«Уся продукція, яка виходить з нашої держави, продається тут чи за кордоном, починається зі штрих-кодом 482», — пояснив автор проєкту Євген Синельников в етері Громадського радіо.

Євген Синельников у студії Громадського радіо

Команда лише почала роботу. Вже відзняли декілька відеосюжетів про виробництва у Києві, в Житомирській області, Дніпра. Зокрема, у Дніпрі відвідали ковбасний завод «Алан».

«Як робиться ця українська ковбаса? Яка, до речі, раніше називалась „московська“. Але вони підняли всіх інших виробників, і змінили назву. Вона тепер називається „українська“. Як це відбулося? Як робиться ця ковбаса? Чому вона смачна? З якого м’яса? Багато хто робить ковбасу… З якого м’яса, як відрізаються ці шматочки, як вона коптиться? Виявляється, там купа дрібничок і саме от про ці дрібнички цікаво дізнатись», — поділився Євген Синельников питаннями під час зйомок на дніпровському виробництві.

Команда проєкту на зйомці. Фото надане гостем ефіру

На Житомирщині команда знімала сюжет про картоплярство. Відвідали фермерське господарство «Аделаїда» з Херсону. Вони впроваджують етичне ставлення до землі.

«Виявляється, не кожна картопля підходить під чіпси. Їх є купа різних різновидів. І найскладніше в картоплярстві — це зберегти картоплю. А що таке точне землеробство? Це коли ти, як фермер, знаєш, який саме грунт у тебе на цьому гектарі землі, який буде приріст, що там треба додати, скільки магнію, заліза, чи кальцію, щоб був ідеальний врожай. Скільки має бути води, як вона проходить, не проходить. Тобто є купа маленьких нюансів, які ми навіть не уявляємо, що вони там існують. А це дуже цікаво. Тому що виростити 20 тисяч тонн картоплі, як її зібрати?», — додав режисер.

Також, за словами Євгена Синельникова, відзняли і швейне виробництво, яке шиє український бренд Lagrand.

«Є український бренд, але їхня фішка в тому, що вони роблять вже 20 років штани для європейського бренду. Вони роблять мільйон пар брюк в місяць для європейського бренду. Німецька компанія „Бракс“. Вони 20 років роблять ці брюки під інший бренд. Наші байери їдуть туди, купують їх, привозять і продають тут вдвічі дорожче. У них є свій бренд Lagrand, вони шиють по тих самих лекалах, з тієї самої тканини. Тобто, це виходять ті самі брюки, але вони втричі дешевші. Цікаво дізнатися, чому нема такого прям буму на українські ці брюки. Тому що фірмові німецькі розлітаються по всьому світу, а українські — ні. Чому так відбувається, тому що по якості вони ті самі», — дивується Євген Синельников.

Цей проєкт виходить на двох ютуб-каналах. На каналі Євгена Синельникова і на каналі партнера «Міста Сили». Середній хронометраж наших випусків 20-22 хвилини. Про картоплярство вийшло майже 32 хвилини.

На думку гостя, YouTube — це така платформа, яка все ще тільки набирає оберти. Тільки нещодавно український глядач почав розуміти, що в YouTube є не лише розважальне і політичне шоу, а є і шоу, після яких ти виходиш більш освічений, тобто ти більше чогось знаєш, розумієш.

Відеосюжети побудовані так: спочатку екскурсія по виробництву, де показують продукт, як його зробили, процес виробництва. І спілкування з власником, який розповідає, чому він вирішив залишитись в Україні в такі важкі часи. Чому він продовжує вірити в цю країну. Чому для нього важливо зробити цей продукт саме так. Як він виходить на європейський або світовий ринок. І що робить, щоб розвинути цей бренд?

«Дуже багато людей вважають, що за великими виробництвами ніхто не стоїть. Це там штампуються, штампуються і все. Але насправді там купа людей, починаючи з технолога, який розробляє, і закінчуючи дійсно власником, який каже: „Добре ми зараз не будемо заробляти. Про ті самі круасани ми знімали Chanta Mount. їм розбили завод. Але власник каже: „Все одно ми відбудовуємо. Бо ми маємо розвивати культуру споживання круасанів в Україні. Бо в Україні ще не так це розвинуто. Все одно українці більше купують французькі, бельгійські круасани. А наші українські, які нічим не відрізняються по якості, а іноді навіть краще, їх не беруть, бо це ж французький, а це бельгійський“. І він все одно відбудовує свій завод, вкладає ще гроші з акцентом на якість, тому що лише якість в перспективі виграє», — вважає Євген Синельников.

Команда «482 Зроблено в Україні» на зйомці. Фото надане гостем ефіру

Як приклад продукції від якісного українського виробника він також наводить ліфти заводу «Євроформат»: виробник вже охопив 19% ринку Польщі, посунувши великих конкурентів.

«Зараз головна задача — закохати українців в українське виробництво, щоб вони купували українське. Наступна задача — закохати світ в українські вироби», — підсумовує гість.

«482 Зроблено в Україні» пише інтерв’ю. Фото надане гостем ефіру

Дивіться також: Як зробити з відродження традицій хлібопечення і деревообробки успішний бізнес під час війни

Додаткова інформація:

Євген Синельников — український режисер, телеведучий та мандрівник. На своєму каналі планує показувати, у чому ж полягає справжня сила України. Завдяки досвіду на телебаченні, а також численним подорожам (Євген відвідав понад 115 країн!), готовий поділитися унікальними враженнями та знаннями.

Нагадаємо, програма «Національний кешбек» дозволяє споживачам отримувати 10% від вартості придбаних товарів українського виробництва, за винятком підакцизної продукції. Максимальна сума, яку можна отримати у рамках програми, становить 3 тис. грн на місяць. Отримані гроші можна використати, наприклад, на оплату комунальних послуг.

Щоб отримувати кешбек, покупцям потрібно в банках, картками яких вони користуються, надати згоду на передачу інформації про оплати в магазинах, що приєднались до програми. Крім того, потрібно відкрити спеціальний рахунок в одному з банків та отримати віртуальну або фізичну карту в додатку чи фізичному відділенні. Потім в мобільному застосунку «Дія» обрати послугу «Національний кешбек», де потрібно вказати спеціальну картку, на яку буде щомісячно зараховуватися кешбек.

Малий та середній бізнес не поспішає долучатися до програми «Національний кешбек», реєстрація в яку стартувала з 24 серпня для виробників, з 28 серпня для продавців і з 2 вересня для покупців. Про це у програмі Drive Time на Громадському радіо заявив голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу економіст Руслан Соболь.

Він наголосив, що зараз купувати українське стає дешевше й вигідніше. Тому, на його думку, з урахуванням фінансового аспекту ця програма має більше шансів на розвиток, реалізацію та підтримку національного виробника. Як додав Руслан Соболь, бізнеси, які приєднаються до «Національного кешбеку», нічого не втратять. Навпаки, вони отримають можливість залучити більше споживачів їхньої продукції. Оскільки для кінцевого споживача їхня продукція стає трохи дешевшою. А з урахуванням складної економічної ситуації не лише в Україні, але й у світі загалом, це стає «серйозною конкретною перевагою».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту