Фото: Метінвест Покровськвугілля
Шахтоуправління «Покровське» об’єднує декілька шахт. Це єдине шахтоуправління в Україні, що виробляє коксівне вугілля дуже високої якості, говорить Олександр Каленков. За його словами, ще з початком війни у 2014 році Україна втратила третину своєї можливості виробляти сталь через окупацію Єнакієвого, Донецька, Алчевська та інших міст. Було втрачено багато шахт, які добували енергетичне вугілля, необхідне для вироблення електроенергії та коксівне вугілля для промисловості. Єдина шахта, що залишилася на території, підконтрольній Україні, перебуває на території Покровська, каже Олександр Каленков.
«Для нашої галузі дуже важливо, щоб воно продовжувало працювати. Нагадаю, що у виробництві сталі головними складниками є залізорудна сировина та кокс, для якого потрібне коксівне вугілля. Без цього виробництво сталі неможливе, за винятком електросталеплавильного підприємства Interpipe Steel. Там потрібні лише металобрухт і електроенергія.
Втрата покровської шахти рівнозначна втраті значного обсягу виробництва сталі. Єдиною можливістю залишиться імпорт, але з багатьох причин ми не зможемо імпортувати цю сировину в достатній кількості».
Олександр Каленков зазначає, що гірничо-металургійний комплекс має велике значення для економіки України та продовжує становити значну її частинну. За його словами, в 2021 році 12% нашого ВВП залежало від цієї галузі. В окремих регіонах, наприклад у Запорізькій та Дніпропетровській областях, цей відсоток був ще більшим. Олександр Каленков говорить, що в 2021 році металургійна сфера забезпечила третину всього експорту України.
«Крім того, металургійна галузь має значний вплив на інші сектори економіки. Наприклад, щоб виробити 1 тонну сталі, треба перевезти 4,5 тонни сировини, зокрема коксівного вугілля. Тому не дивно, що 40% всієї вантажної продукції, яку перевозила «Укрзалізниця», належала саме цій сфері. Тож для всієї економіки України важливо, щоб наше підприємство продовжувало працювати».
Олександр Каленков стверджує, що з можливим падінням Покровська та відсутністю змоги добувати коксівне вугілля в Україні об’єми виробництва сталі можуть впасти вдвічі, порівняно з тим, що маємо сьогодні.
«Це мінус майже 5 млрд валютної виручки, мінус 15 млрд грн прямих податків та майже 85 млрд грн податків, якщо ми рахуємо непрямі збитки для українського бюджету. Тому важливо зробити все можливе, щоб зберегти це виробництво. Тут єдине сподівання на наші збройні сили».
Олександр Каленков стверджує, що головним пріоритетом є безпека працівників шахти та їхніх близьких. Тому керівництво зацікавлене в тому, щоб мешканці міста й сім’ї робітників виїжджали з Покровська та сприяє цьому.
«Наші об’єми виробництва суттєво зменшились. Не можу сказати точно, бо ситуація зараз змінюється щодня. Підприємство працює, але виробництво в рази менше, ніж воно могло б бути, якби ситуація була нормальною. Становище зараз вже далеке від нормального виробництва. Коли на Покровському напрямку все було стабільніше, ми виробляли достатньо коксівного вугілля навіть для експорту».
За словами Олександра Каленкова, зараз об’єм виробництва вугілля впав, але залишається на достатньому рівні, щоб підтримувати виробництво сталі на наявному рівні. У разі подальшого зменшення видобутку вугілля, впаде й виробництво сталі. Наразі підприємство працює в тісному зв’язку зі Збройними силами України, тому за будь-якої небезпеки для працівників відбуватиметься їх евакуація.
Олександр Каленков зазначає, що основним пріоритетом металургійної галузі України є потреби збройних сил. Це виробництво зброї, бронежилетів, фортифікаційних споруд. Вже зараз частка експорту є меншою, ніж вона могла б бути, і в разі зменшення обсягів виробництва сталі наявні її обсяги спрямовуватимуть передусім на оборону.
«Треба розуміти, що останні два з половиною роки наша галузь живе в режимі виживання. Наші доходи не покривають наші витрати. В умовах війни та великих ризиків приватні банки та фінансові установи не фінансують українські підприємства. Якщо гроші з них «вимиваються», то вони не мають змоги продовжувати свою виробничу активність».
Росіяни намагаються активно штурмувати Селидове й просуватися до Вишневого, що розташовані на південному сході від Покровська.
Як повідомляє голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко, після того, як росіяни захопили Цукурине, що південніше від Селидового, їм вдалося розширити свої фланги та наступальні дії.
Тимочко зазначає, що Вишневе — це лише один із напрямків ворога, і поки що росіяни далеко від нього. Але напрямок «досить загрозливий саме з точки зору оборони Селидового».