менше в неї буде реальних можливостей розвивати власний ВПК і фінансувати війну проти України. Дійсно, тут пряма кореляція, пряма залежність».